Наприкінці 2020 року в Україні відбудеться перепис населення, який не проводився в країні з 2001 року. Але «уряд технократів» вирішив збирати статистичні дані не шляхом безпосереднього опитування громадян, а за допомогою онлайн-інструментів.
«Ми подивилися на різну практику у світі, як робиться перепис. І зараз шукаємо можливість зробити його з максимальним урахуванням онлайн-інструментів. Тобто стимулювати людей самостійно заповнювати інформацію про себе», – заявив Гончарук минулого тижня в ефірі програми «Свобода слова».
В українців запитають не тільки про вік, національність, освіту й володіння мовами, а й про те, ким працюють, склад родини тощо, в тому числі потрібно буде вказати, перебуває людина в офіційному чи цивільному шлюбі. Всі жінки віком від 15 років зобов’язані будуть відповісти, скільки дітей вони народили.
Найцікавіший блок стосуватиметься квартирного питання – потрібно буде вказати розмір житлоплощі й рівень благоустрою: чи є в оселі кухня, інтернет, водопостачання та каналізація, чи організовано вивезення побутових відходів, який тип опалення – центральне чи індивідуальні прилади обігріву (котли, спліт-системи), плита газова чи електрична тощо. Усього в анкеті буде десять блоків запитань.
Експерт інституту GROWFORD Олексій КУЩ має сумнів щодо достовірності результатів перепису населення у разі, якщо він буде проведений в онлайн-режимі.
Справа навіть не в тому, що люди старшого віку не зможуть взяти участь у переписі через банальне невміння користуватися сучасними гаджетами й відсутність інтернету у багатьох населених пунктах.
«У будь-якому центрі надання адміністративних послуг зазвичай кожна друга людина просить допомоги, щоб записатися до електронної черги, бо не вміє користуватися терміналом.
Більше того, українці побоюються цифрових сервісів через нівелювання фактору анонімності. Адже створюється електронний слід, і люди бояться надавати правдиву інформацію про себе. Тому, скоріш за все, охоплення буде дуже низьким, і цей перепис зведеться до того, що буде зроблена яскрава репрезентативна вибірка, яку потім масштабують на всю країну. І буде вказано, що статистична похибка складатиме 2-3%», – констатував він у коментарі «ВВ».
Експерт додав, що навіть у таких діджиталізованих країнах, як США, задля збору даних для перепису населення використовують комбіновані методи опитувань. Тобто поруч із онлайн-сервісами проводяться й польові дослідження, коли фахівці обходять будинки мешканців й збирають у них інформацію.
На його переконання, закладених у держбюджет-2020 грошей вистачило б на проведення повноцінного перепису населення.
«Цифровий перепис мав би коштувати значно дешевше. Бо коли проводяться польові дослідження, гроші в переважній більшості йдуть на виплату зарплати тим, хто проводить опитування. Якщо ж це буде цифровий перепис, левова частка грошей піде на фінансування електронних систем та програмних продуктів, калькуляція визначення собівартості яких носить доволі умовний характер. Адже можна замовити програмне забезпечення чи спеціальну програму, що буде здійснювати перепис у смартфоні, й заявити, що вона коштує десятки мільйонів доларів. Те, що якість отриманої інформації в результаті інтернет-опитування буде набагато гіршою, особливо на тлі скорочення 1770 співробітників Держстату районного рівня, навряд чи когось цікавить.
Більше того, такі результати можуть викривлятися навмисно. Маніпулювання статистичними даними дозволять не тільки формувати позитивну картинку перед міжнародними кредиторами, а й влазити в бюджет та змінювати соціальну політику так, як їм потрібно», – підсумував Олексій Кущ.
Катерина МІЦКЕВИЧ
Leave a comment