Росія погодилася виготовити для Ірану 90 пускових установок під керовані ракети LMUR — ті самі, які російська армія застосовує проти українських позицій. Про це свідчать документи російського оборонного підприємства, які побачила Financial Times. Для України це сигнал: зброя, обкатана на нашому фронті, йде далі — на Близький Схід.
Документи передала FT українська приватна розвідувальна компанія Dallas Analytics, деталі переказують LB.ua та Громадське. Офіційних коментарів Москви чи Тегерана на момент публікації немає.
Навигация по статье
Що саме знайшли в документах?
У травні 2024 року компанія «Вимпел», один із головних російських розробників ракет і пускових систем, написала конструкторському бюро КБМ. Прохання — пришвидшити постачання комплектувальних для двох типів установок, АПУ-Л і АПУ-305. Інакше, попереджали у листі, під загрозою дев’ять контрактів.
До листа додали виробничий графік. У ньому сім російських замовників і лише два іноземні.
| Факт | Що відомо |
|---|---|
| Замовник «К-10» | 90 установок АПУ-Л; за даними FT, цим кодом «Рособоронекспорт» позначає Іран |
| Китай | 192 установки АПУ-305 |
| Період замовлення | 2024–2025 роки |
| Ракета | LMUR, вона ж «Іздєліє 305» |
| Носій | Переважно ударні гелікоптери Мі-28 |
| Чи доставлено | Документ цього не підтверджує |
Хто такий «К-10» і чому це Іран?
Код сам по собі нічого не каже. Але FT знайшла інший документ — контракт на навчально-бойові літаки Як-130, де покупець прямо записаний як «К-10, Іран». У виробничому графіку дочірньої компанії «Ростеху» за 2023 рік для «К-10» значилися шість Як-130.
Ці дані збігаються з відкритими джерелами. У 2023-му іранське агентство Tasnim повідомляло про отримання двох Як-130, а за даними SIPRI, до кінця 2024 року Іран отримав усі шість.
Що це за зброя і до чого тут Україна?
LMUR — легка багатоцільова керована ракета. Оператор може коригувати її в польоті, а швидкість близько 230 метрів за секунду дає змогу пролетіти 14 кілометрів приблизно за хвилину. Для цілі це майже не залишає часу на реакцію, тож ракету використовують для раптових ударів і засідок. Саме так її застосовують російські гелікоптери на фронті.
АПУ-Л несе дві ракети, АПУ-305 — одну. Установки АПУ-Л розраховані на Мі-28, і тут ланцюжок замикається: у листопаді 2023 року заступник міністра оборони Ірану Мехді Фарахі заявив про завершення домовленостей щодо цих гелікоптерів для іранської армії.
Раніше FT писала, що Росія допомагала Ірану з надзвуковими крилатими ракетами і продавала ПЗРК «Верба». Про інші російські новинки, які застосовують проти України, ми розповідали в матеріалі про ракету «Філін».
Що далі?
Ще одна деталь із графіка: сім із дев’яти замовників — російські. Тобто основна частина установок, про які йдеться в листі «Вимпела», призначена для власної армії, а іноземні контракти виконуються паралельно і конкурують за ті самі комплектувальні. Саме тому виробник і просив КБМ поквапитися.
Головне невідоме — чи дійшли установки до Тегерана. Документ фіксує замовлення і графік, а не поставку. Якщо підтвердження з’явиться, тема ляже в європейські санкційні дискусії: військова співпраця Москви й Тегерана вже стала підставою для обмежень проти обох країн.
Що це змінює ввечері / завтра
Для українців — нічого на найближчу ніч: удари LMUR по фронту тривають незалежно від іранського контракту. Важливіше інше. Документи показують, що російська оборонка виконує іноземні замовлення паралельно з війною, а отже, санкції щодо комплектувальних досі не перекривають їй кисень. Завтра варто стежити за реакцією Вашингтона і Брюсселя.
Фото: гелікоптери Мі-28Н у польоті, Жуковський, 2012, архівне фото. Alan Wilson / Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0, commons.wikimedia.org.
Leave a comment