Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4699-IX, який змінює перелік мов, на які в державі поширюються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Після набрання документом чинності російська мова більше не матиме спеціального режиму підтримки та захисту, передбаченого цією міжнародною угодою. Водночас нові норми не забороняють говорити російською вдома, у приватному спілкуванні або в інших ситуаціях, які не регулюються законодавством про державну мову, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на ВВС.
Верховна Рада ухвалила відповідний документ 3 грудня 2025 року. На підпис президенту закон направили наступного дня, а 12 червня 2026 року його повернули до парламенту з підписом глави держави. Документ також уточнює офіційну українську назву Хартії та вносить зміни до законодавства про національні меншини, медіа й ратифікацію міжнародної угоди.
Навигация по статье
Що передбачає закон №4699-IX
Головна зміна полягає у виключенні російської мови з переліку мов, щодо яких Україна бере на себе спеціальні зобов’язання відповідно до Європейської хартії. Цей документ був створений насамперед для підтримки регіональних або міноритарних мов, яким може загрожувати поступове скорочення кількості носіїв, втрата культурного середовища або зникнення.
Російська мова, як зазначалося в матеріалах до законопроєкту, протягом тривалого часу мала домінантне становище в Україні та залишається широко вживаною. Саме тому законодавці не побачили підстав для застосування до неї механізмів, розроблених для мов невеликих громад, корінних народів і національних меншин.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав підписання закону рішенням, спрямованим на захист українського мовного простору.
«Російську мову вилучено з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Це справедливе й закономірне рішення. Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот», — заявив Руслан Стефанчук.
За його словами, Україна продовжує поважати мовне та культурне різноманіття, однак водночас позбавляє російський імперський вплив привілеїв, якими він користувався протягом багатьох років.
Чи означає це заборону російської мови
Підписаний закон не встановлює загальної заборони російської мови. Громадяни й надалі можуть використовувати її у приватних розмовах, спілкуванні в родині, листуванні, побуті та під час неформальних зустрічей. Документ також не запроваджує окремих штрафів за розмову російською та не передбачає перевірок мови приватного спілкування.
Зміни стосуються насамперед зобов’язань держави. Україна більше не повинна забезпечувати російській мові особливу підтримку саме в межах Європейської хартії. Йдеться про механізми сприяння мовам меншин у культурній, освітній, інформаційній та інших публічних сферах.
Практичні наслідки закону можна сформулювати так:
- держава не розглядатиме російську мову як таку, що потребує спеціального захисту за Хартією;
- зникають підстави вимагати окремої державної підтримки російськомовних культурних установ саме на підставі цього міжнародного документа;
- російська мова не отримуватиме особливих гарантій у сфері освіти, книговидання або медіа за механізмами Хартії;
- приватне використання мови не забороняється;
- інші норми мовного законодавства продовжують діяти без автоматичних змін.
Для пересічної людини новий закон не означає заборони розмовляти звичною мовою вдома або з друзями. Його дія спрямована не на приватне життя, а на державну мовну політику та розподіл інструментів підтримки. Ключова зміна полягає в тому, що російська більше не розглядається як мова, якій загрожує зникнення та яка потребує спеціального захисту.
Які мови залишаються під захистом Хартії
Оновлений перелік включає мови корінних народів і національних спільнот, для яких збереження державної підтримки має практичне значення. Серед них є мови з відносно невеликою кількістю носіїв, обмеженою присутністю в освіті та медіа або підвищеним ризиком поступової втрати мовного середовища.
| Категорія | Мови, до яких застосовуватимуть положення Хартії |
|---|---|
| Мови корінних народів і малих громад | караїмська, кримськотатарська, кримчацька |
| Мови національних спільнот | білоруська, болгарська, гагаузька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська |
| Єврейські мови | іврит, ідиш |
| Ромська та грецькі мовні різновиди | ромська, новогрецька, румейська, урумська |
Усього положення Хартії поширюватимуться на 18 мов. До списку, зокрема, включили караїмську та кримчацьку мови, носіїв яких в Україні небагато. Їхня підтримка може охоплювати культурні проєкти, збереження писемної спадщини, освітні програми та популяризацію серед молодших поколінь.
