Щодо місцевих виборів
Станом на сьогодні видається так, що майже всюди на виборах міських голів перемагають нинішні очільники. Добрі чи погані, але вони мають популярність вищу, ніж партійні висуванці. І так по всій країні, на заході й на сході, на півночі й на півдні.
Читайте також: У КВУ вважають, що на нас чекають “найполітизованіші та найбеззмістовніші” вибори в історії
Основна причина цього – відсутність у партій сильних кандидатів. Партійним будівництвом у нас практично ніхто не займається, бо всі партії є клановими організаціями, де статус залежить від близькості до лідерового тіла. Політичний талант із низів ніколи не проб’ється, а партійні важковаговики не хочуть бруднити руки міськими проблемами. Традиційний для багатьох розвинених і нерозвинених країн шлях у велику політику через посаду міського голови в нас не працює.
Такий розвиток подій зміцнює український феодалізм і збільшує ризик відцентрового руху.
Що ж до місцевих рад, там формуватимуться складні коаліції з національних партій і місцевих (міських голів) партій. Коаліції будуть дивними та нестійкими, але міським головам до того не звикати. Ментальна відстань міст від Києва збільшується, тож місцеві партійці часто займають позицію, відмінну від партійного центру.
Читайте також: Путін може влаштувати псевдовибори в ОРДЛО – Портников
Якщо хтось із очільників менших міст відчує перед виборами слабкість, то візьме в руки парасольку того політичного кольору, який буде модним цієї осені (не факт, що зелений). Коли така парасолька стане немодною, її викинуть на смітник (може, вже наступного дня після виборів).
Ще один важливий аспект – місцевий порядок денний аж ніяк не зіставний із національним. І в центрі про це ніхто не дбає. Але то вже інша тема.
Leave a comment