Цивільний обіг вогнепальної зброї в Україні – одна з тем, яка поділила суспільство на два табори й на якій зламано чимало списів. Одна частина українців вважає, що вогнепальна зброя є найефективнішим засобом реалізації громадянами конституційного права на самозахист, адже правоохоронна система не захищає. Інша побоюється, що Україна перетвориться на Чикаго часів Аль Капоне. Адже країна в стані війни і так переповнена зброєю, а тут ще й дозволять її спокійно купувати в магазинах. Так чи інакше, цей гордіїв вузол потрібно розрубати, і нова Рада намагатиметься це зробити. Так, в парламенті вже зареєстровано законопроект №1222 «Про зброю».
Документ авторства Ігоря Фріса й Олександра Матусевича від «СН» був розроблений за участі Української асоціації власників зброї (УАВЗ), руху власників зброї «Твій голос вплине» та адвокатів. У законопроекті чітко прописується, яка зброя може застосовуватися в цивільному обігу, і визначений перелік забороненої зброї. До останньої, зокрема, належить автоматична вогнепальна зброя, навіть перероблена з невогнепальної, «вогнепал», що імітує інший предмет, наприклад, запальничку чи будь-що інше. Під забороною також зброя без ідентифікаційного маркування і та, яку виготовлено з матеріалів, що не дозволяють виявити її за допомогою металошукачів.
Документ розділяє зброю, що перебуває в цивільному обігу, на категорії. Під першу категорію підпадають пневмати калібру до 4,5 мм, газова зброя, вогнепальна під патрон Флобера калібру до 4,5 мм та боєприпаси до неї; луки та арбалети із силою на тяжіння тятиви не більше 40 кг. ЇЇ можна придбати тим, кому виповнилося 16 років. Таку зброю не потрібно реєструвати та при покупці не потрібно пред’являти посвідчення власника зброї, яке видається Нацполіцією.
А ось що стосується другої, третьої та четвертої категорії, під які підпадають вже довгоствольна чи короткоствольна вогнепальна гладкоствольна чи нарізна зброя, просто так придбати «пушку» не вдасться. Тут доведеться не просто пред’явити посвідчення та зареєструвати зброю, а й зберігати її в належних умовах, обов’язково оформити договір страхування цивільної відповідальності.
У законопроекті також прописані правила тимчасового вилучення зброї чи взагалі позбавлення ліцензії.
За словами співавтора законопроекту, голови наглядової ради УАВЗ Георгія Учайкіна, ніхто не має наміру випускати неконтрольованого джина з пляшки.
«Саме тому майбутній власник зброї перед її придбанням повинен пройти навчання на курсах. Програма має бути уніфікованою. Посвідчення будуть видаватися Нацполіцією, заліки прийматимуть одночасно представники курсів й представник Нацполіції. Також Нацполіція має вносити всі необхідні дані до Єдиного реєстру зброї, куди також потрапляють й дані, взяті для кулегільзотеки та вичерпна інформація про власника зброї», – пояснив він «ВВ».
На переконання експерта, курси мають бути організовані комерційними структурами за наявності в них відповідної ліцензії. А щоб її отримати, доведеться виконати певні умови – від дотримання вимог до приміщень, облаштування тиру та аудиторій, порядку зберігання зброї до вимог щодо підготовки інструкторів», – зазначив Георгій Учайкін.
Він додав, що наразі в Україні близько 50 центрів підготовки власників зброї, за умови прийняття законопроекту їх має бути 1,5-2 тисячі.
«Це створення декількох тисяч робочих місць, наповнення місцевих бюджетів, якщо мова йде про мале підприємництво та працевлаштування за певних умов тих, хто має навички поводження зі зброєю, що стане адаптацією для тих, хто пройшов АТО».
До речі, курси доведеться закінчити й тим, кого нагородили зброєю. У разі відмови така людина матиме право виключно на її зберігання. На думку Георгія Учайкіна, враховуючи те, що з понад 50 тисяч пістолетів 80% фактично було продано за великі гроші під виглядом нагородної зброї, ця умова змусить таких власників пройти навчання.
Експерт впевнений, що закон може зупинити попит на нелегальну зброю. Адже навіщо шукати собі неприємностей на чорному ринку, коли можна абсолютно офіційно її придбати. Більше того, в документі фактично прописаний механізм часткової легалізації тієї легкої стрілецької зброї, яка є на руках у населення і яка була придбана незаконно.
