На тлі невизначеності з продовженням транзитного контракту й лякалками про підвищення цін у разі, якщо нову угоду не вдасться укласти, Кабмін імені Гончарука вирішив виступити на авансцену в ошатних латах, ухваливши постанову про так звану страхову ціну блакитного палива для населення і назвавши це програмою «Гарантована ціна на газ».
Нагадаємо, з 1 січня 2020 року Україна мала б відійти від регульованих цін на газ для населення. І хоч голова уряду спочатку казав, що не втручатиметься у справи ринку, але тепер передумав. Чи то побоявся, що його звільнить Зеленський за те, що він не зміг знизити тарифи, чи то з інших лише йому відомих причин, але факт є факт. Причому пан Гончарук заявив, що ідея з гарантованою ціною, яка фактично є фіксованою, була підтримана «Нафтогазом», який завжди виступав за ринкові ціни для всіх. За його словами, навіть МВФ не мав нічого проти так званих форвардних цін.
«Українець буде захищений від коливань ціни на газ. Відповідне рішення – гарантована ціна на газ – ми на засіданні уряду ухвалили», – заявив Гончарук, не забувши нагадати, що у разі, якщо нового контракту на транзит газу не буде, ціна на газ зросте.
Але уряд цього не допустив. Постанова Кабміну «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» передбачає, що дія спецобов’язку по здешевленню газу для населення продовжена з 1 січня до 1 травня 2020 року. Відповідно до нормативного документа, українці весь опалювальний сезон сплачуватимуть за газ по ціні 6,96 грн за кубометр – це сума з ПДВ, але без врахування вартості транспортування, яка для кожного регіону своя. Тобто в середньому за куб блакитного палива сплачуватимемо по 8 грн, або на 7% нижче, ніж минулого року.
«Це рекордно низька ціна для опалювального сезону за останні 2 роки», – не забув похвалитися Гончарук.
І ось тут настає час багатьох запитань, відповідей на які наразі немає.
Нагадаємо, що цей механізм запроваджується нібито як запобіжник зростання ціни на газ у разі, якщо не буде укладено новий транзитний контракт. За умовами програми кожен споживач України з 1 січня 2020 року (як громадяни, так і теплокомуненерго. – Прим. ред.) до 1 травня 2020 року автоматично стають учасниками програми. І нібито в усіх без винятку споживачів є вибір: залишитися в програмі чи вийти з неї і відмовитися від гарантованої ціни, щоб у такому разі сплачувати за газ за діючою місячною ціною, як це було навесні і влітку. Але відмовитися від неї можна лише до 20 грудня поточного року. Наразі в українському уряді заявляють, що підписання транзитної угоди відбудеться після 17 грудня. Добре, коли до цієї дати будуть розставлені всі крапки над «і» й споживач володітиме повною інформацією й розумітиме, вигідно йому отримувати газ за гарантованою ціною чи ні. Але ми прекрасно знаємо, як діє Росія, яка намагатиметься затягнути перемовини до пікової точки, коли вчергове в Україні та Європі запанує мороз, щоб нав’язати нам свої умови. Тому таке обмеження до 20 грудня є принаймні не дуже коректним.
З іншого боку, не варто забувати, що в Україні діятимуть три ціни. Одна – для тих, хто закупив газ влітку за фіксованою ціною, яка складає 5995,53 грн за 1000 куб. м. Такою послугою скористалися 55 тисяч із 13 мільйонів українських домогосподарств, які споживають газ, або 0,38%. Друга категорія – ті самі люди, яких автоматично приєднали до програми «Гарантована ціна», а третя – ті, хто відмовляться, сподіваючись на те, що ринкові ціни будуть нижчими, ніж зафіксовані урядом. Чи можна гарантувати, що споживачів ненавмисно або навіть навмисно переплутають? І ходи потім до газових контор та доводь, що ти не верблюд.
Йдемо далі. У «Нафтогазі» кажуть, що без укладання транзитної угоди газ подорожчає до 10751 грн за тисячу кубів без ПДВ і тарифів на транспортування та розподіл. Звідки виникла ціна у 8000 гривень, коли запропонований українцям газ закуповувався влітку по ціні 185-190 доларів й по більш низькому курсу, ніж торік, незрозуміло. Із урахуванням усіх витрат турботливий уряд міг би встановити більш логічну ціну в 6000-6500 грн із ПДВ та транспортуванням. Але ж ні… Ми взагалі мовчимо про те, що тарифи на газ були б вдвічі нижчими, якби влада згадала про блакитне паливо внутрішнього видобутку.
Ну і наостанок. Справа в тому, що наразі ціни на газ на світових ринках та й на європейських хабах, до яких нас прив’язав пан Гройсман, навіть зараз є рекордно низькими. Наприклад, ціни на грудень на «Українській енергетичній біржі» котируються на рівні 5,43 тис. грн, що навіть нижче за показники листопада. А на хабі NCG ціна газу на кінець листопада склала трохи більше 4 тис. грн за тис. куб. м. Додамо до неї ПДВ, плату за транзит і вхід в систему й отримаємо суму значно меншу, ніж запропонована урядом. Тому закрадається думка, що Кабмін Гончарука перейняв естафету від уряду Гройсмана. Адже вони кажуть про ринок, але ринкові механізми тут не діють навіть тоді, коли є всі реальні передумови для зниження цін. Урядовці розповідають про людоцентричність, якою навіть не пахне. Найімовірніше, керуючись настановами попередників, завищеними тарифами, що використовуються давно як прихований податок, Гончарук та його команда намагатимуться заткнути бюджетні діри, яких стає дедалі більше.
Катерина МІЦКЕВИЧ
Leave a comment