Різдвяні традиції по всьому світу вражають своєю різноманітністю та глибоким культурним корінням, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на Lonely Planet.
У Німеччині зародилися адвент-календарі, які є невід’ємною частиною передріздвяного часу. Їх натхненням стали звичаї відліку днів до свята, а сучасні версії прикрашають фасади будівель, стаючи справжніми витворами мистецтва.
Ялинка як символ Різдва прийшла з Європи, де її традиції сягають епохи зимового сонцестояння, коли вічнозелені рослини символізували надію та відродження. Таллінн і Рига сперечаються про те, яке місто першим почало прикрашати різдвяні ялинки.
У Колумбії початок свят знаменує “Ніч свічок”, що проходить 7 грудня. Вулиці та будинки осяяються мільйонами вогників, створюючи чарівну атмосферу. В Ефіопії Різдво відзначається 7 січня, а білий одяг учасників символізує чистоту і вірність традиціям.
Мексика подарувала світу різдвяну пуансеттію, яскраву червону квітку, яка стала символом свята завдяки легенді про дівчинку, яка подарувала простий, але щирий букет. У Гватемалі очищення від зла проходить через “Спалення диявола”, коли фігурки диявола спалюють на площі, після чого йдуть свята з пуншем та солодощами.
Італія славиться своєю опівнічною месою, традиція якої сягає IV століття. У канадському Квебеку різдвяні звичаї поєднуються з французьким корінням: святвечір зустрічають за святковим столом після меси, а подарунки підносять уночі.
Ці унікальні традиції роблять Різдво не лише релігійним святом, а й важливою частиною культурної спадщини різних країн, відбиваючи їхню історію, вірування та звичаї. Вже відомо звідки в Україні звичай є на цвинтарі у поминальну неділю.
В Інституті української мови виступили проти переходу на латиницю.
