13-14 тисяч медиків щороку йдуть з професії або їдуть працювати в інші країни. Від цього страждає якість медпослуг, українська медицина повільно помирає. Нещодавнє опитування Соціологічної групи «Рейтинг» показало – лише близько 4% українців оцінюють рівень якості послуг у медзакладах на відмінно. І зараз Верховна Рада має зробити все від неї залежне, щоб повернути цей процес у зворотній бік.
Найперше – депутати мають потурбуватися про лікарів. Пацієнтів лікують зовсім не ліки, медтехніка чи лікарняні стіни, а медики за допомогою своїх знань і умінь. А все, що я перелічив, тільки допомагає процесу лікування і без медика не може принести користі. Так ми не тільки попередимо катастрофу відсутності кваліфікованих кадрів (їх, за різними оцінками, за 7-10 років не залишиться), але й підвищимо якість медпослуг.
Як потурбуватися про лікаря? Створити для нього сприятливі умови – не тільки робоче місце чи гідну зарплату, а дати можливість самому вибирати, як краще лікувати, визначати правила роботи, розробляти стандарти і протоколи лікування, допускати до заняття професійною діяльністю своїх колег, визначати порядок підвищення кваліфікації та забезпечення професійного зростання, вирішувати професійні конфлікти, контролювати виконання етичних і професійних норм, розслідувати випадки їхнього порушення і реагувати на скарги пацієнтів на некваліфіковані дії своїх колег і ще багато чого іншого.
Одним словом – дати можливість управляти своєю професією, створити нарешті професійне самоврядування. За комфортних умов лікар вже не перейматиметься, як не заразитися хворобою (буде від цього убезпечений), чи буде у нього ресурс, щоб підвищити кваліфікацію, чи достатньо обладнання для обстеження пацієнта, чи, вибачте, не обвалиться на нього стеля під час прийому пацієнта, як нагріти приміщення, коли там взимку +15. Такі примітивні речі має вирішувати зовсім не медик! Медик має лікувати, а не бути й прибиральницею, й завгоспом, й архівістом. Коли його не відволікатимуть сторонні фактори, він зможе зосередитися на процесі лікування!
Тому вважаю, що тільки надавши можливість медикам самим управляти своєю професією, делегувавши їм повноваження, ми зможемо підняти якість меддопомоги. Зробити це можна, ухваливши відповідний законопроект. Нещодавно у Раді їх було чотири – останніми тижнями ми з експертами під час засідань робочих груп у Комітеті з питань здоров’я нації якраз дискутували стосовно них.
Та підготувати рішення у турборежимі виявилось неможливим, адже було багато «сирих» положень в основному законопроекті, у той же час деякі пункти альтернативних законопроектів мали раціональне зерно. Тож цієї середи комітет ухвалив зважене рішення – рекомендувати Верховній Раді відхилити всі чотири поданих законопроекти, щоб почати спільну розробку нового, консенсусного.
І тут йдеться вже не про швидкість, тут – про якість. Попередні спроби розробити і хоча б винести на обговорення подібний документ ще за попередніх скликань Верховної Ради закінчилися невдало – дуже багато дискусійних питань. Тому ми вирішили, що він базуватиметься на кращих напрацюваннях, які були у попередників, а до обговорення ми залучимо широке коло експертів і медичних стейкхолдерів. Я наполягатиму на включенні їх до дискусії, адже якщо законопроект виписати правильно і він влаштує всі сторони, це може зупинити виїзд медиків за кордон.
Крім того, розроблюваний нами законопроект дозволить підняти престиж медичної професії – лікарі перестануть бути безправними рабами-бюджетниками на жебрацьких окладах і повністю залежати від медичних бюрократів усіх рівнів – від клерків МОЗ до адміністрацій своїх медустанов. Вони стануть шанованими і вільними представниками вільної професії, які самі визначають своє професійне майбутнє і відповідають за якість своєї праці перед колегами, пацієнтами та державою.
Але це можливо тільки за умови, що лікарське самоврядування буде дійсно ефективним і незалежним від держави. Тому я наполягаю, щоб законопроект, який його регламентував, враховував кілька досить простих принципів.
У кожного медика має бути вплив на те, в яких умовах йому працювати, професійне самоврядування повинно діяти не поруч, а спільно з державою. Держава має передати частину своїх повноважень у професійне самоврядування та забезпечити його ресурсами для їхнього виконання. А ті повноваження, які не збільшать ефективність їхнього виконання і стануть додатковим тягарем (організаційним або фінансовим), потрібно залишити державі.
Зараз я запрошую всіх охочих долучитися до розробки нового законопроекту – тільки так ми зможемо гарантувати, що це не буде черговий, спущений згори законопроект. Наша фракція «Батьківщина» слідкуватиме, щоб ці умови були дотримані. Ми вважаємо, що саме медики мають визначати для себе комфортні умови для роботи, стандарти, формувати держзамовлення в учбових закладах, надавати своїм колегам право на практику, вирішувати конфлікти тощо. Маю надію, результат цієї роботи відчує кожен українець на собі, коли після набуття законом чинності зайде до будь-якого медзакладу країни.
Валерій ДУБІЛЬ,
народний депутат від фракції «Батьківщина», перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Leave a comment