Вчора в Україні ввели карантин вихідного дня у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.
Про це пише Олексій Гриценко.
Спробую викласти позицію щодо локдауну вихідного дня, розуміючи, що таке COVID-19 вже з власного досвіду.
1. Відсутня довіра до органів влади – це велика проблема. Більше того, її не може бути в принципі після ситуацій з рестораном Велюр, перерозподілом коштів з коронавірусного фонду та вибірковим контролем щодо клубів, ресторанів, магазинів.
2. Локдаун в інших країнах робиться повний, а не вихідного дня. Це просто нонсенс закривати в суботу та неділю ресторани та ТРЦ, які і так наполовину пусті, коли в понеділок в метро просунутись не можна.
3. Бізнес не може розраховувати на зниження оренди чи її відстрочку або відміну, коли ніби й працює по будніх днях. Власники приміщень приватних чи комунальних будуть мати аргументи не йти на зустріч.
4. Відсутність очевидних простих кроків щодо створення додаткових потужностей лабораторій для обробки тестів, додаткових ліжкомісць та виробництва кисню – це те, що просто вбиває в принципі бажання виконувати будь які рішення і, в тому числі, платити податки. Вже є люди, які готови оголосити податковий локдаун державі.
5. Бізнес не відчув жодних спроб з боку держави йому допомогти, хоча в більшості країн світу – це нормальна практика.
Як висновок: треба робити в країні повний локдаун на кілька тижнів, знаходити можливості підтримати найбільш постраждалі види бізнесу, а також терміново робити кроки, щоб люди могли хоча б лягти в лікарню при сатурації нижче 94.
В Києві!!! Швидка не їде забирати хворих на коронавірус, бо немає місць в лікарнях. Це реальність, а не казки. Хоча певен, що зі швидкою і місцями у перших осіб країни проблем не буде, і їм просто це важко зрозуміти і відчути.
Leave a comment