Російські війська 23 вересня знову завдали удару по фармацевтичному заводу «Дарниця» у Києві. Внаслідок атаки зруйнована одна з будівель підприємства, однак серед працівників загиблих немає. Детальний масштаб пошкоджень компанія поки не розкриває з міркувань безпеки, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Членкиня стратегічної ради «Дарниці» Катерина Загорій повідомила, що підприємство продовжить забезпечувати ринок препаратами. Її ключова відповідь на питання про можливі наслідки атаки була короткою: «ліки все одно будуть».
Нинішній удар став не першим російським влучанням у фармацевтичну інфраструктуру протягом останніх місяців. Під атаками опинялися як виробничі потужності, так і великі складські комплекси. Через це питання, чи буде дефіцит ліків в Україні, знову стало актуальним для пацієнтів.
Одна з будівель підприємства зруйнована. Загиблих серед працівників немає. У компанії заявляють, що постачання ліків триватиме.
Навигация по статье
Що відомо про нову атаку на завод «Дарниця»
Про наслідки російського удару повідомила Катерина Загорій. За її словами, фармацевтичний завод «Дарниця» зазнав пошкоджень, проте людських жертв серед співробітників вдалося уникнути.
Компанія не стала одразу публікувати детальну інформацію про те, які саме виробничі або інші потужності постраждали. Така позиція пов’язана з безпекою та необхідністю дочекатися завершення роботи відповідних служб на місці атаки.
Відомо, що одна будівля зруйнована. При цьому представниця компанії дала зрозуміти, що наслідки удару не мають зупинити забезпечення ринку препаратами.
«Можемо підтвердити, що загиблих серед працівників немає», — повідомила Катерина Загорій.
Оцінка пошкоджень має показати, наскільки швидко підприємство зможе відновити роботу постраждалих потужностей. На момент перших повідомлень конкретні строки відновлення не називалися.
Чи буде дефіцит ліків після удару по «Дарниці»
Сам факт пошкодження великого фармацевтичного підприємства не означає автоматичного виникнення загальнонаціонального дефіциту препаратів. Український ринок складається з багатьох виробників, імпортерів, дистриб’юторів та аптечних мереж, а запаси розміщуються на різних майданчиках.
Найважливішою наразі залишається заява самої «Дарниці» про продовження забезпечення препаратами.
«Зруйнована одна будівля, ліки все одно будуть», — заявила Катерина Загорій, коментуючи наслідки атаки.
Водночас регулярні удари по виробничих і логістичних об’єктах створюють додаткові ризики. Навіть якщо атака не призводить до повної зупинки виробництва, підприємству доводиться відновлювати будівлі, обладнання, електропостачання або логістичні маршрути.
Станом на вересень МОЗ працює з фармацевтичним ринком над розосередженням запасів. Мета такого підходу полягає в тому, щоб втрата одного складу чи іншого об’єкта не призводила до зупинки постачання препаратів у значній частині країни.
Що може вплинути на наявність препаратів в аптеках
Після масштабної атаки ситуація з конкретним препаратом залежить не тільки від роботи виробника. Значення має весь ланцюг від виробничої лінії до аптечної полиці.
На доступність ліків можуть впливати:
- пошкодження виробничих потужностей;
- втрата готової продукції на складах;
- проблеми з доставкою між регіонами;
- руйнування логістичних комплексів;
- різке збільшення попиту на окремі препарати;
- порушення постачання сировини та компонентів;
- знищення обладнання, яке потребує тривалого відновлення.
Саме тому наявність ліків в аптеках після ударів може відрізнятися залежно від регіону та конкретної торгової назви. Тимчасове зникнення певного препарату в одній аптечній мережі також не обов’язково свідчить про його дефіцит у масштабах країни.
| Фактор | Можливий наслідок |
|---|---|
| Пошкодження окремої будівлі | Тимчасова зміна виробничих процесів |
| Втрата складу | Скорочення локальних запасів |
| Руйнування логістики | Затримка доставки |
| Різке зростання попиту | Швидке вичерпання запасів в окремих аптеках |
| Розосередження продукції | Менший ризик одночасної втрати запасів |
| Альтернативні постачальники | Можливість компенсувати частину потреби |
Українська фармацевтична система вже працює в умовах постійного ризику атак, тому механізми резервування поступово змінюються.
Росія вже атакувала «Дарницю» влітку
Нинішнє влучання стало не першим ударом по підприємству. Під час масованої атаки на Київ у ніч із 27 на 28 червня виробничий майданчик «Дарниці» також постраждав.
