Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило нові проєкти районування українських областей. Наприклад, на Закарпатті таких укрупнених районів буде 5 (раніше було 13)
Про це для “Радіо Свобода” пише Андрій Любка.
Несподіванкою і для громадськості, і для експертного середовища стала поява Берегівського району, про створення якого раніше не йшлося. Виглядає на те, що створенням такої адміністративної одиниці українська влада йде на перші поступки Угорщині.
Українську децентралізацію вирішують у Будапешті?
Пам’ятаєте, тиждень тому міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив робочий візит в Угорщину? Ця поїздка була доволі дивною, навіть пресслужба МЗС наголошувала на її винятковому форматі: “Оскільки авіасполучення в умовах пандемії обмежене, Дмитро Кулеба здійснить візит автомобілем, подолавши понад тисячу кілометрів із Києва до Будапешта”. Що такого важливого було в порядку денному, що міністр терміново поїхав у Будапешт на авто?
Дозволю собі припустити, що Кулеба й Сійярто готували майбутню зустріч Орбана й Зеленського, тож для надання цьому процесові динаміки погоджували перші компромісні кроки. Геополітичний конфлікт України з Угорщиною триває вже кілька років, він став контрпродуктивним для обох країн. Схоже на те, що київська влада вирішила піти на поступки Угорщині, щоб продемонструвати бодай якусь “перемогу” на зовнішньополітичному фронті.
Читайте також: “Новий треш”: дипломата обурив черговий “сюрприз” від Єрмака
На це вказує проєкт Мінрегіону з укрупнення регіонів на Закарпатті – тепер у ньому з’явився величезний Берегівський район. Більшість населення в цьому районі буде угорською, а пролягає він фактично над кордоном із Угорщиною.
Угорці десятиліттями просили, торгувалися й вимагали створення окремої угорської адміністративної одиниці на Закарпатті, пропагували визнання культурної автономії, виступали за появу особливого “угорського виборчого округу” на виборах до Верховної Ради. Жодна українська влада (навіть Януковича!) на такі поступки не йшла, усвідомлюючи всі потенційні загрози для стабільності регіону й національної безпеки.
У проєктах децентралізації експерти наголошували на тому, що укрупнювати райони за етнічною ознакою – велика помилка. І, наприклад, Берегівський район пропонували об’єднати з Іршавським чи Мукачівським, тобто долучити населені пункти з українським населенням. На жаль, позицію експертів було відхилено на догоду геополітичним торгам Зеленського.
Не трагедія, але прелюдія до проблем
Створення Берегівського району не є трагедією, але, на думку автора цих рядків, є неприпустимою помилкою. Закарпатські угорці – не сепаратисти, і проводити прямий ланцюжок від створення району до його майбутньої анексії Угорщиною – безглуздя. Але обставини й ситуації змінюються, тож виключати, що в майбутньому, особливо в разі геополітичних катаклізмів, така адміністративна одиниця не стане причиною проблем – теж не можна. І про таке варто думати заздалегідь, а не аналізувати опісля.
Читайте також: Пан або пропав: три умови, які визначать майбутнє України
Ще важливіше усвідомити той факт, що створення Берегівського району є проблемою не тільки для Закарпаття. Поява окремих “етнічних” районів може запустити процес створення таких адміністративних одиниць по всій Україні.
Нещодавно болгарський парламент вже ухвалив звернення із критикою децентралізації в Одеській області. Українська влада гордо відповіла, що не дозволить втручатися у свої внутрішні справи. А вже через кілька днів оприлюднила проєкт, в якому йде на поступки угорцям. Виникає логічне запитання: чим болгари чи румуни гірші за угорців? Якщо вони побачать, що Україні можна створювати штучні проблеми й перешкоди, щоб потім торгуватися за вигідні рішення й поступки, то чому б їм не повторити угорський алгоритм? Не кажучи вже про Росію, яка в кожну міжетнічну сварку охоче піділлє бензину.
Не знаю, якою логікою керувалася українська влада, вирішивши піти на поступки Вікторові Орбану. Конфлікт розпочався із закону про освіту й мовних питань, а вирішувати його починають втручанням іноземної столиці в українську децентралізацію. Забуваючи, що на торгівлі національними інтересами ніколи нічого путнього не заробиш.
Це не тільки неправильно, а й принизливо для України. Якщо одні нас можуть шантажувати й у підсумку добиватися свого, то невдовзі й інші сусіди спробують витерти об нас ноги. Невже цього не розуміють у Києві?
Leave a comment