В квітні 2020 року виповнилося шість років відколи Росія почала вторгнення на схід України. Конфлікт призвів до загибелі більш ніж 14 тисяч людей і змусив переїхати ще близько двох мільйонів.
В той час, як ця війна далека від свого завершення, окуповані Росією українські території тепер ризикують перетворитися на гарячу точку глобальної боротьби з коронавірусом. Про це на сторінках Atlantic Council пише Марк Темницький. Гуманітарна ситуація на окупованій частині Східної України погіршувалася з 2014 року, де більше трьох мільйонів людей потребують допомоги. Місцеві маріонетки Москви постійно ускладнювали усі спроби міжнародних гуманітарних організацій працювати в регіоні, запроваджуючи низку обмежень.
Ситуація ще більше погіршилася після початку пандемії коронавірусу впродовж останніх тижнів. Після перших випадків зараження в Україні уряд в Києві оголосив про обмеження руху в районах поблизу лінії розмежування. Все стало ще гірше, коли так звані “ДНР” і “ЛНР” закрили свої “кордони”. Якщо влада України запровадила низку заходів для боротьби з поширенням коронавірусу, призначені Кремлем ватажки самозваних “республік” нічого такого не зробили. Вони лише продовжують заперечувати, що на окупованих територіях взагалі є випадки зараження. Гірше те, що вони заборонили різним гуманітарним організаціям в’їжджати на окуповані частини Донбасу. ОБСЄ й інші міжнародні організації засудили це рішення й застерегли, що це може призвести до надзвичайної ситуації в сфері охорони здоров’я.
Через обмеження неможливо точно оцінити реальні масштаби поширення коронавірусу в окупованій частині Донбасу. Разом з тим, доступна інформація дає серйозні підстави для тривоги. Якщо українська медична система недофінансована і застаріла, то 6 років війни зробили таку інфраструктуру на Донбасі ще менш готовою до кризи через коронавірус. Лікарням бракує обладнання й активів для лікування потенційно великої кількості пацієнтів. До того ж велика кількість лікарів й медиків-професіоналів покинули охоплений війною регіон. Так звана “влада” російських бойовиків не запровадила жодних обмежень, щоб стримати поширення коронавірусу.
Якщо інші регіони України опинилися під карантином з середини березня, на окупованому сході продовжують працювати магазини, громадський транспорт і ресторани, ніби нічого не відбувається. Тим часом, місцева “преса” применшує загрозу коронавірусу. А низку смертей за останній час пояснювали іншими причинами, такими як запалення легень.
Такий недбалий підхід до пандемії особливо небезпечний, зважаючи на високий відсоток людей пенсійного віку на окупованій частині Сходу України. З початку вторгнення Росії навесні 2014 року Донбас переживає масовий відтік людей. Регіон покинула значна частина молоді й працездатних жителів. Більша частина тих, хто лишився на Донбасі – пенсіонери. І хоч точні статистичні дані недоступні, багато доказів вказують на те, що чимало з цих людей страждають від інших проблем зі здоров’ям і через те не можуть комфортно змінити місце свого перебування.
Іншими словами, частина Сходу України під російською окупацією має всі передумови для катастрофічного спалаху коронавірусу. Там немає протиепідемних заходів, система охорони здоров’я розвалена, а значна частина населення – це пенсіонери в групі найвищого ризику.
Автор вважає, що будь-який спалах коронавірусу на Донбасі не лишиться ізольованим. І під найбільшою загрозою опиняться військові України. Сотні тисяч українських солдатів зараз служать вздовж лінії розмежування. Згідно з нещодавніми повідомленнями, на передовій бракує засобів особистого захистку, так само як і тестів на коронавірус. Погані умови життя на фронті роблять солдатів особливо уразливими. Вони днями сидять в брудних траншеях і близько один до одного. Все це створює ідеальні умови для потенційного поширення коронавірусу.
Leave a comment