Претензії на адресу міністрів уряду Дениса Шмигаля звучать постійно, зокрема і від представників команди влади. Тільки у відставку нікого поки не відправляють. Чи варто чекати кадрових змін в Кабміні і що про це думають у парламенті – в матеріалі РБК-Україна.
Осіння сесія Верховної ради почалася з розмов про можливі ротації в Кабінеті міністрів. Тоді йшлося про міністра фінансів Сергія Марченка і міністра економіки Ігоря Петрашка. Претензії до них висувала не опозиція, а лідери “Слуги народу”. Але далі розмов справа так і не дійшла.
Уже в жовтні про можливі відставки в уряді говорив і президент Володимир Зеленський. “Голови можуть полетіти, це правда”, – сказав він в інтерв’ю телеканалам, але не назвав прізвищ. Через місяць після цього особливих кадрових змін у Кабміні так і не відбулося.
На ситуацію міг вплинути темп роботи парламенту, який збився через пандемію. Багатьох нардепів відволікли місцеві вибори. Але головна причина – відсутність принципових кадрових рішень в Офісі президента. Хоча, як з’ясувало РБК-Україна, питання в депутатів є чи не до всього Кабміну.
Більшість співрозмовників видання погодилися коментувати кадрові питання та давати прогнози по конкретних міністрів на умовах анонімності. Незважаючи на те, що Верховна рада зараз користується набагато більшою суб’єктністю, ніж рік тому, центром прийняття рішень такого рівня все одно залишається Банкова. А мотивація Офісу президента навіть для депутатів монобільшості нерідко залишається загадкою.
Навигация по статье
Тимчасові виконавці
Одна ротація в уряді все ж відбулася. Кабмін змінив в. о. міністра енергетики. Замість Ольги Буславець цю посаду обійняв Юрій Бойко – тезка одного з лідерів партії “Опозиційна платформа – “За життя”. Буславець перевели на посаду першого заступника.
Міненерго залишилося без повноцінного керівника ще в березні під час формування Кабміну Дениса Шмигаля. З квітня відомством керувала Буславець як в. о. міністра. Формальна причина зміни її статусу – допустимий термін перебування на посаді з приставкою в. о.
Співрозмовники РБК-Україна в монобільшості запевняють, що реальною причиною відсторонення Буславець стала її нібито “схильність до просування” інтересів бізнесу Ріната Ахметова, зокрема, у вугільній сфері в збиток іншим галузям енергетики.
За інформацією видання, під час поїздок по Україні президент Зеленський почув від атомників багато скарг на в. о. міністра, і це нібито зіграло ключову роль в ухваленні кадрового рішення.
Ольга Буславець (Фото: прес-служба Міненерго)
Як вважають в СН, зараз призначити повноцінного міністра замість Буславець буде проблематично. У секторі енергетики сходяться інтереси багатьох груп впливу, кожна з яких має своє “представництво” в Раді. Так що, найімовірніше, наступник Буславець також якийсь час працюватиме з приставкою в. о.
З іншого боку, співрозмовник видання в Кабміні розповів, що є мета все-таки призначити повноцінного міністра, так як в. о. буде дуже обмежений у своїх функціях. У листопаді Рада ухвалила закон, згідно з яким в. о. не зможе проводити реорганізацію міністерства, звільняти чи призначати керівників підприємств, якими управляє міністерство, розподіляти бюджетні кошти тощо.
Юрія Бойка джерела видання називають рівновіддаленим від основних гравців галузі кандидатом, тому, якщо він доведе це на практиці, шанси зібрати 226 голосів за його призначення повноцінним міністром все ж будуть.
В уряді є ще один в. о. міністра – керівник Міносвіти Сергій Шкарлет. У червні, коли його кандидатуру внесли в Раду, профільний комітет її не схвалив. Претензії спричинила його політична біографія і зв’язки з Партією регіонів у минулому. З тих пір Шкарлет став фігурантом скандалу про плагіат у наукових роботах, критика на його адресу лунала і від чиновників Євросоюзу.
У “Слузі народу” також стверджують, що на своєму посту глава Міносвіти недостатньо активно лобіює інтереси відомства. “На Кабміні його взагалі не чутно і не видно”, – сказав один зі співрозмовників видання.
Також приводом для критики стало те, що Шкарлет, сам у минулому ректор вишу, активно просуває інтереси вищої школи в збиток іншим галузям освіти. Як пояснив інший співрозмовник у монобільшості, Шкарлет нібито вже і сам не проти залишити своє крісло. “Він скаржиться, що йому важко, що він не справляється”, – пояснило джерело.
