«Все тепер залежить від Саші». Що буде з 13 дітьми померлих від ковіду макіївчан Володимира та Діани Родікових

Володимир та Діана Родікови — переселенці, що виїхали з Макіївки у 2014 році. В останні роки вони мешкали під Києвом та виховували 13 дітей — 5 рідних та 8 всиновлених. 21 березня від коронавірусу помер Володимир Родіков, а 29 березня не стало і його дружини Діани, пише Валерія Бурлакова для Цензор.Нет.

«ДОВЕЛОСЯ ЗАЛИШИТИ ВСЕ ПІСЛЯ ВХОДУ РОСІЙСЬКИХ ТАНКІВ»

«Нашій родині (тоді у нас ще було лише 10 дітей) довелося залишити все після входу російських танків у наше місто і бігти вглиб України у невідомість. У душі були страх, біль та… надія. Ми вірили тоді, що Україна вистоїть та витримає все, що Їй приготовано, та вірили, що разом з Нею витримаємо і ми. Та не помилилися».

Такий пост написав на торішній День Незалежності 45-річний Володимир Родіков, на сторінці якого у Facebook зазначено, що працює він «татом». Точніше — працював…

Дитячий будинок сімейного типу Володимир та його дружина Діана створили ще у рідній Макіївці, «доповнивши» компанію з 5 власних дітей 5 прийомними приблизно такого ж віку. «5 своїх, 5 прийомних — 10 рідних», — казав Володимир Родіков у інтерв’ю «Радіо Свобода» у 2016 році. І розповідав, що взагалі-то з окупованої Макіївки вони їхали у Запоріжжя «днів на 10-12», практично без речей. Родікови були впевнені, що потім зможуть повернутися. Але якраз у цей час окупанти вирішили, що дітей-сиріт вивозити з окупованих територій не можна, і родина Родікових усвідомила: на Донбас вертатися не варто навіть по речі… Родина вирушила у Київ.

Спочатку мешкали у школі в області, безперервно зверталися до можновладців із проханням допомогти із житлом, шукали допомогу усюди, де могли… Зрештою, все більш-менш налагодилося, із будинком родині допомогли — і Родікови разом зі своїм котом (також переселенцем) оселилися у Гатному. Завели рибок. 

Восени 2018 року родина почала опікуватися ще однією дитиною — дівчинкою на ім’я Софія, а влітку 2020 — Артуром та Ярославою. Дітей стало 13.

«Сказати, що було легко — ні, легко не було. Ми притиралися, звикали, закохувалися одне в одного, сварилися та мирилися, плакали і раділи, наскільки могли підтримували друг друга. Проходили через важкі та складні часи, поступово ставали міцнішими, сильнішими. Ми ставали самодостатніми. Єдиним цілим. Сім’єю. Я дуже радий, що Господь дав нам підтримку, сил, міцності пройти цей шлях до справжнього щастя», — згадував Володимир Родіков.

У соцмережах він багато розповідав про дітей, про кумедні діалоги між ними, ділився спогадами та старими фотографіями з «малюками, які дозволили стати їхнім татом». І не забував написати щось про кожен дитячий день народження: «…Ще одна днюшка! Не встигли відійти від жовтневих чотирьох!»

«ВІН ЗАВЖДИ ПРАГНУВ ЗЛАМАТИ СИСТЕМУ ІНТЕРНАТІВ»

Але 21 березня Володимира Родікова не стало. Ковід.

За тиждень після нього, 29 березня, померла і його дружина Діана Родікова-Єрмакова. Її транспортували з Василькова у Київ, однак врятувати жінку все одно не вдалося. «У реанімації, у комі на ШВЛ. Поліорганне ураження внаслідок ковіду», — написала про її смерть у соцмережі Ірина Солошенко, волонтер, медик Революції Гідності.

15 грудня 2020 року Діані Родіковій указом президента було присвоєне почесне звання «Мати-героїня»

«З Володимиром Родіковим ми познайомилися у травні 2014 року. Всі ми були розгублені після того, як Росія захопила Крим і почала активно качати Донбас. Інформацію ми отримували у Facebook. Хтось написав про те, що у Слав’янську дитячий будинок в підвішеному стані. Ми інформаційно супроводжували у ФБ евакуацію дітей, писали про їхні потреби, так під якимось з дописів про це і познайомилися з Володимиром… — пригадує пані Ірина у розмові з Цензор.НЕТ. — Пам’ятаю фотографії його малечі у басейні, який він збудував в Макіївці… Потім ми час від часу спілкувалися щодо допомоги людям, які проживали на лінії фронту».

«Він завжди прагнув зламати систему інтернатів в Україні. Прагнув, щоб діти виховувалися в сім’ях. І так сталося, що останнє спілкування з Володимиром у нас було щодо допомоги дітям, які лишилися сиротам після передчасної смерті батьків, — додає Ірина Солошенко. — Володя написав, що відправить дітям посилку. Завжди було приємно бачити їхню сім»ю. Була радість за дітей, яких вони зігрівали в своїй сім’ї…»

«ВСЕ ТЕПЕР ЗАЛЕЖИТЬ ВІД САШІ»

Юлія Цепун — вдова Героя Небесної Сотні, волонтер, громадська активістка — також згадує родину Родікових з великою теплотою.

«Познайомили мене з ними у 2015 році, щоб дітям допомогати — квитки на концерти безкоштовні і таке інше, допомогали їм утеплити стіну минулого року… У них був розплідник шпиців. То я у них і собаку купила — краще ж у своїх! Багато є різних будинків сімейного типу, я не хочу ні на кого нарікати… Та що стосується Володі та Діани — вони настільки віддавалися дітям, які були не рідні… Різниці для них не було — чи це рідне дитя чи не рідне. Для дітей вони робили усе можливе та неможливе», — каже пані Юлія.

Старший дітей у родині Родікових двоє — син та донька. «І старша донька Володимира та Діани, Олександра, сьогодні висловила бажання взяти опіку над дітьми», — додає Юлія Цепун. Щоправда, зауважує вона, Олександра лише після смерті батьків дізналася, що будинок Родікових перебуває у комунальній власності, і був батькам переданий в оренду. Ця інформація змусила дівчину трохи розгубитися.

«Але місцева влада налаштована дітям допомогти, їх ніхто на вулицю не вижене. Все тепер залежить від Саші — наскільки вона відповідально до всього поставиться, бо їй все ж таки лише 21 рік…»

«Але дітей напризволяще ніхто не кине у будь-якому випадку. У крайньому випадку, у родини є куми — доволі впливові люди…», — додає Юлія Цепун.

Юлія Цепун також підкреслює, що зараз у соцмережах збирають гроші на придбання будинку для родини — і не виключено, що роблять це шахраї. У фінансовій допомозі дітям необхідності на сьогоднішній день немає, переконана вона: «Нагальної потреби реально немає… Зараз стоїть питання опіки над дітьми». 

Валерія БУРЛАКОВА, Цензор.НЕТ

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Previous post Atlantic Council: Переговори про Донбас без України – це крах «Нормандського формату»
Next post Киев ужесточает карантин: транспорт будет доступен только по спецпропускам, школы и детсады закроют