Те, що з легкої руки «Слуг народу» на ринок електроенергії була запущена Росія, все більше дається взнаки. Через це українським ТЕС доводиться простоювати в осінньо-зимовий період та зазнавати збитків, що взагалі ставить під загрозу існування української енергосистеми.
Генеруючі компанії звернулися до президента, прем’єра, секретаря РНБО, глави НКРЕКП і Міненергетики з проханням вплинути на ситуацію.
Народний депутат від «Батьківщини», перший заступник парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко повідомив, що направив листа директору секретаріату Енергетичного співтовариства Янезу Копачу.
«Відповідаючи на мій запит, він розкритикував ініціативи пана Геруса щодо законопроекту 2233. Прайс-кепи не можуть розраховуватися за принципом «витрати+», бо це вбиває саму ідею ринку. Якщо ж є проблеми з конкуренцією, і на ринку виявлені і зафіксовані подібні факти, то це завдання регулятора та АМКУ вивчати кожен окремий випадок та вживати відповідних заходів. Крім того, пан Копач не просто пропонує, а прямо вимагає від НКРЕКП звернутися врешті-решт до Енергоспівтовариства за консультаціями, як запроваджувати нові цінові обмеження. Насамкінець європейці пропонують відмовитися від ініціатив, які Герус проштовхує в законопроекті 2233», – повідомив парламентар на своїй сторінці у «Фейсбуці».
За його словами, європейські партнери наголошують на необхідності повернення до законопроекту 2233-1 позафракційної Вікторії Гриб, яким пропонується тимчасово, на період до 1 липня 2023 року, НКРЕКП за попереднім погодженням із Антимонопольним комітетом встановити граничні, але беззбиткові ціни на електрику на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку або балансуючому ринку для кожної торгової зони через порушення сталого режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин.
Але Енергетичне співтовариство рекомендує ввести прайс-кепи тимчасово до 31 грудня 2020 року. Тобто на рік, а не на чотири. Крім того, має бути змінений сам підхід до прайс-кепів. Вони не можуть встановлюватись таким чином, щоб викривляти конкуренцію, мають застосовуватись виключно до «високих цін у випадках волатильності на основі критеріїв, заздалегідь встановлених регулюючим органом, і не можуть базуватись на принципі «витрати+».
Крім того, європейці наполягають, щоб нацрегулятор у обов’язковому порядку проводив консультації з Секретаріатом перед встановленням цінових обмежень і щодо будь-яких їх змін у подальшому.
«До речі, це вже четверта заява Енергоспівтовариства як реакція на ініціативи Геруса. І з листа Копача можна зробити висновок, що на розгляд європейців законопроект №2233 головою профільного комітету не направлявся.
Європейцям терплячості не позичати. Однак тональність кожної наступної заяви свідчить, що ми все ближче до демаршу. Перше, по чому вдарить таке ставлення до партнерів, – це по інвесторах та по можливостях залучення капіталу. 40% ВПП? 50 млрд інвестицій? Це і з початку було поганим жартом, а зараз взагалі схоже на знущання», – підсумував Олексій Кучеренко.
Leave a comment