Грибний сезон у столиці та навколо неї традиційно стартує після дощів і тримається кілька хвиль, тож головне — правильно обрати локацію. Київ має унікальне сусідство хвойних і листяних масивів, де поруч ростуть маслюки, підберезники, підосичники та польські гриби. Новачкам важливо пам’ятати про базові правила безпеки й етики збору, адже від них залежить і власне здоров’я, і майбутні врожаї, повідомляють “Вечірні Вісті”.
Варто планувати маршрут заздалегідь, обираючи ділянки з м’яким підліском і світлими галявинами, де гриби почуваються краще. Не менш корисно мати карту місцевості чи навігатор, щоб вільно заглиблюватися далі від натоптаних доріжок. Далі — детальний гід десятьма найпопулярнішими місцями Києва та передмість, що стабільно тішать трофеями.
Навигация по статье
Броварський ліс (Деснянський район)
Лісовий масив починається майже від житлових масивів Троєщина й Лісовий і тягнеться за межі міста, пропонуючи значні площі для пошуку. Домінує хвоя, але трапляються змішані ділянки, де легше натрапити на різні види грибів. Найрезультативніші зони — світлі галявини між молодим сосняком, куди пробивається сонце і швидше прогрівається ґрунт. Тут регулярно з’являються маслюки, а часом трапляються й боровики, бо поблизу є дуби, берези й граби. Восени місцеві стежки ведуть за опеньками, а навесні й на початку літа тут шукають моховики, польські та говорушки. Щоб підвищити шанси, обирайте ділянки без густого підліску й рухайтеся повільно, скануючи ґрунт поглядом.
Пуща-Водиця (Оболонський район)
Це одна з найвідоміших грибних локацій Києва, тому варто вирушати зранку, поки інші грибники не випередили. Формально це лісопарк, але насправді — справжній ліс з мішаними насадженнями, де поруч ростуть сосни, ялини, берези та дуби. У таких умовах стабільно трапляються білі, підберезники, підосичники, польські та маслюки, а також сироїжки й опеньки. У розпал сезону варто заглиблюватися на кілька кілометрів углиб лісу, де менше людей і більше шансів на трофеї. На відкритіших ділянках після дощів з’являються хвилі маслюків, тоді як у старших дубняках часом «спалахують» боровики. Для навігації зручно орієнтуватися на лісові дороги і робити мітки на телефоні.
Біличанський ліс (Святошинський район)
Масив часто називають Святошинським, і він тягнеться аж до Коцюбинського та далі, утворюючи складну мережу кварталів. Тут співіснують хвойні та листяні ділянки, тож набір видів широкий: шампіньйони, опеньки, польські, сироїжки, підберезники й підосичники. У вологі роки додаються й чорні грузді, які люблять затінені місця з мохом і листовою підстилкою. Заблукати в цьому лісі доволі легко, тому карта або офлайн-навігатор будуть доречними навіть для досвідчених грибників. Найкращі результати дають обходи «країв» кварталів і проміжків між молодняками, де мікроклімат стабільніший. Після тривалих дощів корисно перевіряти старі місця ще раз — хвиля може триматися кілька днів.
Ліс на ДВРЗ (Дніпровський район)
Переважно хвойний масив відомий весняними сморчками, за якими спеціально приїжджають у низини та до водойм. У теплий сезон тут шукають маслюки, опеньки, сироїжки, гливи, рядовки та зеленушки, що віддають перевагу піщаним ґрунтам. Сморчки люблять сусідство з вільхою, осикою, вербою, трапляючись також між дубами та плодовими деревами. Для збору варто рухатися повільно, обстежуючи межі стежок і просік, де гриби часто «виповзають» на світло. Після дощів перевіряйте узлісся та прогалини, де тепліше і швидше з’являються перші капелюшки. Зручне взуття та ніж із щільними піхвами тут обов’язкові — підстилка хвойна, але інколи трапляється густий підріст.
Голосіївський ліс (Київ)
Чим далі від натоптаних доріжок, тим більша ймовірність на щедрий кошик — це негласне правило місцевих. Масив переважно листяний: граби, дуби, ясени й липи формують інший «меню» видів, ніж хвоя. Білий трапляється рідше, зате опеньки — справжній хіт сезону з квітня по пізню осінь за правильної погоди. Досвідчені грибники також беруть трутовик сірчано-жовтий і печіночницю, які додають різноманіття кухні. Часто знаходять сироїжки (лускату й зелену), говорушки, рядовку фіолетову, а також парасольки двох їстівних видів. Увага: серед печериць тут є отруйні, тож збирайте лише ті, у яких упевнені на сто відсотків.
