Вибори чудодійні творять дива. Ще наприкінці травня прем’єр Гройсман застерігав нову владу від ідеї зниження тарифів, залякуючи кризою через відмову міжнародних кредиторів від співробітництва з Україною, а минулого тижня на засіданні Кабміну він особисто доручив Мінрегіону з Мін’юстом розробити постанову щодо здешевлення опалення й гарячої води на 15-20%.
«Молоде» обличчя, яке рветься до парламенту з поста очільника уряду, а ще раніше й спікера ВР, на засіданні Кабміну згадало про справедливість. Похизувавшись приборканням «Нафтогазу», який у червні знизив ціну на газ на 7,3%, він нарешті побачив, що за однакової ціни на блакитне паливо тарифи на опалення та гарячу воду залежно від регіону можуть відрізнятися вдвічі.
Справді, в Кропивницькому ціна гігакалорії – 2129 грн. У Луцьку – 1847 грн, Смілі – 2300 грн, смт Зачепилівка Харківської області – 4255 грн. У великих містах вартість гігакалорії більш стримана: в Києві – 1600 грн, Херсоні – 1620 грн, Житомирі – 1636 грн, Маріуполі – 1683 грн, Тернополі – 1746 грн. Ну і є міста, де гігакалорія ще дешевша. Це Чернівці – 1204 грн, Одеса – 1229 грн, Івано-Франківськ – 1312 грн, Вінниця – 1375 грн й Запоріжжя -1485 грн.
Доручення Гройсмана Мін’юсту та Мінрегіонбуду полягає в тому, щоб «внести на наступне засідання уряду питання про економічно обґрунтоване обмеження цін на тепло і гарячу воду в країні, яке набере чинності з наступного опалювального сезону».
Доволі цікавим є те, що міністр юстиції Павло Петренко, який іде до парламенту за списками партії Гройсмана «Українська стратегія», взяв під козирок, заявивши про готовність відомства розробити декілька необхідних рішень задля того, щоб українці не сплачували за гігакалорію більш ніж 1300 грн.
А ось віце-прем’єр й одночасно голова Мінрегіону Геннадій Зубко, який відмовився від участі в парламентських перегонах, був не на боці «людоцентричного» прем’єра. Він намагався пояснити голові уряду, що різниця в тарифах залежить від багатьох об’єктивних факторів, включаючи модифікації котелень, відстані від них до споживачів та технологічні процеси. А ще казав, що у разі зрівняння тарифів для всіх регіонів деякі міста взагалі залишаться без опалення. Але його голос потонув у передвиборчій риториці прем’єра.
До речі, цей атракціон нечуваної щедрості, який насправді є банальним ярмарком марнославства, Гройсман влаштував наступного дня після ефіру «Свободи слова», який фактично став батлом двох прем’єр-міністрів. Голова уряду, який наразі всіляко намагається подати себе виборцям як нове обличчя, заявив, що за президентства Порошенка «вся система навколо була абсолютно ворожою», що заважало йому працювати. З вуст хлопця з Вінниці, якого у вищі щаблі політики привів Петро Олексійович, це прозвучало, м’яко кажучи, дикувато. Та й намагання підлещуватися до очільників партій «Слуга народу» та «Голос» більше скидалося на впарювання покупцю залежаного й нікому не потрібного товару.
Юлія Тимошенко нагадала пану Гройсману, що він був вирощений Порошенком і його партією й випущений ним у життя.
«Водночас він сказав цікаву річ про те, що всі ці роки Порошенко заважав йому працювати, а тепер йому вже ніхто не заважає. Оскільки йому ніхто не заважає і він перетворився на незалежну від Порошенка особу, то нехай знизить тарифи», – наголосила лідер «Батьківщини».
І ось маємо заяву Гройсмана про зниження тарифів на тепло й гарячу воду. Але чи насправді це можливо, виходячи із ухвалених урядом Гройсмана постанов?
Насамперед варто згадати, що уряд не має права впливати на тарифоутворення на ці послуги. Їх для великих міст затверджує НКРЕКП, а невеликі населені пункти в рамках децентралізації отримали право самостійно на засіданнях місцевих рад ухвалювати рішення по цінах на опалення й гарячу воду. Більше того, згідно із чинним законодавством, тарифи не мають бути збитковими, що дещо ускладнює задачу зі зрівнялівки.
По-друге, з травня 2019 року в Україні ціни на газ почали формуватися за новим принципом. Враховуючи зниження світових цін на блакитне паливо, уряд ухвалив постанову №293, згідно якої вартість ресурсу на поточний місяць визначається як його середня ціна для промисловості за попередній місяць за умови передоплати.
Вже 5 червня уряд ухвалив нову постанову №485. Тепер при розрахунку ціни на газ для населення «Нафтогаз» повинен вибрати мінімальне значення з чотирьох існуючих індикаторів. Серед них: вартість імпортованого газу з митними платежами за минулий місяць, середнє цінове значення, яке сформувалося за місяць на українській енергетичній біржі, а також середня вартість газу для бізнесу за минулий місяць. Крім того, береться до уваги ціна, розрахована за раніше затвердженою формулою вартості газу на умовах ПСО.
Нині «Нафтогаз» радо повідомляє нам про щомісячне зниження вартості блакитного палива на декілька відсотків. Так, у червні НАК заявила про подешевшання ресурсу для споживачів на 7,3%. Така ж тенденція спостерігатиметься в літні місяці, а вже восени ціни на газ поповзуть вгору й наблизяться до верхньої планки подорожчання – 9700 гривень за 1 тис. куб. м. Але це буде потім.
Проте навіть зараз за умов продовження дії постанов, ухвалених урядом Гройсмана, знизити вартість гарячої води й опалення на 15-20% неможливо. Адже в собівартості цих послуг ціна газу становить 70-80%, а блакитне паливо подешевшало всього на 7,3%. Така задачка поза законами арифметики, але цілком у концепції передвиборчого хайпу, який закінчиться після 21 липня із головним невідомим: якою без зміни підходу до тарифоутворення буде ціна газу й прив’язаних до блакитного палива послуг.
Антоніна МІРОШНИЧЕНКО
Leave a comment