Член профільного комітету ВР Роман Грищук згадав також про зміну штатної структури МОН, яке обурило міжнародних партнерів. За словами депутата, у співпраці з міністерством були і позитивні аспекти – цифровізація МОН, введення нової формули субвенції на освіту, пожежна безпека в університетах і тощо. Але є і негативні моменти.
“Кілька разів я отримував відписки на свої депутатські звернення до МОН, хоча питання були важливими для студентів. Наприклад, щодо повернення плати за гуртожиток, коли було дистанційне навчання в університетах”, – зазначив Грищук.
Хто потенційно міг би замінити Шкарлета на посаді, поки незрозуміло. На рівні фракції і комітету це питання не обговорювалося. Можливим кандидатом називають заступника глави МОН Андрія Вітренка, але він зараз більше націлений на пост ректора Київського національного університету ім. Шевченка, запевняють співрозмовники у “Слузі народу”.
Список претензій
У медіапросторі в останні тижні найчастіше говорять про можливу відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова, головна претензія до якого – погана організація боротьби з пандемією коронавірусу.
Ще в липні з подачі фракції “Голос” у Раді зареєстрували постанову, закликавши Кабмін розглянути питання про його звільнення. Під ним підписалися майже сто депутатів з різних фракцій, в тому числі зі “Слуги народу”.
Джерело РБК-Україна в “Голосі” запевняє, що відставка Степанова – питання нібито вже вирішене, її підтримають депутати монобільшості, і міністра можуть звільнити вже наступного тижня. Але в “Слузі народу” дають більш обережні прогнози.
У партії влади у Степанова є і багато прихильників, він також заручився підтримкою з боку ряду авторитетних лікарів. Щоправда, за інформацією видання, до міністра неоднозначне ставлення у профільного комітету Ради. Але це невдоволення поки не переходить у публічну площину.
“Думаю, що про можливість відставки Степанова вже будемо говорити після Нового року”, – сказав співрозмовник в монобільшості. Його колега також припустив, що питання зі звільненням актуалізується у разі, якщо все ж настане колапс медичної системи. І саме міністра в цій ситуації зроблять відповідальним за всі проблеми.
.jpg)
Максим Степанов (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Хто може змінити Степанова? У розпал пандемії цю посаду співрозмовники РБК-Україна порівнюють з електричним стільцем. Потенційним наступником називають головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. Втім, у лікарських колах почали розганяти інформацію, що Ляшко – ставленик екс-глави МОЗ Уляни Супрун і буде продовжувати її ініціативи, ставлення до яких серед деяких медиків двояке.
Народні депутати з різних фракцій, з якими поспілкувалося РБК-Україна, перераховували й інших міністрів, до яких за останні місяці “виникли питання”. Зокрема, це ті ж міністри фінансів та економіки.
Главу Мінфіну Сергія Марченка в розпал бюджетного процесу навряд чи хтось буде чіпати. До того ж ротація у міністерстві може завадити переговорам з МВФ. “Про звільнення Петрашка я з весни чую, мало не з першого дня його призначення. Але поки що ніхто нікуди не йде, одні розмови”, – сказав співрозмовник в СН.
Інша справа, що Мінекономіки потенційно можуть розділити, відтворивши окреме міністерство аграрної політики. У такому разі, за інформацією видання, Мінагро може відійти представникам групи “Довіра”, які регулярно допомагають монобільшості з голосами. Великий інтерес до аграрної галузі очікувано проявляють і в “Батьківщині”.
“Петрашко поки залишається, до того моменту, коли вирішать, як розділити міністерство”, – підтвердило джерело видання в Кабміні.
Конкретного списку кандидатів “на виліт” з Кабміну немає, запевняють співрозмовники в СН. На засіданні фракції це питання не піднімалося і від Офісу президента якихось пропозицій також не надходило.
Але у депутатів накопичилися претензії до окремих відомств. Наприклад, проти міністра соцполітики Марини Лазебної ополчилися мажоритарники. Приводом стало масове закриття санаторних шкіл-інтернатів, пояснило одне з джерел у правлячій фракції.
“Вона та її команда налаштувала проти себе депутатів. І депутати вже готові реєструвати постанову про її звільнення”, – розповів депутат. У свою чергу, голова профільного комітету ВР Галина Третьякова зі “Слуги народу” в коментарі виданню сказала, що “працювала, працює і буде працювати з тими (міністрами, – ред.), кого ВРУ призначить на посаду”.
Є у нардепів претензії і до міністра інфраструктури Владислава Криклія, він один із небагатьох, хто зберіг свою посаду в другому уряді часів Зеленського. І хоча сам Криклій – виходець зі “Слуги народу”, у нього не склалися стосунки з керівництвом транспортного комітету Ради, представленим видними членами більшості.
Очолює цей комітет Юрій Кісєль, його називають близьким до керівництва Банкової. До комітету також входять Микола Тищенко, Олександр Скічко та Юрій Корявченков.
