Київ залишається одним із найбільш уразливих великих споживачів електроенергії через недостатній обсяг власної локальної генерації. Значна частина потреб столиці покривається за рахунок електроенергії, яка надходить з об’єднаної енергосистеми України, тому стан магістральних мереж і високовольтних підстанцій напряму впливає на стабільність живлення міста, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що фактичні можливості розподіленої генерації у столиці поки що значно менші за пікову зимову потребу. За озвученими ним даними, Київ зміг запустити близько 70 МВт таких потужностей, тоді як узимку місту може знадобитися близько 1800 МВт.
Різниця між цими показниками залишається дуже великою. Локальні установки можуть підтримати окремі об’єкти або частково зменшити дефіцит, але самостійно забезпечити багатомільйонне місто вони не здатні. Тому питання стійкості мережі для Києва залишається не менш важливим, ніж будівництво нових джерел генерації.
Навигация по статье
Києву не вистачає власної генерації
За словами Омельченка, нинішні обсяги генерації електроенергії в Києві не можна порівнювати з реальним зимовим споживанням столиці. Якщо орієнтуватися на показники, які навів експерт, різниця між потребою міста та введеними потужностями розподіленої генерації сягає приблизно 25 разів.
Це означає, що навіть після запуску нових когенераційних установок столиця все одно потребує значних обсягів електроенергії з інших регіонів. Основою системи залишаються великі електростанції та мережі, через які енергію передають до Київського енерговузла.
«У Києві на сьогодні практично немає власної генерації», заявив Володимир Омельченко, коментуючи співвідношення доступної потужності та зимових потреб столиці.
Формулювання експерта стосується насамперед здатності міста самостійно покрити власне споживання у складний період. Окремі джерела генерації в Києві є, однак їхньої потужності недостатньо, щоб компенсувати втрату великих обсягів зовнішнього електропостачання.
Чому п’ять підстанцій мають критичне значення
Особлива увага зараз прикута до високовольтних підстанцій, через які електроенергія надходить до столиці. За словами Омельченка, навколо Києва сформоване енергетичне кільце з п’яти ключових об’єктів, від роботи яких значною мірою залежить можливість передавати необхідну потужність у місто.
Саме тому пошкодження підстанцій навколо Києва може мати серйозніші наслідки, ніж локальна аварія в одному районі. Якщо великий вузол передачі електроенергії виходить із роботи, навантаження доводиться перерозподіляти, а доступної пропускної спроможності може не вистачати.
Експерт наголошує, що ці об’єкти перебувають під постійною загрозою російських атак. За його оцінкою, удари та спроби ураження відбуваються настільки регулярно, що відновлювальні роботи стають складнішими й небезпечнішими для персоналу.
Омельченко зазначив, що за умов постійної загрози енергетикам важко ремонтувати обладнання, оскільки робота на пошкоджених об’єктах пов’язана з прямим ризиком для життя.
Для міста це створює подвійний виклик. Потрібно одночасно відновлювати пошкоджене обладнання та зберігати достатню пропускну спроможність мереж, щоб електроенергія могла надходити з інших частин країни.
Від чого залежатимуть відключення світла в Києві
Ситуація з відключеннями світла в Києві залежить не тільки від загального обсягу виробленої в Україні електроенергії. Важливо, чи є технічна можливість передати цю енергію до столиці.
Саме тому навіть за наявності достатнього виробництва в енергосистемі пошкодження великих підстанцій або ліній електропередачі може створити локальний дефіцит. Електроенергію потрібно не лише виробити, а й доставити до конкретного регіону через справні мережі.
Серед факторів, які безпосередньо впливають на ситуацію в Києві:
- стан високовольтних підстанцій та ліній електропередачі;
- можливість швидко ремонтувати пошкоджене обладнання;
- наявність резервних трансформаторів та іншого обладнання;
- достатній рівень фізичного захисту енергооб’єктів;
- робота систем протиповітряної оборони;
- доступний обсяг електроенергії в об’єднаній енергосистемі;
- розвиток локальної та розподіленої генерації.
Експерт фактично ставить захист підстанцій в один ряд із питанням генерації. Без надійних вузлів передачі навіть значні обсяги виробленої електроенергії не гарантують стабільного живлення столиці.
Скільки електроенергії потребує Київ
Наведені експертом цифри показують масштаб проблеми. Якщо зимова потреба міста оцінюється приблизно у 1800 МВт, а введена розподілена генерація становить близько 70 МВт, локальні потужності покривають лише невелику частину можливого пікового навантаження.
| Показник | Орієнтовна потужність |
|---|---|
| Потреба Києва взимку | близько 1800 МВт |
| Запущена розподілена генерація | близько 70 МВт |
| Раніше заплановані міські проєкти | до 200 МВт |
| Ключові високовольтні підстанції | 5 об’єктів |
Навіть реалізація всіх проєктів на 200 МВт не зробила б Київ повністю автономним. Водночас розподілена генерація має інше важливе призначення: вона дозволяє підтримувати критичні об’єкти, теплопостачання, водоканали та окремі райони у випадку серйозних проблем у великій мережі.
