Для українських роботодавців, які не надто воліють дотримуватися трудового законодавства, є неприємна новина. Держпраці відновлює перевірки бізнесу. Після того, як у травні нинішнього року Шостий апеляційний адміністративний суд визнав недійсною постанову уряду № 295, поставивши тим самим перевірки місцевих інспекцій Державної служби праці поза законом, начальники трохи розслабилися. Але чиновники вирішили переграти Феміду, ухваливши нову постанову.
Цей документ можна вважати дембельським акордом уряду Гройсмана й міністра соцполітики Реви. Ухвалена наприкінці серпня постанова дозволяє інспекторам праці безперешкодно і без попереднього повідомлення в будь-який час доби приходити з інспекційними візитами в будь-які виробничі, службові та адміністративні приміщення об’єктів, ознайомлюватися з будь-якими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та які містять інформацію про предмет перевірки.
Постанова дозволяє проводити перевірку не тільки інспекторам, а й представникам місцевого самоврядування. Але більше ніж 10 днів з’ясовувати стан справ на підприємстві не можна. А ось повідомляти роботодавця про свій візит чи нагрянути раптово, інспектор має вирішити сам.
Інспектори максимально зосередяться на неоформлених працівниках. За кожного «нелегала» роботодавець муситиме заплатити 125 тис. грн штрафу. Правда, якщо в конторі всі робітники оформлені хоча б на мінімалку, перевірки боятися не варто – вона не прийде.
До речі, за менш серйозні проступки на кшталт некоректного заповнення трудових книжок, прогалин у штатному розкладі і робочому графіку, начальнику випишуть припис і дадуть час на їх усунення.
Нові правила передбачають, що інспектори Держпраці можуть завітати на підприємство із перевірками у разі, якщо роботодавець не виконав виданий раніше припис або за зверненням працівника про порушення його трудових прав.
На «ревізора» можна чекати й після того, якщо чутка про неоформлених робітників у компанії рознеслася по соцмережах чи навіть пролунала в ЗМІ. Колег з Держпраці до роботодавця можуть направити й інші перевіряльники, наприклад, податківці, фахівці ПФУ чи представники профспілок. Заборгованість по зарплаті також є вагомим аргументом для того, щоб у гості завітав інспектор.
Крім цього, перевірка може відбутися, якщо відкриється невідповідність задекларованої кількості працівників обсягам виробленої продукції. Адже три співробітники не зможуть, умовно кажучи, за ніч виготовити мільйон тортів.
Також інспектори прийдуть до тих бізнесменів, на підприємствах яких протягом місяця мінімум на 20% збільшилася кількість співробітників, які працюють неповний робочий день, один і той же підрядник виконує роботу за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця більше року. Пильнуватимуть і за тими фірмами, де мінімум 30% працівників трудяться за цивільно-правовими договорами, і компаніями, де працює 20 і більше осіб і де протягом місяця відбулося скорочення персоналу мінімум на 10%.
Окрема історія – зарплата. Перевірка відбудеться на підприємствах, де 30% працівників отримують зарплату менше мінімальної або де впродовж року не було проведено індексацію зарплат.
Однак для підприємців все ж залишається лазівка для оскарження результатів інспекції. Справа в тому, що зі старою постановою Кабміну № 295 втратили чинність і уніфіковані акти, які складалися після закінчення ревізії. Без затвердження нових актів перевірки будуть незаконними.
Катерина МІЦКЕВИЧ
Leave a comment