ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Ольга Белькова: Філософію інвестування в Україні можна змінити за допомогою закону

  14   0 06.11.2019, 14:27 | Новости, Политика
Ольга Белькова: Філософію інвестування в Україні можна змінити за допомогою закону

Народний депутат від «Батьківщини», голова підкомітету з питань банківської діяльності Ольга Белькова в інтерв'ю виданню StockWorld розповіла про позитивні та негативні сторони законопроєкту №2284 щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів.

Вже не перший рік триває протистояння учасників фондового ринку та регулятора - Національної комісії з цінних паперів та  фондового ринку. Ще за каденції Верховної Ради 8-го скликання НКЦПФР лобіювала кілька законопроєктів, які суттєво могли збільшити повноваження регулятора та навіть зробити її мегарегулятором.

Тоді ці законопроєкти не були ухвалені. Проте, в середині жовтня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2284, який  ринок сприйняв більш негативно, ніж позитивно, і він, за словами учасників фондового ринку, є черговою спробою комісії наділити себе додатковими повноваженнями.

Нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №2284. По факту, це старий законопроєкт №9035, яким Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку сподівалась отримати повноваження, яких не було навіть у Національного банку. Скажіть, документ №2284 також передбачає наділ додатковими повноваженнями НКЦПФР?

Давайте почнемо спочатку. Набагато раніше був законопроєкт №3498, в якому вводилося поняття деривативів в більш стандартній формі на рівні законодавства. Україна від початку незалежності пройшла доволі довгий шлях, і є певні інструменти, які не були описані в нашому законодавстві. От один із прикладів - деривативи. Але в той законопроєкт потрапила частина, яка описувала юридичний статус самого регулятора, як інституції. І це викликало величезне застереження. І я була одним із тих депутатів, які виступали категорично проти цього.

Я раніше займалася врегулюванням юридичного статусу регуляторів, зокрема НКРЕКП, і вважала за потрібне, що закони, котрі стосуються матеріального права ринку мають чітко описувати саме функціонування цих ринків та регуляції учасників ринку, а не статус регулятора.

З приводу НКЦПФР, то це має бути окремий закон, який буде описувати повноваження НКЦПФР, як інституції та місце в системі розподілу владних повноважень в Україні. Це має бути професійний незалежний регулятор, що зможе бути ефективним арбітром. Деякі повноваження комісії щодо конкретних інструментів можуть в цьому законопроєкті лишатися, але загальної логіки інституту  тут бути не повинно.

Чи чули Ви про конфлікт між учасниками фондового ринку та регулятором? І чи залучалися представники цього бізнесу до обговорення законопроєкту №2284?

Ринок капіталу є надзвичайно важливим для України. На сьогодні фондовий ринок, на жаль, напівживий. Мене хвилює ситуація, котра склалася між учасниками ринку та НКЦПФР як інституцією. Це природньо, коли регулятор та бізнес мають певні дискусії. Але це мають бути робочі відносини, і регулятор має більше саме регулювати, а не виключно карати.

Так, представники бізнесу залучалися до обговорень і одним із їх зауважень була теза, що в документі немає розділу про штрафи. Я особисто вважаю, що розділ про штрафи має бути уніфікований по всім можливим діям регулятора також в окремому законі, де буде описано все це дуже детально.

Однією з новел цього законопроєкту є те, що НКЦПФР будуть підпорядковані товарні біржі. Ринок також дорікає, що буде вводитись багато ліцензій за окремими механізмами. Також в документі зустрічаються фрази опису вимог на кшталт «та інші документи». Бізнес і ми, як законодавці, хотіли б, щоб був виключний порядок норм, щоб не було широкого тлумачення окремих норм самим регулятором.

По зауваженням профільних асоціацій, чи були всі основні зауваження враховані?

Ні, не були. Такого не буває, що всі зауваження враховуються. Як політик я запропонувала ринку наступний підхід - можна ще 5 років спілкуватись з комісією. І якщо є віра в те, що можна домовитись, то можна просити політиків про подачу ще однієї версії документу. Але є і інший підхід - передача законопроєкту в комітет для подальшого розгляду, тобто перше читання. Саме законодавець приймає рішення, що ухвалювати, а що ні. У мене самої багато запитань і по окремих планую вести подальші консультації із усіма стейкхолдерами.

Чи були зауваження від НБУ та інших інституцій?

Так, від банківського регулятора був ряд зауважень та застережень, але НБУ був значно конструктивніший, ніж більшість присутніх. Для НБУ було актуально, щоб СПОТ ринок валюти ніяким чином не підпадав під регулювання НКЦПФР. Також діяльність банків на позабіржовому ринку не повинна регулюватися комісією. Крім того, банки не повинні вважатися інвестиційною фірмою і не мають зобов'язуватись отримувати якісь додаткові ліцензії.

