Влада йде на свідомий програш лише заради імітації діяльності – Пекар

Допис лише для тих, хто розуміється на математиці (не плутати з арифметикою). Винесу сюди наше обговорення з Віталієм Руденьким

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Валерій Пекар.

1. Існують математичні моделі, в яких карантин вихідного дня дає невеликий позитивний ефект для зменшення кількості соціальних контактів, що певною мірою впливає на швидкість поширення захворювання (зрозуміло, що факторів багато: наприклад, щільність заповнення простору та час перебування в ньому важливіші за кількість контактів: краще зустрітися сам на сам зі 100 людьми, дотримуючись певних запобіжних заходів, аніж тривалий час перебувати у замкненому просторі з 20 людьми на коротких дистанціях – наприклад, у маршрутці).

2. Водночас в інших математичних моделях карантин вихідного дня дає нульовий або навіть негативний ефект.

3. Ми не знаємо, які математичні моделі адекватніші. Для цього потрібне тестування моделей на практиці, вимірювання.

4. Водночас негативний економічний ефект від карантину вихідного дня досить великий.

5. Отже, маємо матрицю прийняття рішення, відому з теорії ігор. Епідемічний ефект чи то позитивний, чи то негативний, але точно невеликий. Економічний ефект точно негативний і великий. Теорія ігор, грубо кажучи, вчить нас не гнатися за великими малоймовірними виграшами, а уникати великих високоймовірних програшів. Тобто суто математично рішення про карантин неправильне.

6. Але в житті часто приймають стратегічні рішення, які математично є неправильними, тому що стратегічний рівень бачить ширшу рамку й допускає тактичні поразки чи програші заради стратегічних перемог і виграшей. Отже, математично неправильне рішення про карантин зі стратегічної позиції може бути прийнятним як плата за стратегічний виграш. Стратегічний виграш – це зазвичай виграш стратегічного ресурсу, тобто простору чи часу. 

7. Отже, математично неправильне рішення про карантин зі стратегічної позиції може бути прийнятним заради виграшу часу для зміцнення потужності системи охорони здоров’я. Але такого зміцнення не відбувається. Отже, ми йдемо на свідомий програш не заради виграшу часу для перемоги, а заради імітації діяльності.

Дуже прошу не коментувати тих, хто не зрозумів написаного.