ВСЕ НОВОСТИ

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Апрель 2021    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
   

Булгаков бреше, подекуди у дрібницях, але насамперед загалом – Макаров

  61   0 12.02.2021, 11:57 | Новости, Культура
Булгаков бреше, подекуди у дрібницях, але насамперед загалом – Макаров

Я закохався в нього в ранній юності - як і в Ґріна, Паустовского, Ремарка, але сильніше

Про це для "Тижня" пише Юрій Макаров.

Я виканючив у мами 25 радянських карбованців на переплетену ксерокопію "Майстра і Маргарити", друге видання з відновленими цензурними купюрами, і відтоді багато років розмовляв цитатами з нього. "Достоевский умер, - сказала барышня, но как-то не очень уверенно"... "А что это за шаги такие на лестнице? А это нас арестовывать идут. А, ну-ну"... "Однако! Я чувствую, что после водки вы пили портвейн!"... "Меркурий во втором доме... Вам отрежут голову!". Ну й, звісно, головне гасло того часу для непевних у собі та своїх переконаннях радянських інтелігентів: "Никогда и ничего не просите! Никогда и ничего, и в особенности у тех, кто сильнее вас. Сами предложат и сами всё дадут!".

Я блукав вулицями Володимирською та Малою Підвальною, відновлюючи маршрут Турбіна, коли той утікав від петлюрівців. Я ходив на прощу на Андріївський узвіз, хоча моя дружина, як потім виявилося, знімала колись у тому самому будинку кімнату й із перших рук знала, що прототип Василіси насправді був не кретином, а цілком порядною шанованою людиною. Потім, уявіть собі, у нас виявилися спільні знайомі, точніше, знайомий. Одне слово, знадобилося років тридцять, щоб я розлюбив Михайла Булгакова, бо зрозумів, що він бреше, подекуди у дрібницях, але насамперед загалом.

Читайте також: Значна частина українців дивиться на себе й на свою культуру очима росіян

Ідеальну шляхетну "гвардію" білої кістки та блакитної крові навряд чи варто обговорювати серйозно: не було її, точніше, вона була геть не такою - суджу із власного досвіду, бо виріс серед її уламків, а тому не схильний її ідеалізувати. Про те, кому протистояли ті лицарі без страху й докору з лампою під абажуром і Пушкіним за склом книжкової шафи, із кого вони кепкували й кого проклинали, нещодавно переконливо написала Оксана Забужко: парвеню та шляхта помінялися в романі поверхами й законними місцями, а Булгаков цей фейк закріпив у нашій свідомості. Не надто успішний і, можливо, саме тому надміру зверхній син колоніального чиновника породив свідомий наклеп на Україну, за що йому не подякуєш.

Іще сумнівніший у моральному сенсі його opus magnum "Майстер і Маргарита". Пропонувати як альтернативу Новому Заповіту Євангеліє від Воланда - саме по собі нахабство, тим паче для сина фахівця з єресей. Але й не дивно, адже картина світу, де небо та земля поділені між Богом і дияволом, - спрощений варіант середньовічного богумільства чи альбігойства: Богові - богове, а нами тут унизу самі знаєте, хто керує, і, до речі, досить управно керує, у кожному разі всім віддає по справедливості.

Що ж до паралелі Воланд - Сталін ("я частина сили, що постійно прагне зла й постійно творить благо"), то ця версія спала на думку ще першим читачам і дослідникам тексту, вони напряму запитували про це й автора, і згодом його вдову, але ті обоє дипломатично морозилися. Тож не диво, що булгаковський чорт карає тільки тих, хто безумовно заслуговує на покарання, а чекістів описано як чемних молодих людей - дідько, зовсім нещодавно я щось схоже чув! Про апологетичний "Батум" узагалі краще мовчати, це ганебна агіографія, житіє святого. Ось така індульгенція від Майстра вийшла диктаторові, бо за всієї відмінності шляхів і переконань вони відчули спорідненість один із одним в основному - залежності від імперії та відданості їй.

Читайте також: Перлини нашого гумору. Парадоксальне поєднання непоєднуваного - смішне в усі часи

Тому коли надійшла звістка про заборону ввозити з Росії "Майстра і Маргариту", я не втратив свідомість, а навіть на якусь секунду відчув щось на кшталт зловтіхи. І, звісно, негайно ж стало соромно: займатися цензурою, тим паче мертвих класиків, - якесь інтелектуальне плебейство. Але ж і толерувати весь цей паперовий морок, який суне через північний кордон, про тупих героїв без страху й докору, спецназівців і борців із фашизмом зразка "мєдаль за ґород Вашинґтон", мікс дона Румати й Даніла Багрова - тупо й ображає мій розум.

А далі, власне, надійшло роз'яснення - авжеж, заборонили ввозити не Булгакова й не "Майстра", а конкретне видання з передмовою, що порушує українські закони, dura lex. А сам роман можна вільно купити в Україні мінімум у 20 (!) пропозиціях від різних видавництв: і російських, й українських, у папері й електронному форматі, російською та в українському перекладі. До того ж Булгаков залишається собі у шкільній програмі з іноземної літератури. А ґвалту!

Ґвалт у засобах ворожої пропаганди буде так чи так, не йдеться про те, щоби не давати їм інформаційних приводів, бо вони й так знайдуть. Ні, тут потрібні радикальні рішення, про що я вже давно волаю. Працюєш на ворога - геть із пляжу (вітаннячко ZIKу, "112-му" та NewsOne), і російську книжку взагалі не варто імпортувати. Самі впораємося. І принизлива цензура тоді не буде потрібною.

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Апрель 2021 (499)
Март 2021 (715)
Февраль 2021 (653)
Январь 2021 (784)
Декабрь 2020 (743)
Ноябрь 2020 (750)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
Погода
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области