| Рік вступу | Країни, що стали членами НАТО після 1997 року |
|---|---|
| 1999 | Польща, Чехія, Угорщина |
| 2004 | Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія |
| 2009 | Албанія, Хорватія |
| 2017 | Чорногорія |
| 2020 | Північна Македонія |
| 2023 | Фінляндія |
| 2024 | Швеція |
Саме цих 16 держав — половини нинішнього НАТО — стосується вимога, яку Росія, за даними The New York Times, знову висунула на переговорах в Абу-Дабі: відвести війська Альянсу до позицій, які він займав у 1997 році. Розмова, що мала б стосуватися завершення війни проти України, знову зісковзує в ультиматум усій Європі.
У Вашингтоні жорстко відреагував голова розвідувального комітету Сенату, республіканець Том Коттон. Він назвав вимогу абсурдною, а подальші переговори на цьому етапі — фарсом, повідомляє Європейська правда. За словами сенатора, Путін погодиться зупинитися лише тоді, коли зрозуміє, що не може перемогти, і США мають допомогти Україні це довести.
Навигация по статье
Звідки взялася дата 1997
27 травня 1997 року в Парижі Росія і НАТО підписали Основоположний акт про взаємні відносини. Відтоді Москва трактує цей момент як «точку відліку», після якої Альянс нібито не мав розширюватися на схід.
У грудні 2021-го, приблизно за два місяці до повномасштабного вторгнення, МЗС Росії оприлюднило проєкти «договорів про гарантії безпеки» з США і НАТО. Один із пунктів вимагав не розміщувати війська й озброєння на території держав, які не були членами Альянсу станом на 27 травня 1997 року. Нинішня вимога, як зазначає «Європейська правда», майже дослівно повторює ту позицію.
Не лише про Україну: що це означало б для сусідів
У практичному вимірі йдеться про відведення сил з усього східного флангу. Там стоять вісім багатонаціональних бойових груп НАТО — від Естонії до Болгарії. Для Фінляндії, яка має з Росією найдовший сухопутний кордон серед членів Альянсу, це означало б фактично членство «другого сорту».
- Балтійські країни втратили б союзні контингенти, які розгорнули там після 2014 року.
- Польща і Румунія — головні логістичні хаби допомоги Україні — опинилися б без союзної присутності.
- Фінляндія і Швеція, які вступили вже під час великої війни, отримали б статус, якого жодна з них не просила.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW), як пише OBOZ.UA, назвали таку постановку питання «пасткою Кремля»: під виглядом розмови про «нову архітектуру безпеки» Москва намагається повернути на стіл свої ультиматуми 2021 року.
Як це вплине на переговори в Абу-Дабі
Переговорний трек цього тижня і так був насичений: напередодні йшлося про підготовку найбільшого обміну полоненими, і за столом, окрім американців, дедалі помітніше звучав голос Європи. Вимога щодо НАТО — питання іншого масштабу. Її не може вирішити ні Київ, ні Вашингтон самостійно: будь-які зміни у військовій присутності Альянсу потребують згоди всіх 32 членів.
Коттон — не перший американський законодавець, який закликає посилити тиск на Москву, але його посада робить заяву вагомою: розвідувальний комітет має доступ до закритих оцінок намірів Кремля.
Що це змінює ввечері / завтра
Ввечері — реакції союзників. Найгостріше, ймовірно, відповідатимуть столиці країн із таблиці вище, передусім Балтія й Польща. Офіційної відповіді Брюсселя на конкретну вимогу на момент публікації не було.
Завтра і далі — головне питання, чи продовжаться контакти в Абу-Дабі в нинішньому форматі. Для українців практичний висновок простий: вимога щодо НАТО віддаляє домовленість, а отже, розраховувати на швидке перемир’я зарано. Підсумки попереднього дня переговорів ми збирали в огляді «Головне за 13 листопада».
Фото: архівне фото, підняття прапора Фінляндії біля штаб-квартири НАТО, 4 квітня 2023 року. Rory Arnold / No 10 Downing Street, CC BY 2.0, commons.wikimedia.org.
Leave a comment