Законопроєкт Міністерства культури щодо запобіганню дезінформації не можна вважати правильним для вирішення цієї проблеми.
Про це заявив директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф уновому випуску програми “Євроінтегратори” з Тетяною Поповою на ObozTV.
“На щастя, вони трохи послабили темп розробки цього документа, тому що законопроект мав розглядатися наприкінці ще минулого року, і зараз є ще трохи часу, щоб його обговорити. Але з публічних подій, які я спостерігав, дискусія не була справжньою, і не було справжніх консультацій. Це більше нагадувало представлення перспектив, де не прислуховуються та не вносять зміни на основі зауважень”, – заявив він.
Шааф також висловив основні побоювання щодо законопроекту.
“Одне із них – Уповноважений з питань інформації. Відповідно до законопроекту, він є дуже значимою фігурою, офісом, який насправді матиме функцію скоріше правоохоронних органів та визначатиме, що є достовірною інформацією, а що – недостовірною, а потім рекомендуватиме санкції на основі цих визначень. Є багато питань щодо незалежності цього органу та того, чи можуть рішення, які він приймає, вважатися законними. Інша сфера, яка нас хвилює, – це визначення дезінформації. Зокрема, мова про дезінформацію у сферах, що становлять суспільний інтерес – національна безпека, здоров’я та безпека нації, а також у деяких інших сферах. Ми стурбовані, що виокремлення інформації, ідей та думок в таких сферах насправді може завдати шкоди публічним дискусіям в Україні та публічному розкриттю деяких дійсно важливих питань”, – сказав директор.
Він зазначив, що, на його переконання, досить іронічно називати це саморегулюючим органом. Коли по суті це нова “неурядова” організація, створена на підставі закону, функція якої регламентована також законом.
“І один аспект цієї асоціації, який, на мою думку, особливо нас хвилює, стосується відмінності між “журналістом” та “професійним журналістом”. Фактично, лише професійний журналіст, який відповідає певним критеріям, встановленими законом, а також встановленими цією асоціацією та його членством там, в певний момент отримує певні права, зокрема, наприклад, захист від насильства”, – сказав Шааф.
Він додав, що надані пропозиції можуть мати катастрофічний вплив на свободу вираження поглядів, на роботу журналістів, на доступ до інформації та на можливість людей отримувати доступ до різної інформації, різних точок зору, людей тощо.
“Відбувається певне перекручування міжнародних стандартів, що відбувається певною мірою. Вони кажуть, що ці пропозиції відповідають міжнародним стандартам. Але це не так. І в цьому суть, тому Арлем Дезір, люди в Раді Європи, основні прихильники свободи ЗМІ, стандартів свободи вираження поглядів – я думаю, що саме на них покладено відповідальність залучити уряд, залучити громадськість до виступів, поділитися поглядами спочатку на те, що вони думають про ці пропозиції, а також про те, які існують міжнародні стандарти, і як Україна та інші країни можуть боротися з проблемами дезінформації, переконавшись, що люди можуть висловити свою думку, мати доступ до інформації, журналіст може працювати незалежно, без надмірного впливу з боку влади тощо”, – сказав Шааф.
Він висловив сподівання, що уряд, Міністерство культури та інші будуть залучені до цього й скористаються ресурсами експертів, адвокатами, які в них є, аби прийти до кращого рішення.
“Не існує жодної найкращої практики чи стандарту щодо того, що робити з дезінформацією. Але є багато речей, які можна зробити. І про це ми багато говорили у нашому звіті “Свобода в мережі”, зокрема про свободу Інтернету в Україні та в багатьох інших країнах. І один з основних висновків недавнього звіту полягає в тому, що рівень демократії буде залежати від того, як ми будемо вирішувати ці питання, а також проблему дезінформації в соціальних медіа та інші речі. Ви знаєте, чудово чути, як міністр говорив про перевірку фактів. Перевірка фактів є важливою і має бути частиною вирішення, але фактчекінг не може призводити до кримінальної відповідальності та інших речей.
Перевірка фактів повинна бути незалежною, і вона повинна допомагати навчати людей та інформувати їх, а не бути частиною системи заборон для притягнення їх до відповідальності. Освіта для споживачів медіа, людей, які користуються Інтернетом, що є частиною концепції законопроекту про дезінформацію. І це добре, це повинно бути офіційною частиною системи освіти, повинна бути й неофіційна освіта про те, як вміти відрізняти, що є фейк, а що – ні. Лише 11% українців, як я пригадую, змогли відрізнити фейки, ґрунтуючись на опитувальному дослідженні, яке було зроблене Інтерньюз.
Враховуючи той факт, що це дуже важливе питання, яке потребує вирішення, тож уряд, громадськість та засоби масової інформації можуть робити більше для цього. Тим не менше, я чітко бачу, що цей конкретний закон не вважається правильним для вирішення цієї проблеми. Мені важко сказати, що робитимуть політики; відповіді, які ми бачили від різних політичних осіб, не завжди були однозначними, і готовність отримати критику, а потім внести зміни, також виявилась нечіткою.
Тож існує велика стурбованість, що цей закон буде прийнятий у варіанті, подібному до запропонованого, і я вважаю, що це буде помилкою. Але я сподіваюся, що ми зможемо використати нашу зустріч як можливість мати справжній діалог, зробити правильний баланс між сутністю цього виклику, а також тим, що це має великий вплив на ріст і зміцнення демократії в Україні. А ви не можете мати демократію, якщо люди бояться висловити свої думки, або засоби масової інформації не можуть працювати і так далі”, – додав Шааф.
Leave a comment