Лютіж і околиці (Вишгородський район)
Локація близька до Києва, але людей тут зазвичай менше, ніж у міських масивах, що підвищує шанси на трофей. Ліс мішаний, із великою кількістю галявин і просвітів, де швидко прогрівається ґрунт після дощів. Тут регулярно зустрічаються білі, польські, маслюки, підберезники й сироїжки, причому хвилі можуть іти одна за одною. Якщо не пощастило у Лютежі, варто переїхати в бік Тарасівщини — тамтешні лісові квартали менш «розкручені». Додатковим напрямком можуть стати галявини біля Хотянівки, де мішаний ліс з дубом і вербою дає білі та польські. Їхати краще власним транспортом, щоб швидко змінювати точки під умови погоди.
Димер і Катюжанка (Вишгородський район)
Цей напрямок — «класика жанру» для столичних грибників, бо стабільно радує різноманіттям видів. Відстань більша, ніж до Лютежа, але саме це частково відсікає натовпи і дарує спокійніші маршрути. У мішаних лісах трапляються білі, підосичники, підберезники, польські, маслюки й сироїжки, а після тривалих дощів іде хвиля опеньків. Якщо дозволяє час, можна рухатися далі на Феневичі — там шанси на боровики відчутно зростають. Корисно триматися узлісь і «переломів» рельєфу, де мікроклімат відрізняється і мікориза працює активніше. Для новачків важливо ставити мітки маршруту і тримати заряджений телефон із офлайн-картою.
Старе (Бориспільський район)
Село оточене лісопосадками з міксом сосни та дуба, але до найкращих місць доведеться пройтися пішки близько години. Локація віддячить терплячим: білі гриби тут — не рідкість у правильну погоду, особливо після затяжних дощів. Навіть якщо з боровиками не складеться, маслюки та лисички зазвичай виручають повний кошик. Перевага напрямку — зазвичай грибів більше, ніж грибників, тож конкуренція мінімальна. Варто брати додаткові кошики й рукавички, адже збір може виявитися щедрим і затяжним. Оптимально їхати власним авто, щоб не втрачати час і оперативно змінювати точки.
Сухолуччя (Вишгородський район)
Місцевість грибна, але має нюанс — близькість до зони відчуження, що вимагає обережності та зваженого підходу. Частина фахівців застерігає щодо можливого підвищеного вмісту цезію в окремих плодових тілах, тож збирати слід у «чистіших» секторах. Попри це, щорічно організовуються виїзди, бо мішані ліси дають і білі, і польські, і маслюки за сприятливої погоди. Якщо їдете вперше, варто консультуватися з досвідченими грибниками і уважно обирати квартали. Обов’язкові навігація, запас води, аптечка та уважність до застережних табличок і меж територій. Не перевантажуйте кошики, аби не травмувати гриби в дорозі й не втрачати якість.
Клавдієве-Тарасове та Бородянка (Бучанський район)
Клавдієве — популярне грибне місце, яке стабільно тішить маслюками, підосичниками, підберезниками, боровиками, польськими та моховиками. Ближче до берегів Здвижу в Бородянці також трапляються вдалi «виходи», особливо після теплої грози. Лісові смуги біля Немішаєвого — додаткова опція, де хвилі маслюків і польських можуть з’являтися раніше. Найкращий підхід — комбінувати кілька точок в один виїзд, аби підлаштуватися під погоду і вологість ґрунту. Після збору варто одразу чистити трофеї в полі, щоб не заносити сміття й піщинки до кошика. Доречні високі берці та штани від кліщів, адже підстилка місцями густа і волога.
Поради з безпеки та етики «тихого полювання»
Збирайте лише ті гриби, у яких упевнені на сто відсотків, і уникайте місць поблизу трас чи промислових зон. Носіть кошик, а не пакет, щоб гриби не «задихалися» і не псувалися в дорозі, зберігаючи форму та смак. Зрізайте ножем або акуратно викручуйте, прикриваючи місце збору листям чи мохом — це захищає грибницю для майбутніх урожаїв. Під час виходу в ліс завжди беріть заряджений телефон, воду, невелику аптечку і засоби від кліщів, а маршрут позначайте в навігаторі. Не топчіть і не руйнуйте «чужі» гриби — навіть зіпсовані розсіюють спори і підтримують екосистему. Після повернення швидко переберіть, очистьте і термічно обробіть трофеї — так ви мінімізуєте ризики й збережете смак.
Раніше ми повідомляли, що гриби корисні для імунної системи.