Що зміниться у сфері освіти та культури
Сам по собі закон №4699-IX не означає автоматичного вилучення всіх російськомовних книжок, закриття приватних курсів або заборони вивчати російську мову. Він також не створює окремої процедури покарання шкіл чи викладачів. Освітні питання надалі регулюватимуться профільними законами, державними стандартами, навчальними програмами та рішеннями уповноважених органів.
Водночас держава більше не матиме міжнародного зобов’язання розширювати викладання російської або підтримувати його як мову меншини відповідно до Хартії. Така сама логіка стосується фінансування російських культурних центрів, спеціальних видавничих програм або інших проєктів, які могли б претендувати на допомогу саме як інструмент збереження міноритарної мови.
Народна депутатка Євгенія Кравчук раніше пояснювала, що Хартія має захищати передусім малі мови та мови, яким загрожує зникнення.
«Люди в Україні, які хочуть спілкуватися російською, будуть і далі нею говорити. У побутовому плані нічого не зміниться», — пояснювала депутатка під час обговорення законодавчих змін.
За її словами, держава після оновлення законодавства не бере на себе спеціальних зобов’язань щодо підтримки російських культурних центрів, вивчення російської мови або видання книжок російською саме в межах Європейської хартії.
Як змінилося використання мов в Україні
Соціологічні дослідження останніх років фіксують поступове збільшення частки громадян, які використовують українську мову в повсякденному житті. За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного на початку 2025 року, 63% респондентів повідомили, що вдома розмовляють українською.
Російську мовою домашнього спілкування назвали 13% опитаних. Ще 19% зазначили, що приблизно однаковою мірою користуються українською та російською. Для порівняння, у 2020 році українською вдома спілкувалися 52% опитаних, а російською — 25%.
Помітно змінилося й ставлення до викладання російської мови у школах. У 2025 році 58% респондентів вважали, що її не потрібно вивчати взагалі. Ще 29% підтримували викладання російської на такому самому або нижчому рівні, ніж інших іноземних мов.
Ці показники свідчать, що роль української мови посилилася не лише через законодавчі рішення, а й у щоденному спілкуванні громадян. Повномасштабна війна, переосмислення культурної ідентичності та відмова від російського інформаційного продукту прискорили процес переходу значної частини населення на українську.
Коли закон почне діяти
Підпис президента завершує один із ключових етапів проходження документа. Подальший порядок набрання чинності визначається прикінцевими положеннями закону та його офіційним опублікуванням. До появи остаточного тексту в офіційній базі важливо розрізняти дату підписання і дату, з якої конкретні норми стають обов’язковими.
Законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді 13 жовтня 2025 року під номером 14120. Парламент ухвалив його в цілому 3 грудня, а 4 грудня документ направили на підпис главі держави. Президент повернув підписаний закон 12 червня 2026 року — більш ніж через шість місяців після голосування.
Документ також змінює назву міжнародної угоди в українському законодавстві. Замість попереднього формулювання «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин» використовується назва «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов». Оновлений переклад підготувало Міністерство закордонних справ України у січні 2024 року.
Що потрібно знати громадянам
Для громадян підписання закону не створює нових обмежень у приватному житті. Людина може спілкуватися російською з родичами, друзями, сусідами або колегами, якщо ситуація не належить до сфери, де закон прямо вимагає застосування державної мови. Не змінюються автоматично й правила обслуговування, роботи органів влади, освіти, реклами або медіа — ці питання регулюються окремими законами.
Головний зміст рішення полягає в іншому: російська мова більше не матиме статусу мови, для збереження якої Україна повинна застосовувати спеціальні європейські механізми. Натомість ресурси та правові гарантії Хартії мають бути зосереджені на мовах малих громад, корінних народів і національних спільнот, які справді можуть втратити носіїв та культурну присутність.
Отже, закон №4699-IX змінює державний підхід до мовної підтримки, але не регулює приватні розмови громадян. Російська мова втрачає спеціальний захист за Європейською хартією, тоді як 18 інших мов залишаються в оновленому переліку. Для більшості українців безпосередні побутові правила після підписання документа не зміняться.
Раніше ми повідомляли, що Зеленський позбавив державних стипендій Бубку та Клочкову.
