Без Кернеса. Хто може взяти під контроль Харків

Геннадій Кернес помер на початку своєї третьої каденції на посаді мера Харкова. Вибори нового градоначальника, ймовірно, пройдуть у наступному році, але явного фаворита на цю посаду поки немає.

Хто зможе поборотися за контроль над містом і як смерть Кернеса позначиться на ситуації в регіоні? Про це пише Владислав Красінський для  РБК-Україна.

З кінця серпня Геннадій Кернес перестав з’являтися на публіці. Через кілька тижнів стало відомо, що він госпіталізований в харківську лікарню з двосторонньою пневмонією на тлі COVID-19. Дали про себе знати і наслідки замаху в 2014 році. Ситуація погіршилася і мера негайно відправили в берлінську клініку “Шаріте”.

З того часу широка аудиторія його ні разу не бачила. Про стан Кернеса зрідка повідомляли його друзі та близькі, часто в оптимістичному тоні. Мовляв, він сповнений енергії і має намір незабаром повернутися в Харків. На цій хвилі пройшла і виборча кампанія. Оточення Кернеса змогло не тільки зберегти контроль над містом за його довгої відсутності, але і перемогти на місцевих виборах.

Так він втретє став мером Харкова. Його перший заступник Ігор Терехов отримав посаду секретаря міськради. Після смерті харківського градоначальника і до нових виборів саме він, згідно із законом, буде керувати містом. Але чи зможе існуюча модель управління та відносин з іншими політичними гравцями і бізнесменами працювати без самого Кернеса – це велике питання.

“Кернес був геніальним комунікатором. У нього виходило вибудовувати відносини і з усіма президентами і всередині регіону. Зараз у Харкові умовний мир до першого хитання, хтось когось обдурить в якійсь дрібниці і консенсус зруйнується”, – зазначив співрозмовник РБК-Україна, добре знайомий із закуліссям харківської політики.

Туманні перспективи

Згідно з процедурою, секретар міськради після смерті мера протягом 15 днів повинен звернутися до Верховної ради з проханням про перевибори. Терехов вже заявив, що все буде зроблено вчасно, але після похорону Геннадій Кернеса 23 грудня. Після цього у Ради буде 90 днів на те, щоб призначити дострокове обрання нового міського голови.

Заступник голови фракції “Слуга народу” в парламенті Олександр Корнієнко також пояснив виданню, що довибори можуть пройти тільки у дві дати: остання неділя березня і остання неділю жовтня. Так говорить Виборчий кодекс.

“Можу припустити, що на 28 березня ми, швидше за все, не потрапляємо, тому що навряд чи встигнемо пройти всі процедури. Вибори оголошуються за 60 днів – це кінець січня, до цього моменту у нас лише одна сесія, один пленарний тиждень”, – уточнив він.

Впливовий співрозмовник видання в середовищі місцевого самоврядування також упевнений, що вибори в Харкові пройдуть не раніше наступної осені. “До тих пір буде правити Терехов”, – сказало джерело.

  Рада повинна призначити перевибори мера Харкова (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Правда в новітній українській історії є прецеденти, коли обласний центр залишався без обраного керівника кілька років. “Швидше за все в Харкові будуть повторні вибори мера в наступному році. Хоча теоретично можливий сценарій “зависання”, як це було в Луцьку, коли вибори не відбудуться і містом буде правити секретар і більшість міськради”, – розповів РБК-Україна політолог Володимир Фесенко.

Після смерті міського голови Луцька Миколи Романюка до лютого 2017 року Верховна рада так і не змогла призначити дострокові вибори, мера там вибрали тільки цієї осені. Весь цей час “столицею” Волині керував секретар, якого призначає міська рада. За майже чотири роки їх було двоє.

Водночас у харківському політикумі впевнені, що “луцький” сценарій можливий тільки в невеликих містах. Мовляв, нинішній владі не вдасться так довго утримувати ситуацію в підвішеному стані. Та і монолітність команди Кернеса в тій же міськраді після його смерті викликає питання.

“Тягнути тут вічно не вийде. Думаю, що Терехов потягне час для того, щоб спробувати консолідувати еліти, ну і закріпити себе спадкоємцем Кернеса. Частково у нього це може вийти, якщо команда залишиться і люди на місцях не побачать якихось глобальних змін”, – пояснило інформоване джерело видання.

На цей момент Ігор Терехов дійсно виглядає найбільш очевидним претендентом на політичну спадщину Кернеса. В останні роки він часто підміняв мера на публічних заходах і закріпив за собою образ його “правої руки”. Після смерті міського голови Терехов від цієї лінії не відступає.

