Одразу три країни цього тижня публічно заговорили про своїх громадян в українському полоні. Кенія веде переговори про повернення п’ятьох чоловіків, які воювали за Росію, Ботсвана просить віддати одного, а Південна Корея відкликала посла з Києва через суперечку щодо двох полонених із КНДР. Для України це вже не лише питання обміну, а й дипломатії з країнами, які не воюють, але мають у таборах своїх людей.
Про позицію Найробі та Габороне повідомило агентство Bloomberg, деталі переказує Суспільне. Хроніку конфлікту з Сеулом і реакцію МЗС України наводить NV.
| Країна | Скільки громадян у полоні | Чого просить |
|---|---|---|
| Кенія | 5 | повернути і визнати жертвами торгівлі людьми, а не військовополоненими |
| Ботсвана | 1 | повернути громадянина |
| Південна Корея | 2 полонених із КНДР уже передані Сеулу | не розголошувати деталі передачі; посла відкликано |
| Зімбабве | дані не оприлюднені | висловило занепокоєння «оманливим вербуванням» |
Навигация по статье
Що кажуть у Кенії
8 жовтня міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді виступив перед депутатами в Найробі. За його словами, президент Вільям Руто вже обговорив питання полонених телефоном із Володимиром Зеленським. Наймолодшому з п’ятьох кенійців у таборі — 23 роки. Полонені, каже міністр, розповідають, що їх заманили обіцянкою роботи.
Цифри, які навів Мудаваді, показують масштаб: близько 84 громадян Кенії загинули або зникли безвісти, 34 перебувають у лікарнях у Росії, 62 вже повернулися додому. За даними урядів африканських країн, чоловікам обіцяли цивільну роботу — водіями, охоронцями, кухарями.
Скільки іноземців воює за Росію
За даними українського урядового ресурсу, на який посилається Bloomberg, Росія завербувала понад 28 тисяч іноземців зі 135 країн, понад 5 тисяч із них загинули. Сили оборони брали в полон бійців із 51 країни. У документах, з якими ознайомилося агентство, йдеться щонайменше про 213 полонених іноземців — без урахування громадян Росії та КНДР. З них 37 — з африканських держав.
Вербування з Африки стало помітним і в самих країнах. 21 серпня Ботсвана повідомила, що в аеропортах — власних, ПАР та Ефіопії — зупинили вісьмох громадян, яких намагалися відправити до російської армії. Зімбабве затримало кількох підозрюваних у вербуванні, серед них двох громадян Росії. Про те, як Москва використовує трудових мігрантів на фронті, ми писали раніше.
Чому Україна не поспішає повертати полонених
Позиція Києва, як пише Bloomberg, така: іноземці, які воювали за РФ, — військовополонені, і їх мають обмінювати на українців у російському полоні. Тому шанси Кенії на швидке повернення агентство оцінює як невеликі. Статус «жертви торгівлі людьми», якого домагається Найробі, змінив би логіку: таких людей не обмінюють, а повертають. Для України це означало б втратити частину обмінного фонду, поки тисячі її громадян лишаються в Росії.
До чого тут Південна Корея
23 вересня на Генасамблеї ООН Зеленський заявив, що Україна передала Південній Кореї двох військовополонених із КНДР. Наступного дня президент Лі Чже Мьон звинуватив Київ у порушенні домовленості про нерозголошення. 8 жовтня газета The Chosun Daily повідомила, що Сеул відкликав посла Пак Кі Чжана. Речник МЗС України Георгій Тихий відповів, що Київ відкритий до діалогу: «Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями». Північнокорейські військові на фронті — тема, яку Україна відстежує з першого боєзіткнення у 2024 році.
Що це змінює ввечері і завтра
Швидких рішень не буде: офіційних заяв Києва щодо кенійців поки немає, а консультації з Сеулом обидві сторони обіцяють продовжити. Головне, що варто запам’ятати: кожен полонений іноземець — це не лише людина з паспортом іншої держави, а й потенційне місце в обміні для українця. Тож розмова, найімовірніше, точитиметься навколо обмінів, а не гуманітарних жестів.
Фото: Мусалія Мудаваді (праворуч) у Держдепартаменті США, 1 лютого 2024 року, архівне фото. U.S. Department of State / Wikimedia Commons, суспільне надбання, commons.wikimedia.org.
Leave a comment