Українська література зазнала непоправної втрати. 14 жовтня 2025 року у США пішов із життя Юрій Тарнавський — письменник, поет, перекладач і лінгвіст, відомий у світі як один із засновників Нью-Йоркської групи. Про смерть митця повідомила його дружина у соціальних мережах. Письменнику було 91 рік. Його життя було сповнене творчих пошуків, наукової праці та любові до українського слова, яким він служив усе життя — як в Україні, так і за океаном, повідомляють “Вечірні Вісті”.
Навигация по статье
Біографія і життєвий шлях
Юрій Тарнавський народився 3 лютого 1934 року в місті Турка на Львівщині в родині вчителів. Його дитинство припало на роки Другої світової війни, після якої родина опинилася в таборі для переміщених осіб у Німеччині. Там він навчався у гімназії та здобув середню освіту екстерном у Мюнхені. У 1952 році емігрував до США, де оселився в місті Ньюарк. В Америці Тарнавський вступив до Ньюаркського коледжу інженерії, який закінчив із дипломом інженера-електроніка.
Після університету він працював у компанії IBM, де займався дослідженнями у сфері обробки природних мов і створення штучного інтелекту. Тарнавський був одним із перших українців, хто поєднав інженерію, лінгвістику та творчість. Його наукові публікації про кібернетику та мовні системи мали визнання серед міжнародних фахівців.
Професор Колумбійського університету
Після виходу з IBM у 1992 році Юрій Тарнавський присвятив себе літературі й викладанню. Він став професором української літератури та культури у Колумбійському університеті в Нью-Йорку, де також був членом Гаріманського інституту. У 1993–1996 роках він координував українську програму університету, популяризуючи українську культуру серед американських студентів. На пенсію Тарнавський пішов у 1996 році, але продовжував активно писати, перекладати та виступати на міжнародних конференціях.
Творчість і внесок у літературу
Юрій Тарнавський став одним із ключових постатей української еміграційної літератури. Разом із Богданом Бойчуком, Еммою Андієвською, Богданом Рубчаком та іншими він заснував Нью-Йоркську групу — об’єднання молодих українських письменників, які експериментували з формою, мовою та філософією поезії. Їхня творчість відійшла від радянських шаблонів і принесла в українську літературу модернізм, екзистенціалізм і психологічну глибину.
Письменник створював твори українською, англійською та іншими мовами, а також перекладав сучасну світову літературу. Його книги видані у США, Німеччині, Польщі та Україні. Його поезія відзначається філософською глибиною, іронією та лаконічністю, а проза — експериментальною формою і мовною винахідливістю.
Основні твори Юрія Тарнавського
Поезія:
«Життя в місті» (1956)
«Пополудні в Покіпсі» (1960)
«Ідеалізована біографія» (1964)
«Без Еспанії» (1969)
«Поезії про ніщо» (1970)
«This Is How I Get Well / Ось, як я видужую» (1978, двомовне видання)
«Оперене серце» (1986)
«У ра на» (1992)
Проза:
«Шляхи» (1961)
«Meningitis» (1978, англійською)
«Three Blondes and Death» (1993)
«Не знаю» (2000)
«Короткі хвости» (2006, автопереклади)
«Like Blood in Water» (2007, США)
Драматургія:
«Чотири проєкти на український національний прапор» (1973)
«Сука-скука / розпука»
«Жіноча анатомія»
«6 х 0: драматичні твори»
Його твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, польською, португальською, румунською та іншими мовами.
Спадщина і вплив
Юрій Тарнавський став символом української літератури, яка змогла вирватися за межі радянського дискурсу та заговорити мовою сучасного світу. Він поєднав гуманітарні й технічні знання, створивши новий підхід до слова — точний, математичний, але емоційно глибокий. Його спадщина охоплює десятки книжок, статей і перекладів, що продовжують впливати на молодих письменників.
Смерть Юрія Тарнавського — це втрата не лише для української діаспори, а й для всієї світової літератури. Його творчість залишиться дороговказом для тих, хто шукає глибину в слові та сміливість у мисленні.
Раніше ми повідомляли, що брата загиблого мера Кривого Рогу Павлова знайшли мертвим.
