Путін – не добрий дядя і не містер компроміс. Він бачить мету й йде до її реалізації у будь-який спосіб.
Про це у коментарі “ВВ” розказав військовий експерт Олег Жданов.
Путін сприймає силу й обожнює бити слабких. Тих, хто йде назад, він просто давить. Якщо йому сильно пручаються, він йде на перемовини. Можна подивитися, як із ним грає Ердоган.
Путіну зараз потрібно готувати мінімум 30-тисячний контингент для захисту територій, які він хапнув в Сирії. Ті два армійських корпуси по 35 тисяч осіб, які він тримає на кордоні з Україною, він утримує вже в проблемами. Зараз йому доведеться розпочинати повномасштабні дії в Сирії. Більш того, потрібно знайти 450 млрд доларів на відновлення інфраструктури цієї країни, бо йому в цьому напрямку ніхто в світі не допомагатиме. Останній гвіздок вбили США своїм будівництвом двох військових баз, щоб Путін не міг би зайти на нафтові поля в Ідлібі. Тому зараз Путіну доведеться домовлятися на ближньосхоному фронті із Турцією та США. А ми відводимо в цей час війська, щоб «поговорити» як не в Нормандському форматі, то хоч в Астані.
При Порошенко Україна петляла, як заєць, а Зеленський обрав рачкування. До чого це призведе, побачимо. Але фактом є те, що на свої попередні позиції ми вже не повернемося. Бо їх ліквідовують вже зараз. На жаль, в нової компнди немає програми. Все поки скінчується на “Поговорю з Путіним, а далі буде видно”.
Враховуючи те, що Мінські домовленості припинили своє існування 31 грудня 2015 року, про що нас забули повідомити і ми всі роки жували цей постулат як мантру, це дає відповідь на питання, чому Путін змусив Зеленського ухвалити формулу Штайнмаєра. Адже тепер є новий діючий документ із старими домовленностями, які тоді були досягнуті в Мінську.
Leave a comment