Політичні сили активно агітують за себе на дочасних виборах. Національними телеканалами запустили відеоролики опозиційна платформа, Європейська Солідарність, Радикальна та аграрна партії. Партійні лідери ходять на телевізійні ефіри і розповідають свою версію дійсності.
Про це на свої сторінці у Фейсбуці пише політолог Сергій Биков.
Та що робиться у ЦВК? Чи там партії такі ж активні? – насправді, ні.
Станом на 11 годину 18 червня, ЦВК говорить, що тільки 26 партій беруть участь у виборах. Тобто, є суб’єктами виборчого процесу – подають кандидатів у депутати, членів окружних та дільничних комісій.
На цей час ЦВК зареєструвала вже 362 кандидатів у депутати. З них лише 44 за поданням партій. І мова йде не про списки. Це кандидати тільки у мажоритарних округах. Поки рекордсменами за кількістю кандидатів є Громадянська позиція Анатолія Гриценка – вони зареєстрували 13 мажоритарників. Слідом за ними крокує Демократична сокира, в якої 10 мажоритарників.
Про що подумали партії – так це про членів комісій.
Згідно Закону про вибори, кожна партія може подати своїх кандидатів в окружні комісії. Також, кожній фракції парламенту гарантують по одному члену ОВК. Звісно, якщо вони подадуть своїх кандидатів.
Повністю квоти на ОВК не вичерпали тільки Європейська солідарність та Самопоміч. Вони запропонували менше ніж 199 членів ОВК. Інші ж фракції свою квоту заповнили. Тобто, вони відповідально ставляться до контролю виборів на рівні ОВК.
Загалом же партії запропонували 3 з половиною тисячі членів окружних комісій. Це дозволяє повністю заповнити кадровий склад ОВК.
Якщо ми подивимось на соціологію, то лише 5 – 7 партій можуть розраховувати, що подолають прохідний бар’єр. То чим же займаються інші партії? Традиційно роблять бізнес на виборах. Якщо є попит – знайдеться і пропозиція. Пропозиція стосується не тільки технічних кандидатів, але і членів комісій.
Головну функцію контролю та фальшування виборів покладають на комісії. Маючи свою більшість в ДВК та ОВК можна суттєво скоригувати результат виборів. Продаж своїх квот у комісіях – давній бізнес “паперових партій”. Тих, які існують лише на папері.
“Паперові партії” подають свої пропозиції на членів комісій, а потім пропонують лідерам перегонів викупити їх квоту. Зазвичай, це роблять без зміни членів комісій. Тоді “паперові партії» можуть продати свої комісії одразу кільком покупцям. Якщо ж покупець хоче бути впевненим, що його члени комісії не підпрацьовують на опонентів – він пропонує замінити члена комісії на довірену особу. Тому напередодні виборів персональний склад виборчих комісій може змінюватись.
Leave a comment