Бліда тінь Андропова. Кремль справді вірить у всесильне ЦРУ та “Держдепове печивко”

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков звинуватив опозиціонера Олексія Навального в роботі на ЦРУ та постійних контактах із офіцерами Центрального розвідувального управління США, які нібито керують усіма діями відомого активіста

Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.

Пєсков зробив цю заяву після того, як Навальний в інтерв’ю журналові “Шпіґель” звинуватив російського президента Володимира Путіна в особистій причетності до його отруєння.

Читайте також: Росія в очікуванні Сороса

Звинувачення Пєскова тільки на перший погляд видається пропагандистським трюком, який покликаний відволікти увагу росіян і міжнародної громадськості від звинувачень Навального. Насправді мова йде не лише про відволікання уваги. Представники російської політичної еліти, всі ці високопоставлені шахраї та казнокради, дійсно вірять, що ведуть нерівну боротьбу з ЦРУ та зобов’язані в цій війні перемогти. Зрозуміло, не заради своїх накрадених капіталів. Ні, все – заради Росії, яку задумали знищити в Ленґлі.

Все це – відзеркалення давньої радянської свідомості. У радянській номенклатурної школі Путін і його соратники були трієчниками, вони нічого не могли добитися через свою сірість і некомпетентність. Але коли ці трієчники після краху Радянського Союзу дорвалися до влади, вони зберегли всі стереотипи тих, кому наслідували й на кого рівнялися. Путін – всього лише бліда копія якогось там Андропова, не більше того. І він намагається мислити так, як на його місці мислив би колишній голова КДБ і генеральний секретар ЦК КПРС. А Пєсков засвоїв цей стиль Путінового мислення. Адже він працює не на Росію, а персонально на її правителя. Тому якщо Путін вважає, що всюди ЦРУ, то й Пєсков так вважатиме.

Читайте також: Головне, що різнить Україну та Росію

Саме тому у дні Майдану 2013-2014 років російським керівникам всюди вважалося “Держдепове печивко”, і вони свято вірили, що протестами керують прямо зі штаб-квартири ЦРУ. Саме тому підступними діями американських розвідників пояснюють будь-які спроби росіян і мешканців інших країн позбутися обридлих їм режимів. Болотна площа? ЦРУ. Арабська весна? ЦРУ. Хабаровськ? ЦРУ. Майдани? ЦРУ. Білоруські протести? ЦРУ. Навальний? ЦРУ. І нічого більше.

Саме тому російський режим ніколи не піде на діалог із власним народом у разі повстання проти путінської влади. Росію очікує кривава революція, яка може обернутися крахом держави та її розпадом, локальними війнами й тисячами біженців у сусідніх країнах. Нам потрібно до цього готуватися вже сьогодні.