Домашнє завдання. Чого чекати Україні після візиту держсекретаря США Блінкена

Держсекретар США Ентоні Блінкен (Фото: president.gov.ua)

Які ключові месиджі доніс держсекретар США Ентоні Блінкен під час свого візиту в Україну, які побоювання були в української влади та чого у Вашингтоні очікують від Києва найближчим часом?  

Приїзд глави Держдепу Ентоні Блінкена – перший візит топ-представника американської адміністрації в Україну за час каденції Джо Байдена. І він відбувся у досить напруженій атмосфері. Хоча рівень ескалації навколо України в травні нарешті знизився, загроза нової масштабної агресії з боку РФ все ж залишається. “Українське питання” як і раніше є актуальним в порядку денному США і Євросоюзу, що видно хоча б по контактах між Києвом і західними столицями, котрі почастішали останнім часом, пише Мілан Лєліч для РБК-Україна.

У той же час, додаткову напругу внесли і суто внутрішньоукраїнські події. Буквально за тиждень до приїзду Блінкена було несподівано змінено керівництво компанії “Нафтогаз”. Це викликало досить різку офіційну реакцію Заходу, який побачив в тому, що трапилося, загрозу реформі корпоративного управління і системі незалежних наглядових рад в держкомпаніях. У неофіційних коментарях західні дипломати висловлювалися ще більш різко, називаючи те, що трапилося, “катастрофою”.

Власне, візит держсекретаря США і був присвячений цим двом головним напрямам. Перший – боротьба з російською агресією, ескалація останніх місяців, євроатлантична інтеграція України тощо. Другий – проведення реформ і боротьба з корупцією і впливом олігархів.

Причому якщо українська сторона під час візиту Блінкена цілком очікувано робила акцент на питаннях безпеки і геополітики, то сам американський дипломат як мінімум не менше уваги приділяв питанням реформ.

“Коли держсекретар Ентоні Блінкен прибув в Україну рано вранці в четвер, він зіткнувся з дуже знайомою ситуацією: країна, яка намагається захистити себе від загрози ззовні і відбудувати себе зсередини”, – написала в день візиту американська The New York Times. Як зазначило видання, ця ситуація мало змінилася з тих пір, як Блінкен працював у Білому домі ще за президентства Барака Обами – що в свою чергу означає, що вирішення обох українських проблем, війни і корупції, ще може зайняти роки.

Різні співрозмовники РБК-Україна, причетні до візиту, описали основні месиджі, з яким приїхав Блінкен, наступним чином. Незважаючи на численні внутрішні проблеми і масу інших справ на міжнародній арені, США знаходили і будуть знаходити час для України, і вони чудово обізнані про реальний стан справ в країні.

У разі масштабної російської агресії Україну не кинуть, адекватна реакція і допомога з боку Вашингтона обов’язково буде, а Кремль заплатить відповідну ціну за свої дії. У той же час, майбутнє двосторонніх відносин і обсяг різної допомоги, від фінансової до дипломатичної, повністю залежить від того, як Київ буде виконувати своє “домашнє завдання” в плані реформ, як мінімум, показувати позитивну динаміку і прогрес, причому вже в осяжній перспективі.

НАТО і кадри

В останні тижні американські топ-чиновники багаторазово висловлювали свою повну підтримку України перед лицем російської агресії, закликали Кремль припинити подальшу ескалацію і попереджали про санкції, якщо цього не станеться. Цілком очікувано такі месиджі Блінкен повторив і під час візиту до Києва.

“Ми поговорили про загрозу, яку Росія продовжує представляти для України. Ми спостерігаємо за цим дуже пильно і дуже уважно”, – заявив Блінкен. Держсекретар також підкреслив, що значна частина російських військ так поки і не відведена від кордону, і в цілому РФ може оперативно розгорнути агресивні дії проти України, якщо ухвалить таке рішення.

Втім, якихось конкретних, предметних обіцянок щодо безпекових питань головний американський дипломат публічно не озвучив. Про “фундаментальний формат підтримки” в цій сфері згадав Володимир Зеленський, анонсувавши двосторонню україно-американську угоду з цього приводу.

