У Брюсселі розгортається новий шпигунський скандал, у центрі якого — угорські спецслужби. За даними журналістського розслідування, угорські агенти протягом кількох років діяли в європейських інституціях, намагаючись встановити контроль над потоками інформації в Єврокомісії, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на Spiegel.
Журналісти з кількох країн ЄС отримали докази того, що представники Угорщини, прикриваючись дипломатичними посадами, вербували співробітників європейських структур. Одним із головних напрямів діяльності шпигунів була саме Єврокомісія — центральна інституція, яка ухвалює ключові рішення в Європейському Союзі.
Навигация по статье
Як діяли агенти
За словами джерел, йдеться про колишнього співробітника угорського посольства в Брюсселі, який працював там у період із 2015 по 2017 рік. Формально він був дипломатом, однак фактично виконував завдання розвідувального характеру.
Один зі співробітників Єврокомісії, який погодився анонімно дати свідчення, розповів, що цей чоловік, представившись під іменем “В.”, спочатку встановив із ним дружні контакти, а згодом почав розмови про співпрацю. Під виглядом звичайних розмов він цікавився внутрішніми процесами ЄК, неформальними домовленостями між комісарами та інформацією, яка не публікується офіційно.
Коли “В.” зрозумів, що співрозмовник має доступ до потрібних даних, він спробував перейти до відкритої вербувальної пропозиції. За словами джерела, угорський дипломат прямо запропонував гроші в обмін на конфіденційні відомості. Працівник Єврокомісії відмовився і повідомив про інцидент керівництву.
Вербувальні схеми та прикриття
Розслідування з’ясувало, що “В.” працював у департаменті політики згуртованості представництва Угорщини при ЄС. Він підпорядковувався тодішньому послу країни в Євросоюзі — Оліверу Варгеї, який нині є єврокомісаром від Угорщини.
За інформацією журналістів, угорський агент діяв під дипломатичним прикриттям і мав доступ до внутрішніх заходів, де обговорювалися проекти та програми співпраці між країнами ЄС. Його завданням було отримання даних, які могли б допомогти Будапешту просувати власні інтереси на європейському рівні.
Джерела серед чиновників у Брюсселі підтвердили, що діяльність “В.” викликала занепокоєння ще у 2017 році. Він часто перевищував свої повноваження, наполегливо намагаючись вийти на контакт із представниками Єврокомісії та інших інституцій ЄС.
Коли шпигун “засвітився”
За даними розслідування, “В.” був відкликаний до Будапешта наприкінці 2017 року. Причиною стали підозри у шпигунстві, які стали надто очевидними для бельгійських служб безпеки. Журналісти зазначають, що до цього моменту Будапешт тиснув на нього, вимагаючи “результатів” і активнішої діяльності.
Відомо, що вже після повернення на батьківщину “В.” продовжив службу у сфері розвідки. У 2024 році він опублікував статтю у журналі, який видає угорська військова розвідка. У публікації йшлося про сучасні виклики для спецслужб, що, за припущеннями експертів, може бути частиною інформаційної стратегії країни.
Із біографічних даних випливає, що він має звання підполковника і нині працює у Національному інформаційному центрі — органі, який координує діяльність усіх угорських розвідувальних структур.
Реакція угорської сторони
Офіційні представники Угорщини не дали коментарів щодо ситуації. Єврокомісар Олівер Варгеї, під керівництвом якого колись працював “В.”, відмовився відповідати на запитання журналістів, а його речниця заявила, що “немає доказів будь-яких порушень”.
Сам “В.” також не коментує звинувачення. На спроби зв’язатися з ним він не відповів.
Європейські журналісти припускають, що випадок із “В.” може бути лише одним із епізодів масштабнішої операції угорських спецслужб. У ході розслідування вдалося встановити ще двох осіб, які, ймовірно, працювали на угорську розвідку у той самий період.
Це не перше повідомлення про можливі шпигунські дії Угорщини у Брюсселі. Наприкінці 2024 року медіа вже публікували розслідування, у якому йшлося про систематичне спостереження угорських спецслужб за європейськими чиновниками.
Поведінка угорської влади викликає дедалі більше занепокоєння серед союзників по ЄС і НАТО. Через підозри у витоках інформації та проросійській позиції Будапешта, у Північноатлантичному альянсі навіть обмежили обмін розвідувальними даними з Угорщиною.
У Брюсселі зазначають, що подібні дії суперечать принципам довіри, на яких базується ЄС. Якщо звинувачення підтвердяться, це може стати безпрецедентним випадком внутрішнього шпигунства серед країн-членів.
Що означає скандал для Євросоюзу
Аналітики вважають, що розслідування може мати політичні наслідки. Європейська комісія й без того має напружені стосунки з урядом Віктора Орбана через питання верховенства права, свободи ЗМІ та підтримки України. Нові звинувачення у шпигунстві лише поглиблять недовіру.
Експерти з безпеки наголошують, що випадок із “В.” показує вразливість європейських інституцій. У Брюсселі працюють тисячі дипломатів і консультантів із різних країн, і контроль за контактами часто є формальністю. Саме цим користуються спецслужби, щоб отримувати неформальну інформацію.
Позиція Єврокомісії
У самій Єврокомісії офіційно не коментують інцидент, але наголошують, що служби безпеки вже посилили внутрішній моніторинг і оновили протоколи щодо зовнішніх контактів співробітників. У Брюсселі планують провести аудит усіх дипломатичних представництв, які мають акредитацію при європейських інституціях.
Журналістське розслідування підтвердило те, про що в кулуарах ЄС говорили давно: угорські спецслужби активно діють на території європейських інституцій. Викриття “В.” — лише вершина айсберга. Скандал може призвести до нових перевірок, обмежень і подальшого охолодження стосунків між Угорщиною та Брюсселем.
Європейські лідери вимагають прозорості та пояснень, а експерти не виключають, що ця історія стане найбільш резонансною шпигунською справою всередині ЄС за останні роки.
Раніше ми повідомляли, що Орбан вимагає блокувати вступ України до ЄС через війну.
