Україна опинилася під новим фінансовим тиском напередодні переговорів із Міжнародним валютним фондом щодо нового кредитного пакету. За даними агентства Bloomberg, МВФ наполягає на контрольованій девальвації гривні, вважаючи це кроком до зміцнення державних фінансів, повідомляють “Вечірні Вісті”.
Проте Національний банк України не погоджується із запропонованим підходом, остерігаючись інфляційних ризиків та соціальної напруги. Розбіжності між НБУ та МВФ можуть ускладнити подальші переговори про фінансову підтримку. Водночас Україна прагне отримати новий пакет позик, адже війна триває, а бюджетні ресурси потребують підкріплення.
Навигация по статье
Позиція МВФ: девальвація як шлях до стабілізації
Фонд переконаний, що контрольована девальвація гривні допоможе зміцнити фінансову систему країни. МВФ аргументує це тим, що слабша гривня збільшить доходи бюджету, адже більшість податкових надходжень від експорту надходять в іноземній валюті. За розрахунками аналітиків, зміна валютного курсу могла б компенсувати частину бюджетного дефіциту без додаткового зовнішнього фінансування. Крім того, фонд вважає, що поступове коригування курсу дозволить уникнути різких ринкових коливань у майбутньому. Однак цей підхід не означає повного зняття валютних обмежень — мова йде саме про контрольовану девальвацію, яку МВФ розглядає як технічний, а не політичний крок.
Аргументи НБУ: загроза інфляції та громадських настроїв
Національний банк України виступає проти ослаблення гривні, вказуючи на низку ризиків. По-перше, девальвація неминуче спровокує зростання цін на імпортні товари, паливо та продукти, що негативно вплине на споживчий ринок. По-друге, зниження курсу може зруйнувати довіру громадян до національної валюти, а отже — створити психологічний ефект паніки. Експерти НБУ наголошують, що нині економіка залишається надзвичайно залежною від міжнародної допомоги, і девальвація не вирішить структурних проблем. Вони також остерігаються, що інфляційний тиск знищить ефект від будь-якого фіскального посилення, на яке розраховує МВФ. Для центрального банку стабільність гривні залишається ключовим фактором макроекономічної безпеки.
Політичні ризики та громадська чутливість
Українська влада також розглядає питання девальвації не лише в економічному, але й політичному контексті. Громадськість залишається надзвичайно чутливою до коливань курсу гривні, адже попередні фінансові кризи 2008 та 2014 років залишили глибокий слід у пам’яті людей. Будь-яке ослаблення національної валюти може викликати невдоволення та знизити довіру до уряду. Тому ухвалення рішення про девальвацію потребує політичної обережності. Джерела повідомляють, що керівництво України прагне уникати різких кроків у період війни, коли економічна стабільність є ключовою умовою соціального спокою. Водночас у Києві розуміють, що МВФ може поставити валютне питання однією з умов нового пакету фінансування.
Переговори тривають: ставки високі
Україна вже отримала більшу частину з 15,6 мільярда доларів за програмою МВФ, ухваленою у 2023 році. Тепер обговорюється новий пакет на суму близько 8 мільярдів доларів, який має підтримати державні фінанси у 2025 році. Переговори активно тривають у Вашингтоні, де цього тижня відбулися щорічні збори фонду. Очікується, що наступного місяця сторони перейдуть до технічних обговорень деталей програми. Директор МВФ Крісталіна Георгієва планує відвідати Київ, щоб висловити політичну підтримку і зміцнити співпрацю. Саме валютне питання залишається каменем спотикання між партнерами, адже кожна сторона має власне бачення стратегії фінансової стабільності.
Перспективи: компроміс чи нова криза
Аналітики не виключають, що обидві сторони можуть дійти компромісу — часткового послаблення курсу у межах, погоджених із НБУ. Такий сценарій дозволить уникнути різкого стрибка інфляції та водночас задовольнити вимоги МВФ щодо збалансування бюджету. Утім, якщо домовленості не буде досягнуто, це може відтермінувати отримання нового траншу, що вплине на валютний ринок і довіру інвесторів. Для України важливо зберегти не лише фінансову підтримку, а й репутацію надійного партнера. Фінансова політика у 2025 році стане випробуванням на стійкість — між потребою у грошах та бажанням зберегти стабільність. Девальвація, навіть контрольована, може стати тим кроком, який визначить економічну динаміку наступного року.
Питання девальвації гривні залишається одним із найгарячіших у переговорах України з МВФ. Для фонду це — механізм стабілізації бюджету, для Національного банку — потенційна загроза для інфляції та соціальної рівноваги. Кінцеве рішення потребує делікатного балансу між вимогами зовнішніх партнерів і внутрішніми викликами економіки. Як і раніше, курс гривні залишається не лише фінансовим, а й політичним маркером довіри до держави.
Раніше ми повідомляли, що в Україні злетіли ціни на продукти, які купують всі.
