Пятница , 29 Март 2024
Общество

Успіх нашої системи освіти немає і не буде, поки у нас не буде нового вчителя, – експерт

Випадково вдалося поспілкуватися з двома цьогорічними випускниками магістратури одного з провідних педагогічних університетів. Пишу “провідний” з великою долею іронії, бо давно маю сформоване переконання в тому, що справжніх педуніверситетів у нас давно немає: ні “провідних”, ні аутсайдерів. Замість них – є своєрідні супермаркети з продажу дипломів на будь-який смак і запах…

Про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив екс-голова Українського центру оцінювання якості освіти Ігорь Лікарчук.

30 хвилин розмови з тими, хто завтра гіпотетично може прийти в шкільний клас на учительську кафедру, дали підстави зробити два висновки. Перший – працювати в школі у моїх візаві немає абсолютно ніякого бажання. У крайньому випадку школу розглядають, як один із найнебажаніших серед малобажаних варіантів працевлаштування. Гірше для них може бути лише небажане заміжжя типу «по-зальоту». Отак і до школи вони бояться «залетіти». Другий – вони, як мені здається, не володіють знаннями елементарних азів педагогічноі діяльності, школевлаштування та своєї учительської місії. При цьому, у дипломі кожного із них чітко зазначено, що учительську кваліфікацію отримали і хоч завтра можуть починати сіяти розумне, добре, вічне. Такий висновок зробила так звана Державна комісія… Не можу лише зрозуміти: на основі чого зробила… Страшенно не заздрю директорам шкіл, до яких прийдуть працювати такі “сіячі”. Але розумію, що у багатьох школах і таким будуть радіти, бо ж хоч вакансії закриють. Пишу це і згадав, як нещодавно читав у ФБ душевний стогін директора сільскої (?) школи, яка розташована на відстані 3 км. від київської Кільцевої дороги, про наявність у школі 9 (!) учительських вакансій. Але це ті вакансії, які вже є. Активні вакансії. А є ж іще й так звані “пасивні вакансії”. Це вчителі які працюють, але було б краще, коли б вони не працювали. Ми багато років соромязливо замовчуємо інформацію про те, яка кількість шкільних педагогів апріорі не може працювати в школі через низький рівень кваліфікації та ненависть і байдужість до учнів. А таких дуже й дуже немало. І, на жаль, за останні двадцять років нічого не зроблено для того, щоб таких позбутися. Точно так, як і для вирішення проблеми забезпечення шкіл новими педагогічними кадрами, готовими до учительської діяльності.

Якщо відверто, то великі надії в контексті очищення я покладав на сертифікацію учителів. Й досі переконаний тому, що лише учительський диплом в сучасних умовах не може бути єдиною перепусткою в шкільний клас. Колись – його було достатньо. Сьогодні – ні. Бо вартість і споживча вартість тих дипломів різна. Сьогодні диплом може бути однією з умов для отримання сертифікату (ліцензії), котрий/ котра дають право вчителювати. І кожні пять років учитель повинен підтверджувати своє право мати такий сертифікат/ліцензію. Так є в багатьох країнах світу. Але у нас сертифікація набула зовсім іншої сутності. На мою думку – недоречної та малоефективної в контексті забезпечення нової школи новим учителем. Стосовно підготовки нових педагогічних кадрів у системі вищої освіти, то тут усе-таки потрібно ЩОСЬ розпочинати робити. А не балакати, творити концепції, захищати дисертації з професійної підготовки вчителя та проводити науково-практичні конференції. А у цьому ЩОСЬ мають бути зосереджені хоча б три важливих дії: спеціальний відбір до університетів бажаючих стати педагогами; абсолютно оновлені зміст та організація підготовки майбутнього вчителя, насамперед, на засадах дуальної системи організації навчального процесу; нові кадри вчителів, які навчать майбутніх вчителів. На жаль, від вирішення хоча б однієї із цих проблем ми дуже й дуже далекі. Іще більш прикрим є те, що про них і не говоримо. Отже, вони були, є і будуть поза полем уваги… Як не прикро це усвідомлювати.

І на завершення. У фінській системі освіти, успіхи якої дуже відомі й беззаперечні, основою є вчитель. Гарно освічений, дуже добре мотивований, відповідальний за свою роботу. Тамтешня сертифікація – допуск до педагогічної діяльності. Тамтешня зарплата – мотивація працювати дуже добре. Образно кажучи, тамтешні вчителі не танцюють перед учнями, щоб заробити авторитет, а танцюють разом із учнями. Укупі це, на мою думку, і забезпечує присутність у фінській школі дуже хорошого вчителя, на якому й базується успіх фінської системи освіти. Про успіх нашої системи освіти скромно промовчу. Його немає і не буде, поки у нас не буде нового вчителя. Нового вчителя, а не власника диплому із сумнівною споживчою вартістю.

 

Вечірні Вісті

Leave a comment

Добавить комментарий

Свежие новости

Погода

Новости по теме

Что нужно делать если произойдет несчастный случай на производстве?

Какого алгоритма действий нужно придерживаться при несчастном случае на производстве.

Какими должны быть поворотники в автомобиле чтобы не получить штраф?

На территории украинского государства водитель может быть оштрафован за красные указатели поворотов.

Каким образом отношение к ТЦК играет на руку Российской Федерации?

Отношение общества к ТЦК не является справедливым по отношению к организации.