“Поки я виконую обов’язки мера, є секретарем Харківської міської ради, місто буде жити і розвиватися так, як якби був живий і працював Геннадій Адольфович Кернес. Всі ті плани, які ми будували на цей рік і на наступні роки, будуть втілені”, – сказав він в ефірі “Свободи слова з Савіком Шустером”.

  Терехов виконує обов’язки мера Харкова до перевиборів (фото: facebook/igor.terehov.kh)

Такі заяви можуть справити належне враження на електорат Кернеса, як і плани встановити йому пам’ятник, а також назвати його ім’ям вулицю і станцію метро. З іншого боку, не факт, що авторитет Терехова визнають ключові гравці як у політичній “верхівці”, так і серед представників великого бізнесу. І якщо він дійсно має намір залишитися при владі, то йому знадобляться впливові союзники.

Наприклад, під час роботи Арсена Авакова головою Харківської ОДА Терехов був його заступником, правда потім перейшов у команду Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна. У кулуарах натякають, що зараз між ними нібито є консенсус. В оточенні Авакова це не коментують, але кажуть, що боротися за більший контроль над регіоном глава МВС не має наміру, мовляв, “його впливу і так достатньо”.

Пул претендентів

У будь-якому випадку, боротьба за контроль над Харковом не буде легкою ні для одного з гравців, як локального, так і державного рівня. Смерть Геннадія Кернеса, очевидно, потягне за собою зміни політичного ландшафту в регіоні. Тому і результат виборів нового мера, коли б вони не відбулися, передбачити складно.

“Почнеться гостра боротьба за політичну і бізнесову спадщину Кернеса, немає ніяких сумнівів. Епоха монопольного контролю над Харковом закінчується, ситуація там стане більш конфліктною і напруженою. На виборах мера явно не буде одного фаворита і нікому з кандидатів не гарантована перемога, тим більше в першому турі”, – зазначив політолог Володимир Фесенко.

Більшість опитаних виданням співрозмовників сходяться на тому, що зараз є чотири головні претенденти на посаду мера Харкова. За великим рахунком вони не змінилися з часів недавньої виборчої кампанії, коли вже ходили чутки, що Геннадій Кернес не зможе балотуватися за станом здоров’я. Водночас ніхто з потенційних кандидатів до похорону цю тему публічно не коментує.

Шанси Ігоря Терехова на обрання джерела РБК-Україна як на харківській політичній арені, так і у високих кабінетах урядового кварталу вважають досить високими. Але за умови того, що він встигне до виборів зміцнитися в статусі “спадкоємця Кернеса”, консолідує навколо себе команду і налагодить контакти з місцевими елітами.

Колишня голова харківської ОДА, а нині народний депутат Юлія Світлична в минулих місцевих виборах не брала участь – на момент госпіталізації Кернеса її політсила вже висунула іншого кандидата. В її оточенні кажуть, що вона в хороших відносинах з командою демократів і після перемоги Байдена на виборах у США може претендувати на посаду в центральній владі. Але і над походом в мери Харкова Світлична нібито роздумує, однак рішення буде приймати пізніше.

  Добкін може знову балотуватися в мери Харкова (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Ще один колишній “губернатор” Михайло Добкін висунув свою кандидатуру на пост харківського градоначальника, коли стан Кернеса погіршився, за його словами, “заради підстраховки”. Але після розмови з його родиною балотуватися відмовився. До цього він почав виборчу кампанію в Києві. Співрозмовник видання в харківському істеблішменті вважає, що така зміна векторів підкосила позиції Добкіна, як і те, що він фактично не проявляє себе в активній політиці.

На минулих виборах мера Харкова Олександр Фельдман фінішував другим з величезним відставанням від Кернеса. Його політсила “Опозиційна платформа – За життя” у той же час змогла провести в міськраду 19 депутатів (всього їх 84). У цієї партії в регіоні досить міцні позиції і вона, очевидно, буде боротися і за головну посаду в Харкові. Правда, джерела РБК-Україна вважають, що вона може висунути іншого кандидата.

В контексті боротьби за посаду харківського мера вже не перший раз називають ім’я і колишнього народного депутата Євгена Мураєва. Хоча сам він публічно таких амбіцій не проявляв.

Також логічно припустити, що і команда Володимира Зеленського захоче занести Харків у свій актив, особливо після того, як “Слузі народу” не вдалося отримати свого мера ні в одному обласному центрі. Але неофіційно в партії сказали, що це питання поки не обговорювалося.

Співрозмовник видання в центральній владі упевнений, що “транзитний період” в Харкові пройде спокійно і без хвилювань. Водночас в оточенні президента зазначили, що поспіху в питанні виборів немає, тому що відносини у Банкової з нинішньою місцевою владою поки що цілком конструктивні. 

Владислав КРАСІНСЬКИЙ, РБК-Україна