Будь-яких деталей український президент не повідомив, оскільки переговори ще триватимуть. Як запевнив видання співрозмовник в Офісі президента, обізнаний про хід переговорів, в питанні збільшення військової допомоги з боку США все ж “є серйозні зрушення”.

Президент Володимир Зеленський і держсекретар США Ентоні Блінкен (Фото: president.gov.ua)

За словами екс-глави МЗС Павла Клімкіна, в українському суспільстві існували високі очікування від візиту Блінкена в першу чергу в питаннях безпеки. І відсутність чітких публічних месиджів по цій темі може дещо розчарувати.

“Я так розумію, що до зустрічі Байдена з Путіним такі речі якщо і будуть опрацьовуватись, то непублічно: збільшення військової допомоги, спільні навчання, розміщення американських підрозділів і елементів інфраструктури, військові угоди і т.д.”, – сказав виданню Клімкін.

Як заявив за підсумками зустрічі Зеленського і Блінкена глава ОП Андрій Єрмак, США підтримують отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО.

“Ми отримали сьогодні чергове підтвердження повної підтримки з боку Сполучених Штатів отримання Україною ПДЧ. Але в Альянсі багато учасників, тому робота триває”, – зазначив Єрмак.

Дійсно, навряд чи варто очікувати того, що США педалюватимуть питання про надання Україні ПДЧ вже на найближчому червневому саміті НАТО. За словами Зеленського, Україна розраховує на те, що за сприяння США цей процес у червні лише почнеться.

За словами директорки Центру “Нова Європа” Альони Гетьманчук, завдання-максимум для України на саміті Альянсу – отримати підтвердження “політики відкритих дверей” з боку НАТО і того, як цю політику можна втілювати. А отримання безпосередньо ПДЧ, на думку експерта, навряд чи буде питанням кількох найближчих років.

“Байден – великий прихильник НАТО як організації, як і Блінкен. І вони бояться робити кроки, які покажуть слабкість або роз’єднаність НАТО, особливо після часів Трампа. А питання України якраз викличе незгоду, в Альянсі з цього приводу є різні думки”, – сказала Гетьманчук. За її словами, навіть якщо США дійсно будуть підтримувати надання Україні ПДЧ, то вони не будуть активно просувати цю ідею серед союзників по Альянсу.

Під час візиту Блінкена піднімалися і два незакритих кадрових питання в україно-американських відносинах: призначення посла США в Україні (посада вакантна вже майже два роки) і спецпредставника Держдепу по Україні, де-факто скасовану посаду після звільнення Курта Волкера у вересні 2019-го. Але про конкретні персони і терміни поки говорити рано. “У міру наближення до запланованих на сервень подій – це і саміт НАТО, і можливі переговори президентів США і Росії, – будуть важливі кадрові рішення в наших двосторонніх відносинах”, – обтічно сказав співрозмовник РБК-Україна на Банковій.

Дві загрози

Месидж про те, що для України є дві ключові загрози – зовнішня агресія і внутрішня корупція – західні чиновники в тій чи іншій формі регулярно озвучують ще з 2014 року. Держсекретар Блінкен сформулював цю тезу максимально однозначно, по суті, урівнявши обидві проблеми і пов’язавши їх між собою. За його словами, корупція і російська агресія “різними шляхами роблять одне і те ж” – забирають в українців право приймати власні рішення і самостійно формувати майбутнє своєї країни.

Переговори президента Володимира Зеленського та держсекретаря Ентоні Блінкена (Фото: president.gov.ua)

У своїх публічних коментарях і на закритих для ЗМІ зустрічах американський дипломат підкреслював три основні напрямки в реформах.

Перший – це корпоративне управління в контексті історії зі зміною керівництва “Нафтогазу”. Безумовно, про те, щоб відіграти ситуацію назад і скасувати прийняті в кінці квітня кадрові рішення мова вже не йде. Але надалі, розповідають співрозмовники РБК-Україна, Вашингтон хотів би бачити від Києва реальну незалежність наглядових рад держкомпаній і прозорість їх роботи.

