У мережі та низці проросійських ресурсів останніми днями почала активно поширюватися інформація про нібито «розслідування» стосовно першої леді України Олени Зеленської. Однак у Національному антикорупційному бюро України офіційно заявили, що ці повідомлення не відповідають дійсності. У відомстві наголосили, що жодних процесуальних дій щодо дружини президента не проводиться. Також до спростування долучилася і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, повідомляють “Вечірні Вісті“.
У НАБУ підкреслили, що подібні інформаційні хвилі є частиною масштабної кампанії дезінформації з боку Росії. Головною метою таких вкидів називають спроби посіяти недовіру до українських державних інституцій та створити додаткову напругу всередині країни.
Подібні інформаційні атаки останнім часом стають дедалі частішими. Фейки поширюються через анонімні канали, сумнівні сайти та соціальні мережі. Експерти наголошують, що саме швидкість розповсюдження неправдивої інформації робить її особливо небезпечною.
Навигация по статье
Що заявили у НАБУ щодо Олени Зеленської
У пресслужбі бюро чітко заявили, що інформація про начебто відкриті провадження або слідчі дії щодо Олени Зеленської є неправдивою. Відомство наголосило, що російська пропаганда вкотре намагається використати тему антикорупційних органів для маніпуляцій.
У заяві підкреслюється, що НАБУ та САП не проводять жодних процесуальних заходів стосовно першої леді. Крім того, українців закликали ретельно перевіряти інформацію перед її поширенням.
«Подібні інформаційні вкиди є частиною системної дезінформаційної кампанії РФ, спрямованої на дискредитацію українських інституцій», — заявили у НАБУ.
У відомстві також наголосили, що інформаційна війна залишається одним із ключових інструментів тиску з боку країни-агресора.
Чому тема фейків стала настільки актуальною
Після початку повномасштабної війни кількість інформаційних атак проти України суттєво зросла. Особливо часто російська пропаганда використовує теми, пов’язані з владою, антикорупційними органами або міжнародною допомогою.
Фахівці з інформаційної безпеки зазначають, що головне завдання таких кампаній — посіяти сумніви та емоційну нестабільність у суспільстві.
Основні ознаки інформаційних фейків:
- посилання на анонімні джерела;
- відсутність офіційних підтверджень;
- емоційні або провокативні заголовки;
- перекручені цитати;
- масове поширення через сумнівні Telegram-канали.
«Російська пропаганда часто намагається атакувати теми, які викликають суспільний резонанс. Саме тому українцям варто особливо уважно ставитися до неперевірених новин», — пояснив медіаексперт Ігор Коваленко.
Останнім часом у центрі подібних інформаційних хвиль опиняються як політики, так і представники державних органів.
САП також відреагувала на поширення неправдивої інформації
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтвердили позицію НАБУ та заявили, що інформація про будь-які слідчі дії щодо дружини президента не відповідає дійсності.
У САП наголосили, що російські пропагандистські ресурси регулярно використовують теми антикорупційних розслідувань для маніпуляцій. Саме тому громадянам рекомендують орієнтуватися лише на офіційні повідомлення державних структур.
Особливу увагу правоохоронці звернули на те, що фейки часто створюються з розрахунком на емоційну реакцію суспільства. Через це неправдива інформація швидко набирає перегляди та активно поширюється у соцмережах.
Експерти з комунікацій радять не довіряти повідомленням, у яких немає конкретних документів, офіційних заяв або підтверджених джерел. Саме емоційність і сенсаційність зазвичай є головними інструментами дезінформації.
Заява НАБУ з’явилася на тлі резонансних справ
Останніми тижнями в українському інформаційному просторі активно обговорювалися кілька гучних антикорупційних розслідувань. Через це тема діяльності НАБУ та САП опинилася у центрі уваги суспільства.
Раніше директор НАБУ Семен Кривонос вже коментував резонансну справу «Мідас». Тоді він окремо наголосив, що президент Володимир Зеленський не є фігурантом досудового розслідування.
На думку політичних експертів, саме активне обговорення антикорупційних тем могло стати підґрунтям для появи нової хвилі дезінформації.
| Що заявили органи | Офіційна позиція |
|---|---|
| НАБУ | Жодних розслідувань щодо Олени Зеленської немає |
| САП | Інформація про процесуальні дії є неправдивою |
| Семен Кривонос | Зеленський не фігурує у справі «Мідас» |
| Правоохоронці | Фейки є елементом інформаційної війни РФ |
Як українцям захиститися від дезінформації
На тлі постійних інформаційних атак українцям дедалі частіше радять перевіряти новини та критично оцінювати джерела інформації. Особливо це стосується резонансних політичних тем або повідомлень про нібито кримінальні провадження.
Фахівці радять звертати увагу на офіційні заяви державних органів та не поширювати сумнівний контент без перевірки. Це дозволяє зменшити вплив інформаційних маніпуляцій.
«Сьогодні інформаційна гігієна така ж важлива, як і цифрова безпека. Одна неперевірена новина може миттєво стати частиною масштабної кампанії дезінформації», — зазначає аналітикиня Олена Марченко.
Історія з фейками навколо Олени Зеленської вкотре показала, наскільки активно інформаційний простір використовується як інструмент тиску під час війни. Українські правоохоронні органи закликають громадян залишатися уважними, користуватися перевіреними джерелами та не допомагати поширенню маніпуляцій, які можуть працювати в інтересах країни-агресора.
Раніше НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку у справі, пов’язаній із будівництвом елітних резиденцій під Києвом.
