Одна з ключових ставок команди президента Зеленського – велика приватизація, яку, за словами гаранта, запустять вже у 2019 році. Реалізації цього амбітного бажання посприяв й Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду, розблокувавши процес роздержавлення об’єктів, які знаходяться у власності України.
У країні налічується 3350 державних підприємств, більш ніж половина з яких невеликі й знаходяться в стадії ліквідації. 100 найбільших держпідприємств складають понад 90% всіх активів у державній власності, а три гіганти серед них – «Нафтогаз», «Укрзалізниця» і «Енергоатом» – володіють двома третинами цих активів.
Ідея великої приватизації не є ноу-хау нової влади. Аналогічні меседжи лунали й раніше. Більше того, кожного року у дохідну частину держбюджету закладалися багатомільярдні суми від продажу держмайна, але на практиці казна поповнювалася крихтами від приватизації. Так, у 2017 році із запланованих 17,1 млрд грн вдалося отримати тільки 3,4 млрд грн. У 2018-му мали продати держмайна на 21 млрд грн., але в результаті держбюджет отримав тільки 1% від запланованої суми. Цього року при плані 17,1 млрд грн до бюджету за перше півріччя надійшло лише 1,6%, тобто 0,3 млрд грн.
Плани команди президента доволі амбітні. Коли новообраний прем’єр-міністр Олексій Гончарук ще був заступником керівника Офісу президента, він в інтерв’ю Bloomberg заявив, що в першу чергу потрібно приватизувати державні банки. Їх в Україні чотири: «Ощадбанк», «Приватбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк». Також на торги може буде виставлена частина акцій таких монополістів, як «Укрзалізниця» та «Укрпошта».
Радник Зеленського з питань макроекономічної політики Олег Устенко вважає за потрібне розділити на частини великі державні компанії-монополісти, зокрема НАК «Нафтогаз», і продати, залишивши в руках держави «стратегічні і не дуже цікаві для бізнесу речі». На його думку, розчленуванню та повній передачі в приватні руки підлягає й «Укрспирт».
У представника президента в Кабміні Андрія Геруса свій список: Одеський припортовий завод (ОПЗ), «Електровагмаш», шахта «Краснолиманська», «Центренерго» тощо.
У перелік об’єктів великої приватизації входять й «Азовмаш», «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», «Украгролізінг» тощо.
Так склалося, що в Україні за словом «приватизація» тягнеться негативний шлейф. Адже роздержавлення підприємств зазвичай відбувалося для «своїх» і не приносило українцям зиску. Тому не дивно, що зараз також виникають побоювання, що наші найкращі об’єкти, включно із стратегічними, підуть з молотка за безцінь. А гроші від продажу не потраплять до держбюджету і в результаті вилізуть нам боком у вигляді подорожчання певних товарів та послуг. Але за умови розумної та чесної приватизації економіка отримає неабиякі плюси, в тому числі від ефективного розпорядження отриманими державою грошима. За яким сценарієм розвиватимуться події, покажуть вже найближчі півроку.
Аріна МАРТОВА
Leave a comment