Другий аспект – це судова реформа. Про те, що без незалежних судів Україна ніколи не дочекається серйозних західних інвестицій, європейські та американські дипломати твердять вже не перший рік. “Звичайно, в США розуміють, що за один день таку реформу не реалізувати, але важливо показувати динаміку, прогрес”, – сказав один зі співрозмовників видання. Після зустрічі із Зеленським Блінкен також публічно висловився за перезавантаження Конституційного Суду, котрий знаходиться в затяжному конфлікті з Банковою ще з минулої осені.

Третій момент – робота антикорупційних інституцій. Тут головна увага буде звернена на прозорий конкурс на посаду нового голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. А також на те, як українська влада вирішить кризу навколо Національного антикорупційного бюро, що виникла після рішення КС про незаконність указу про призначення Артема Ситника головою НАБУ наприкінці минулого літа.

“Ми побачили різну градацію загроз. Американці, не применшуючи загрози з боку РФ, все-таки роблять акцент на внутрішніх загрозах: олігархи, корупція і т.д. А українська сторона фокусувалася на загрозі від Росії і тому, як США можуть допомогти в боротьбі з нею”, – резюмувала в розмові з виданням Альона Гетьманчук.

Аванси і побоювання

Про те, що візит Блінкена в Україну носитиме насамперед символічний характер, почали говорити відразу після того, як його анонсували.

“Той факт, що адміністрація Байдена направить в Україну свого найбільш високопоставленого дипломата за кілька тижнів до потенційного саміту (Байдена і Путіна, – ред.), дає чіткий сигнал про те, що Вашингтон підтримує цю східноєвропейську країну і цінує її як союзника”, – писало CNN в кінці квітня.

Безумовно, ще більш символічним міг би стати візит Джо Байдена до Києва під час його червневого турне Європою. Особливо важливо – перед, а не після його ймовірної зустрічі з Путіним, де тема війни в Україні буде однією з головних. За словами Андрія Єрмака, є підстави розраховувати на зустріч американського і українського президентів невдовзі, хоча конкретної дати ще немає.

Колаж РБК-Україна: Держсекретар США Ентоні Блінкен і президент Володимир Зеленський (Getty Images)

Втім, в контексті перманентної ескалації україно-російських відносин візит Блінкена, що вже відбувся, теж грає свою роль. “Це був символічний візит, в якому символи – важливіше змісту, і він спеціально так і був спланований”, – сказав виданню Павло Клімкін, виділивши як сигнали про підтримку Вашингтоном українського суверенітету, так і про необхідність проведення реформ. У свою чергу, співрозмовник РБК-Україна на Банковій підкреслив, що підтримка у сфері безпеки і оборони “не змішується ні з якими іншими дискусіями”.

“У словах Блінкена проглядалося те, що Україну не кинуть, в той же час і домашню роботу за нас ніхто не зробить. І в цілому, все залежить від нас – буде помітний прогрес у реформах, буде і більше найрізноманітнішої підтримки від США”, – сказав виданню один із учасників зустрічі держсекретаря з представниками українського громадянського суспільства.

За інформацією РБК-Україна, в української влади були певні побоювання щодо того, що американська делегація під час візиту може озвучити ряд жорстких претензій щодо останніх подій, зокрема, щодо історії з “Нафтогазом”, нехай і не під телекамери. Але ці побоювання не виправдалися – хоч і озвучені Блінкеном компліменти на адресу української влади за окремі успіхи (на зразок земельної реформи) інформоване джерело видання вважає свого роду “авансом”, який Києву треба буде оперативно виправдати.

При цьому будь-яких “секретних” месиджів або вимог, які могли б бути озвучені на закритій частині переговорів, від Блінкена не надійшло. Найближчий порядок денний україно-американських відносин виглядає цілком прозоро – і був багато в чому очевидний ще до самого візиту.

Мілан ЛЄЛІЧ, РБК-Україна