ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Август 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
         

У боргах, як у шовках

  179   0 19.06.2019, 13:01 | Статьи, Экономика
У боргах, як у шовках

Те, що на найближчі декілька років припадають пікові виплати по зовнішніх боргах, не є секретом. Нещодавно Кабмін на своєму засіданні ухвалив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2019-2022 роки. Але постає питання: чи розроблено цю стратегію для виконання чи просто оприлюднено задля піару з метою довести виборцям власну ефективність.

У Стратегії, яку розробив Мінфін та затвердив уряд, вкотре наголошується, що в Україні спостерігається макрофінансова стабілізація й стійке економічне зростання.

За словами міністра фінансів Оксани Макарової, після свого пікового значення у 69,2% ВВП наприкінці 2016 року держборг знизився до 52,3% ВВП на кінець 2018 року.

«Цей індикатор є одним із ключових для інвесторів, адже показує здатність країни повертати борги. Це також свідчить і про зменшення боргового навантаження на бюджет», - констатувала вона.

У планах уряду відношення боргу до ВВП не перевищить до кінця 2022 року 43%.

Задля цього у Стратегії визначено чотири основні цілі управління державним боргом. Перша - збільшення частки державного боргу у національній валюті. Друга - продовження середнього строку погашення боргу і забезпечення рівномірного графіка його погашення. Третя - залучення довгострокового пільгового фінансування. І четверта - продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та подальше удосконалення політики управління державним боргом.

Правда, аналогічні цілі було прописано в документі з аналогічною ж назвою, який уряд ухвалював рік тому. Але тоді Стратегія розраховувалася на 2018-2020 роки. Відповідно, не виконавши попередній план, Кабмін вирішив розробити новий.

Враховуючи те, що зовнішні борги складають 59,1% від загальної суми державного боргу, що значно перевищує середній показник для країн-аналогів у регіоні та регіональних лідерів, у Мінфіні розуміють залежність України від зовнішніх шоків. Тому в плані дій на поточний та наступні три роки передбачено побудову кривої ОЗДП в євро, збільшення обсягів розміщення ОВДП у гривні, в тому числі шляхом збільшення участі міжнародних інвесторів на внутрішньому ринку України, а також продовження розміщення ОЗДП у доларах США.

«За сприятливих ринкових умов можна здійснювати активні операції з управління державним боргом шляхом викупу державних цінних паперів. Метою є подальше вирівнювання графіка погашення державного боргу України та зменшення пікових навантажень на держбюджет. Інші заходи в рамках цієї Стратегії будуть націлені на зміцнення взаємовідносин з інвесторами, а також на покращення рейтингу України як позичальника», - зазначається в тексті Стратегії.

Фінансовий експерт Олексій Кущ у коментарі «ВВ» констатував, що середньострокова стратегія управління державним боргом на 2019-2022 роки насправді є лебединою піснею нинішнього Міністерства фінансів. І хоча в документі прописано доволі багато непоганих ідей щодо заміни зовнішнього боргу на гривневий, продовження строків погашення заборгованості, заміни дорогих боргів дешевими тощо, але практичні дії уряду свідчать про протилежне.

«Ми бачимо, що на внутрішньому ринку розміщуються ОВДП до 20% доходності. Відповідно ні про який дешевий борг мови не йде. Також ми бачимо, що наразі Мінфін розмістив семирічні єврооблігації. А це ще коротше, ніж середньозважений строк зовнішніх боргів, які складають вісім років та більше. Тобто із короткими строками не складається. Виходить, внутрішні борги отримуємо доволі дорогі, а зовнішні - доволі короткі», - пояснив експерт.

За його словами, попри хизування уряду зниженням співвідношення держборгу до ВВП країни, насправді це пояснюється щасливим і доволі рідкісним поєднанням декількох макроекономічних чинників.

«За останні кілька років у нас був доволі високий дефлятор ВВП, який формувався в результаті високих показників інфляції. Якщо порівняти номінальний ВВП 2017 року із номінальним ВВП 2018-го, то в гривневому значенні цей показник виріс приблизно на 20%. Водночас курс національної валюти у 2018-му укріпився на 1,5%», - констатував Олексій Кущ.

Він пояснив, що сума заборгованості складається з внутрішнього, зовнішнього й гарантованого боргу. Внутрішній більшою мірою сформований у гривні, тому від курсових коливань він не залежить, а зовнішній й гарантований, навпаки, переважно сформовані у валюті й залежать від курсу. Коли минулого року гривня укріпилася на 1,5%, сума валютного боргу в гривневому еквіваленті скоротилася через ревальвацію курсу гривні.

А номінальне значення ВВП, навпаки, було роздуте за рахунок інфляції на 20%.

«Відповідно формула співвідношення боргу до ВВП різко покращилася - з понад 60% до 52% за рахунок факторів, які взагалі не пов'язані з погашенням чи залученням боргу. Адже за високої інфляції й стабільного курсу нацвалюти ця пропорція покращується сама собою. Проте Мінфіну було важливо закріпити цей стан у Стратегії й спрогнозувати, що наступного року співввідношення боргу до ВВП складе 47%. Це робиться задля того, щоб продемонструвати власну ефективність задля подальшої політичної кар'єри», - додав експерт.

За словами Олексія Куща, чисто математично співвідношення боргу до ВВП буде на рівні 66-80% ВВП. Адже цей критерій обраховується з показників дефіциту бюджету на рівні 3% й зростання економіки на 5%. Але ми можемо забезпечити лише дефіцит бюджету на рівні 2-3% й темпи зростання економіки найближчими роками на 2,5-3%.

Тобто відбуватиметься не погашення боргів, а їх рефінансування.

«Щоб за таких доволі низьких темпах економічного росту погашати борги й зменшувати цю пропорцію, потрібно мати стійкий профіцит бюджету. Для цього потрібно або забезпечити швидке зростання економіки, або домагатися стійкого профіциту держбюджету за рахунок згортання соціальних видатків», - пояснив він.

На думку експерта, команда нового президента декларує набір окремих ідей, які не об'єднуються в економічну модель на кшталт «Нового курсу» Юлії Тимошенко, в розробці якого він брав участь.

«Західні економісти й навіть критики Тимошенко високо оцінили цей інтелектуальний продукт. Але така програма, як «Новий курс», може бути реалізована тільки за умови базових змін філософії влади, коли політики діють в інтересах держави, а не промислово-фінансових груп й олігархів. «Новий курс» - інклюзивний продукт, коли команда думає про пришвидшення економічного зростання, щоб впродовж декількох років досягти успіху в подоланні бідності та призупинити трудову міграцію», - підсумував Олексій Кущ.

Аріна МАРТОВА

Вечірні Вісті

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Август 2019 (282)
Июль 2019 (1051)
Июнь 2019 (1026)
Май 2019 (1058)
Апрель 2019 (1008)
Март 2019 (1069)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области