«Людина приходить до Нацполіції й каже, що знайшла пістолет. Далі йде балістична перевірка, і якщо «ствол» чистий й за ним немає ніяких злочинів, людина після курсів й отримання ліцензії стає повноправним володарем зброї. Фактично ця зброя виходить з тіні, а людина повертається в законодавчий простір. А ось гранатомети, кулемети, гранати держава має викуповувати. Кабмін має визначити тарифи, бо всі ці місячники з добровільної здачі зброї неефективні.
До речі, такий досвід використовували балканські країни після війни. Це логічний крок, адже людина замість продажу на тіньовому ринку радо продасть державі. Але ціна має бути адекватною. Враховуючи те, що на чорному ринку гранатомет коштує від 700 до 1000 доларів, а граната 400-500 грн, зрозуміло, що за 100 грн їх не віддадуть», – зауважив він.
Підсумовуючи, Георгій Учайкін сказав, що аналогічні законопроекти ще 25 років тому ухвалили в Молдові та країнах Балтії і що в Україні закон про зброю також дасть позитивний результат. Адже власник зареєстрованої зброї – це в першу чергу відповідальна людина.
«Адже навіть у МВС визнають, що фіксують близько 70 випадків неналежного застосування зареєстрованої зброї на рік. Сюди входять і необережне поводження, і випадки на полюванні. Це мізерна кількість у багатомільйонній країні із великим обсягом нелегальної зброї на руках», – зазначив він.
Своєю чергою експерт Українського інституту дослідження екстремізму Руслан СТАРОВОЙТЕНКО не вважає за необхідне ухвалення закону про зброю. Адже, за його словами, в Україні існує достатньо ліберальне законодавство, яке регулює питання купівлі, продажу, обігу цивільної зброї.
«Єдине, що під забороною, це купівля вогнепального короткостволу. Законопроекти щодо того чи іншого рівня лібералізації ринку зброї, доступу до короткостволу з’являються постійно, джерело їхнього походження – намагання встановити контроль за новим бізнесом з метою отримання надприбутків від продажу зброї, відкриття тирів, проведення навчання тощо. Чи призведе подальша лібералізація та запровадження ринку короткостволу до більшої захищеності українців? Звичайно ні, жодного позитивного досвіду в інших країнах немає. У американців є такий вислів «more guns, more kills» (більше зброї – більше вбивств. – Прим. ред.). Цей принцип буде працювати в будь-якій країні. У нас що, мало проблем? Чому починати з цього законопроекту, а не, скажімо, з досвіду розвинених країн в галузі запровадження інституту соціальної оренди житла?» – розказав він «ВВ».
За його словами, три чверті вбивств у світі здійснюється за допомогою вогнепальної зброї. У країнах Євросоюзу дев’ять з десяти громадян не мають цивільної зброї і не планують її мати. У 2013 році Бельгія – єдина країна, де залишалась можливість вільного придбання короткостволу, під тиском громадськості відмінила цю практику на законодавчому рівні.
«Скрізь у цивілізованому світі посилюється тренд на обмеження доступу до зброї, а ми хочемо робити все навпаки? В Австралії діяли ліберальні закони – та все частішали масові розстріли на кшталт сучасних американських випадків, і це призвело до жорсткої реформи і обмежень. Результат: повне припинення фактів масових вбивств, реформа визнана, в тому числі фахівцями Гарвардського університету, як взірцева. То з кого ми беремо приклад і чого саме хочемо досягнути? Вільного доступу до зброї чи більшої безпеки добропорядних громадян? Покращити діяльність правоохоронців чи зняти з них відповідальність і перекласти її на самих громадян? Повертаємось у часи «війни всіх проти всіх»?» – підсумував він.
Альона ПОТАЄВА
Довідка «ВВ»
За інформацією МВС України, громадяни легально володіють вогнепальною зброєю у загальній кількості близько 1,3 млн одиниць, при цьому випадків використання легальної зброї (включно з необережним поводженням та випадками застосування зброї для необхідної оборони), є надзвичайно мало. У загальній масі злочинів цей показник не перевищує 0,00006%, а серед насильницьких і корисливо-насильницьких злочинів, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, – 0,001%.
Здебільшого при вчиненні злочинів застосовується нелегальна вогнепальна зброя, кількість якої в Україні надзвичайно велика. Так, за даними організації Small Arms Survey (Женева, Швейцарія), яка досліджує питання обігу нелегальної вогнепальної зброї у світі, в Україні в незареєстрованому обігу перебуває від 3 до 5 млн одиниць вогнепальної зброї. Внаслідок війни на сході України із зони бойових дій на підконтрольну територію потрапило, за деякими оцінками, від 700 до 800 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Більшість її перебуває у громадян, які не мають наміру використовувати зброю в якості знаряддя злочину, але велика кількість її потрапила і в руки злочинного елемента.
Leave a comment