Співрозмовники видання і в міністерстві, і у фракції напруження з Криклієм пояснюють тим, що міністр майже “не дослухається до рекомендацій” керівництва комітету.
Плюс у міністра нібито виник конфлікт з групою депутатів, близькою до Ігоря Коломойського. В якості потенційного наступника Криклія називають прізвище глави “Укравтодору” Олександра Кубракова.
Владислав Криклій (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Серед тих міністрів, до кого в Раді виникають претензії, називали також міністра екології Роман Абрамовського (але його підтримує профільний комітет Ради), міністра оборони Андрія Тарана (нібито у нього труднощі у відносинах з Генштабом) і міністра у справах ветеранів Сергія Бессараба. Але щодо цих членів уряду поки зовсім немає ніякої конкретики.
При цьому позиції самого прем’єра Шмигаля співрозмовники видання і в Кабміні, і в парламенті оцінюють як досить впевнені. “По прем’єру якщо і будуть питання, то вже пізно навесні, і взагалі не факт”, – сказав співрозмовник у керівництві “Слуги народу”.
Після бюджету та свят
“У нас є багато претензій до різних міністрів. Зараз завершується бюджетний процес. І вже після цього, коли буде якийсь аналіз всіх досягнень і помилок по кожному міністерству, думаю, будуть ухвалені кадрові рішення. Але чи будуть вони до кінця року – не впевнений”, – сказав РБК-Україна нардеп від “Слуги народу” Олександр Качура.
Його колега по фракції Євгенія Кравчук підкреслила, що кадрові питання в будь-якому випадку не будуть проводитися з наскоку, як це бувало раніше. “Має бути формальний юридичний процес, подання від Кабміну. Треба провести засідання профільного комітету, засідання фракції, щоби поспілкуватися з кандидатом або кандидатами на пост міністра”, – сказала вона.
У монобільшості визнають, що голосів за звільнення фактично будь-якого міністра вистачить, а от для призначення його наступника без допомоги з боку інших фракцій не обійтися. І справа не тільки в узгодженні політичних інтересів всередині СН.
Зараз чисельність фракції впала до 246 осіб, значить, у “слуг” є номінальний запас тільки у 20 голосів. Тоді як у залі зазвичай відсутні більше депутатів з президентської фракції – у зв’язку з коронавірусом, самоізоляцією або з інших причин.
Позиція деяких опозиційних фракцій зводиться до того, що “не ми їх призначили, не нам їх і звільняти”. Або ж – “якщо і просити на вихід, то весь Кабмін”.
“Якщо ми зараз голосуємо за відставку, то значить ми прикриваємо весь попередній період діяльності цих міністрів. Тоді з нашої легкої руки вони пропрацювали на своїх посадах. Тому питання відставки – безпосередньо до фракції Зеленського – кого вони призначали, чому вони призначали і чому тепер знімають”, – сказав виданню заступник глави фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв.
Кабінет міністрів в Раді (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Каменем спотикання в питаннях ротацій в Кабміні може стати бюджет, вважає Соболєв. Він припускає, що до кінця року команда Зеленського може провести низку кадрових перестановок “в пакеті” з голосуванням за бюджет, щоби заручитися голосами інших фракцій чи груп.
Як розповів РБК-Україна народний депутат від ОПЗЖ Микола Скорик, на рівні фракції вже обговорювалося питання оцінки уряду. І голосувати за відставку окремих міністрів вони не збираються. На думку депутата, заміна окремих міністрів мало на що вплине, тому що “вони виконавці політики всього Кабміну”.
“Якщо буде винесене питання про недовіру всьому уряду, то ми проголосуємо за. За будь-які окремі кадрові перестановки за прем’єра Шмигаля ми голосувати не будемо – ні за відставки, ні за призначення”, – зазначив Скорик.
***
До кінця цього року залишилося всього лише два пленарні тижні. І як вважають багато депутатів, за цей час добре би впоратися з бюджетом. До того ж питання призначень в Раді зазвичай роз’єднують зал. Тому навряд чи в більшості зважаться зайвий раз розхитувати депутатський корпус, зважаючи на те, що для ухвалення бюджету кожен голос може опинитися на рахунку. “Якісь кадрові зміни можуть бути вже після всіх новорічних свят”, – припустило джерело видання в Кабміні.
В Офісі президента також говорять про можливість перестановок вже після Нового року. “У нас є ковідна історія, можливе посилення карантину, нам потрібно провести рішення по соціальній допомозі та підтримці бізнесу – в таких умовах влаштовувати перестановки немає сенсу”, – сказав співрозмовник видання. За його словами, “критичних зауважень” до будь-кого з міністрів на даний момент немає.
Leave a comment