Для енергосистеми важливий не лише загальний показник мегаватів. Значення має місце розташування генерації, можливість працювати автономно та доступність палива. Декілька невеликих установок у різних районах складніше одночасно вивести з роботи, ніж один великий енергетичний об’єкт.
Чому розподілена генерація стала важливою
Після систематичних атак на великі об’єкти енергетики в Україні посилилася дискусія про необхідність переходу до більш децентралізованої моделі. Йдеться про газопоршневі й газотурбінні установки, когенераційні модулі та інші невеликі джерела, які можна розміщувати ближче до споживачів.
Перевага такої моделі полягає в тому, що втрата одного об’єкта не позбавляє місто одразу величезного обсягу потужності. Невеликі установки також можна використовувати для живлення критичної інфраструктури, якщо централізована мережа працює з обмеженнями.
Колишній керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв раніше критикував ставку на відновлення великих столичних ТЕЦ замість прискореного розвитку децентралізованих джерел. Його аргумент полягав у тому, що великі енергетичні об’єкти давно відомі противнику та залишаються очевидними цілями.
За оцінкою Коболєва, великі столичні енергооб’єкти залишаються передбачуваними цілями, тому паралельне створення великої кількості невеликих джерел підвищує стійкість системи.
Водночас повністю відмовитися від великих станцій неможливо. Мегаполіс із величезним споживанням потребує поєднання потужної централізованої генерації, надійних мереж та розосереджених резервних джерел.
Що роблять із захистом енергетичної інфраструктури
Окремим напрямком залишається захист енергетичних об’єктів. Наприкінці жовтня профільне міністерство повідомляло про прискорення робіт на підстанціях напругою 110 кВ та інших елементах критичної інфраструктури Київщини.
За офіційними даними, темпи виконання таких робіт протягом двох тижнів зросли більш ніж утричі. Йдеться про комплекс заходів, який має зменшувати наслідки можливих атак і допомагати швидше повертати обладнання до роботи.
Проте Володимир Омельченко вважає, що цього недостатньо. На його думку, критичні вузли потребують додаткових систем захисту, резервного обладнання та посилених ремонтних бригад.
Експерт також наголошує на необхідності ефективного прикриття засобами ППО. Інженерний захист може зменшити наслідки ураження, однак він не здатен повністю компенсувати ризик повторних атак по одному й тому самому об’єкту.
Чому ТЕЦ не розв’язують проблему повністю
Столичні теплоелектроцентралі залишаються важливою частиною міської інфраструктури, оскільки виробляють не тільки електроенергію, а й тепло. Проте їхня наявність сама по собі не гарантує Києву повної енергетичної незалежності.
Після пошкоджень великих енергооб’єктів відновлення потребує значного часу, складного обладнання та великих ресурсів. Крім того, великі станції важко приховати або швидко перенести.
Тому енергосистема Києва фактично потребує кількох рівнів стійкості одночасно. Це стабільна робота ТЕЦ, зовнішнє живлення від об’єднаної системи, захищені підстанції, резервне обладнання та достатній обсяг локальної генерації.
Саме поєднання цих компонентів визначатиме, наскільки довгими можуть бути аварійні відключення у випадку нових пошкоджень.
Що це означає для киян взимку
Ключова проблема столиці зараз полягає не лише в тому, скільки електроенергії виробляється в межах міста. Не менш важливо зберегти канали, якими вона надходить до Києва з інших регіонів.
Якщо п’ять ключових підстанцій енергетичного кільця працюватимуть стабільно, місто матиме значно більше можливостей отримувати необхідну потужність з об’єднаної енергосистеми. Серйозні пошкодження цих вузлів, навпаки, можуть призводити до аварійних обмежень навіть за наявності генерації в інших областях.
Подальша ситуація залежатиме від темпів посилення захисту, наявності резервного обладнання, швидкості ремонтів та введення нової розподіленої генерації. Для Києва ці питання вже стали частинами одного завдання: зберегти електропостачання міста навіть тоді, коли окремі великі об’єкти або лінії тимчасово вибувають із роботи.
Раніше ми повідомляли, що в Україні готують новий підхід до соціальної підтримки сімей. Законопроєкт про базову соціальну допомогу рекомендували Верховній Раді ухвалити у другому читанні. Розповідаємо, як може працювати нова система та що зміниться для отримувачів.
