Між президентом США Дональдом Трампом та американськими спецслужбами розгорівся конфлікт після витоку секретних оцінок щодо ефективності авіаударів по Ірану. Ця ситуація стала яскравою демонстрацією глибших проблем у сфері національної безпеки США, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на PolitExpert.
Навигация по статье
Атака по Ірану й інформаційна війна
22 червня США за участі стратегічних бомбардувальників B-2 підтримали атаку Ізраїлю на об’єкти ядерної програми Ірану. Дональд Трамп поспішив оголосити про повну ліквідацію іранської ядерної загрози.
Однак невдовзі американські медіа, зокрема CNN і The New York Times, опублікували витік з Розвідувального управління Міноборони США (DIA), в якому йшлося: удари лише незначно відтермінували розробку іранської зброї, але не зупинили програму повністю. Трамп відповів звинуваченнями у “фейках” і звинуватив пресу в спробі дискредитації однієї з «найуспішніших військових операцій».
Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт назвала витік цілеспрямованою атакою на президента. А міністр оборони Піт Гегсет ініціював внутрішнє розслідування витоку документів.
Реформування спецслужб під власні інтереси
Конфлікти з розвідкою для Трампа не новина. Ще під час першого терміну він вбачав у спецслужбах “глибинну державу”. Після повернення до влади він узяв курс на очищення національної безпеки від тих, кого вважає нелояльними.
Директором національної розвідки призначено Тулсі Габбард, яка має сумнівну репутацію через контакти з Асадом і поширення проросійських наративів. Вона координує 18 розвідувальних відомств, хоча її вплив обмежено.
ФБР очолив соратник Трампа Кеш Патель. Він відомий критикою бюро й обіцянкою перетворити його штаб-квартиру на «музей глибинної держави». Після призначення він почав кадрову чистку, звільнивши багатьох співробітників, які працювали над справами проти прихильників Трампа.
Зміни в ЦРУ та DIA
Розвідувальне управління Міноборони скоротило програми різноманітності та готується до масштабної реорганізації, що посилиться на тлі скандалу з Іраном.
ЦРУ очолив Джон Реткліфф, який вже скасував офіси з питань рівності та почав звільнення співробітників. Він також змістив фокус агентства з аналітики на HUMINT – агентурну розвідку та таємні операції. Це сигналізує про радикальний відхід від політики попередніх адміністрацій.
Розвідка в умовах розколу
Усе це підриває здатність спецслужб ефективно працювати. За даними The Cipher Brief, сьогодні аналітики мають обмежені технологічні інструменти, агенти – обмежену свободу дій, а дані залишаються розрізненими. Президент часто звертається до ЗМІ, а не до аналітиків, що знижує якість рішень.
Реформи розвідки не проводились із 2004 року, попри нові виклики. Координації між відомствами бракує, повноваження директора національної розвідки розмиті, а моральний дух працівників падає.
Скандал з Іраном також похитнув відносини між Трампом і Габбард, що лише ускладнює управління системою розвідки, яка й без того перебуває в кризі. Утім, сумнівно, що команда Трампа готова до реальних реформ — на це бракує як політичної волі, так і професіоналізму.
Раніше ми писали про те, що Іран категорично відмовився відновлювати ядерні переговори з США.
Leave a comment