Повторна атака посилює ризики для підприємства, адже відновлення доводиться проводити паралельно з підтриманням виробничих процесів. При цьому фармацевтичне виробництво має специфічні вимоги до обладнання, приміщень та контролю якості.
Атаки на фармацевтичну інфраструктуру не обмежуються одним виробником. 3 вересня внаслідок російського удару був пошкоджений логістичний комплекс «Біокон» у Бориспільському районі Київської області. Це один із великих спеціалізованих об’єктів, пов’язаних із фармацевтичною логістикою.
Саме повторюваність таких ударів змушує державу й бізнес змінювати підхід до зберігання препаратів.
Виробництво ліків і їхня доставка до аптек є різними частинами одного ланцюга. Пошкодження складу може створити проблеми навіть тоді, коли завод продовжує працювати. Тому запаси дедалі активніше розподіляють між різними майданчиками.
Україна розосереджує запаси ліків через російські атаки
Наприкінці серпня уряд спростив правила зберігання лікарських засобів під час воєнного стану. Фармацевтичні компанії отримали більше можливостей використовувати додаткові складські приміщення та розподіляти продукцію між кількома об’єктами.
Раніше концентрація великих запасів в одному місці могла бути вигідною з точки зору логістики. В умовах регулярних ракетних і дронових атак така модель створює додаткову небезпеку: одне влучання здатне одночасно знищити значний обсяг продукції.
Нова модель має зменшувати цей ризик. Якщо запаси розподілені між кількома складами, пошкодження одного об’єкта не повинно автоматично зупиняти постачання.
У вересні МОЗ та представники найбільших фармацевтичних дистриб’юторів окремо обговорювали практичне застосування такого механізму. Серед напрямів роботи називали розширення мережі місць зберігання, формування необхідних запасів і більш гнучку організацію логістики.
Підхід фармацевтичного ринку зараз полягає в тому, щоб не концентрувати критичні запаси на одному майданчику. Розосередження дозволяє продовжувати постачання навіть після пошкодження окремого складу.
Чому в окремих аптеках ліків може стати менше
На тлі повідомлень про атаки попит на окремі препарати може зростати. Якщо покупці починають створювати великі домашні запаси, товарні залишки конкретної аптеки скорочуються значно швидше, ніж передбачає звичайний графік постачання.
Така ситуація може створювати враження загального дефіциту, хоча проблема фактично обмежується певним препаратом, аптечною мережею або населеним пунктом.
Раніше повідомлялося, що в частині регіонів зростав попит на деякі лікарські засоби, через що аптечні запаси скорочувалися. Для окремих позицій наявних обсягів за підвищеного попиту могло вистачати на кілька тижнів.
Це відрізняється від системного дефіциту, коли препарат неможливо отримати через проблеми з виробництвом або постачанням у масштабах усього ринку.
Чи потрібно купувати ліки про запас
Повідомлення про черговий удар по фармацевтичному підприємству саме по собі не є підставою скуповувати велику кількість препаратів. Масові закупівлі здатні додатково навантажувати аптечні запаси та створювати локальний ажіотаж.
Раціональним залишається запас регулярно необхідних препаратів у кількості, яка відповідає особистим потребам і рекомендаціям лікаря. Для рецептурних засобів важливо дотримуватися призначеної схеми лікування, а не самостійно збільшувати кількість упаковок чи змінювати препарат.
Державні закупівлі також передбачають контроль залишків. У документах МОЗ на 2026 рік передбачений щоквартальний моніторинг забезпечення товарами, щоб не допустити падіння запасів нижче визначеного рівня для безперервного забезпечення пацієнтів.
Що відомо про ситуацію з ліками після атаки
Станом на перші повідомлення після удару немає даних, що пошкодження «Дарниці» спричинило дефіцит ліків в Україні. Компанія підтвердила руйнування однієї будівлі та заявила, що препарати залишатимуться доступними.
Ризики для фармацевтичного ринку водночас залишаються через систематичні атаки на заводи, склади та логістичні комплекси. Саме тому Україна розосереджує запаси, залучає додаткові складські майданчики та змінює логістику, щоб пошкодження одного об’єкта не переривало постачання.
Після нового удару ключовим показником стане не саме руйнування будівлі, а вплив пошкоджень на виробничі лінії та строки відновлення. На цей момент «Дарниця» не заявляла про припинення постачання препаратів, а підтверджених даних про загальнонаціональну нестачу ліків немає.
Раніше ми повідомляли, що російська атака знищила склад Книголав, одного з українських видавництв, яке працює для масового читача, дітей, підлітків і дорослої аудиторії.
