«Таємниці райських схилів» – один із найтаємничіших кінопроектів останнього часу. Трейлер зачаровував, інтрига розбурхувала уяву. От лише розкривши секрет, одразу захотілося його забути. Настільки усе вийшло безглуздо.
Нас переносять у світ майбутнього. Бунтарку Уму (Емма Робертс) мати відсилає на таємничий райський острів до центру емоційної реабілітації, де неслухняних дівчат перетворюють на покірливих та вишуканих леді. Річ у тім, що головна героїня повинна погодитися вийти заміж за одного багатія, якого ненавидить усім серцем. І на те в неї є вагомі причини…Тож приборкати її буде нелегко. Більше того – неможливо!
Втім Ума швидко призвичаюється до життя у цьому тропічному раю, де всім заправляє герцогиня (Мілла Йовович). Головна героїня знайомиться ще з кількома дівчатами, яких також віддали на перевиховання: Амарною (Ейса Гонсалес), Хлоєю (Даніель Макдональд) та Ю (Аквафіна). Вони потоваришували, їм навіть непогано ведеться. Але полонянки все одно не полишають наміру втекти звідси. І вони вигадують план, якому, зрозуміло, не судилося здійснитися. Закони жанру!
Виявляється, на цьому острові не усе так просто… Звісно, глядач про це здогадується фактично одразу. На це натякають приторні солодощі райських схилів…
У всій цій історії найбільше шкода виконавицю головної ролі. Здавалося б, Емма Робертс нарешті доросла до нормального кіно… Але якимось дивом вона потрапила у цей проект…
Шкода і Міллу Йовович: ця талановита красуня, яка ще з кінця вісімдесятих запалювала на екрані, здається, просто не може знайти свого місця в сучасному кіносвіті.
Загалом цей фільм дуже здивував, щоправда, не в хорошому сенсі. Кінотворці замість того щоб створити казкову атмосферу райського острову, презентували нам повний несмак та бутафорію. І це при тому, що зйомки фільму відбувалися на Канарських островах. І де та краса поділася?..
Питань після перегляду цього кіно виникає безліч. Наприклад: а що це за жанром – фільм жахів, фантастика, трилер, містика?.. Тут усе докупи. Та й сюжет загалом наче понасмикували з різних джерел: трохи вкрали там, трохи позичили тут, але трохи й свого додали. Автори сценарію Начо Вігалондо та Брайан Делію такого намудрували, що диву даєшся.
Режисер Еліс Воддінгтон теж не може похизуватися своєю роботою. Душі в проект вона не вклала. От і вийшло ще одне нудне кіно, яке до кінця зможе додивитися тільки справжній герой.
Євгенія ПРОРИВАЙ
Leave a comment