Разом із тим у НБУ є питання, котрі не є «червоними» лініями, але вони є питанням для обговорення. Наприклад ОВДП - це облігація, але це особлива облігація. НБУ хотів би бачити, щоб відповідальність інвестиційних фірм була з виключенням для ОВДП.

Які ще з ключових зауважень були по цьому документу?

Була низка застережень від багатьох учасників, щодо завищених вимог до корпоративного управління суб'єктів. Детальніше я не хотіла б вдаватися, але це звучало в унісон. Ми ще знаходимось в пошуку правильної форми корпоративного управління. Як ви знаєте, раніше був ухвалений закон щодо корпоративного управління банків і є закон про корпоративне управління держкомпаній. Це крок у правильному напрямку, але не всі з наших сусідів мають корпоративне управління з однаковими вимогами.

Є побоювання, щоб недостатня кількість осіб, які відповідають характеристикам професійних незалежних директорів, не завела учасників ринку в глухий кут.

З приводу нагляду за товарними біржами. Чи готова до цього НКЦПФР, чи не було зауважень від тої ж НКРЕКП? Аграрії не виступали проти?

Так, новацією є включення до функціоналу - нагляд за товарними біржами. Оця частина викликає найбільше запитань. Є низка законодавчих документів навіть в Європі, яку важко зрозуміти в плані пов'язаності між собою. НКРЕКП висловила незадоволення, що їх мало запрошували на дискусії. Це питання має бути врегульоване. Ми будемо робити акцент на те, щоб цим документом не була порушена логіка попередніх законів по ринках газу та електроенергії. Ми б хотіли їх залишити в діючій редакції.

В чинній версії, я та мої уолеги будемо наполягати на тому, що ці ринки мають підпадати під регулювання НКЦПФР в останню чергу, можливо з 2023 року. Ми будемо дискутувати з цих питань. В першому читанні можна рекомендувати прийняти за основу закон, в якому скоріше більше зайвого, ніж чогось не вистачає.

Поки цей документ комітет не проходив, його обговорювали на робочій групі. Так як законопроєкт зачіпає інші ринки, то від інших комітетів потрібно отримати висновки. Також потрібно його узгодити з енергетичним товариством у Відні.

По дефініціях кваліфікованих та некваліфікованих інвесторів звичайно будуть зауваження. Я підтримую, що потрібно розділяти їх. Але питання - яким чином їх розділяти? Ми будемо дискутувати і з цього приводу. Ці поняття - кваліфікований та некваліфікований інвестор, досить розповсюджені у світі. Але і тут потрібно бути обережним. Визнання інвестора кваліфікованим може дозволити йому брати більші ризики для себе. У деяких країнах лише кваліфікованим інвесторам можна брати кредити в валюті, бо вони можуть прорахувати ризики. Це робиться для того, щоб відділити ті продукти, які більш ризиковані.

Чи цей пункт про інвесторів не проведе «зачистки» ринку від нібито зайвих компаній? Учасники фондового ринку відзначають, що нові ліцензійні вимоги можуть привести до того, що на ринку залишиться 2-3 десятка компаній, більшість з яких буде із «західним» капіталом. Витримати зможуть тільки банки або західні компанії, а всім іншим доведеться ліквідовуватися. Наскільки ці оцінки вірні і що це за вимоги?

З приводу «відсіювання зайвих» - я категорично проти визначення кількості учасників на ринку. Це має визначити сам ринок, потрібні конкурентні умови. Політики взагалі не можуть подібні речі обговорювати.

Якщо у регулятора є застереження до компаній, то це мають обговорювати вони між собою або у встановленому законі порядку впливу на ці компанії, але не можна визначати оптимальну кількість учасників ринку «на глаз».

Як Ви вважаєте, чи потрібно наділяти НКЦПФР повноваженнями по контролю за приватними розміщеннями?

Так, було багато питань и по приватному розміщенні без участі комісії. Тут я підтримую ринок. Комісія має переважно займатися публічними розміщеннями, а не приватними.

Також потрібно звернути увагу на мовне питання. Чи можна в Україні подавати проспекти емісії англійською мовою для нерезидентів? Я вважаю, що потрібно робити український переклад.

Наскільки реалістичні перспективи схвалення цього законопроєкту профільним комітетом? Наскільки реально, що документ буде ухвалений в першому читанні?

Я вважаю, що реально. В цьому році документ буде ухвалений  в першому читанні. Бізнес і надалі будемо запрошувати до обговорення. Що дійде до кінця, ми поки не знаємо, але сподіваємося, що дійте те, що буде узгоджено між всіма учасниками.

StockWorld

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2019 (422)
Ноябрь 2019 (883)
Октябрь 2019 (594)
Сентябрь 2019 (633)
Август 2019 (559)
Июль 2019 (1051)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области