Ракета «Циркон» (індекс 3М22 «Циркон») у РФ подається як сучасна гіперзвукова ракета для ураження морських цілей і, за заявами російської сторони, також наземних об’єктів. Її відносять до крилатих протикорабельних ракет і наголошують на здатності маневрувати на швидкостях понад 5 Махів, повідомляють “Вечірні Вісті” .
Водночас значна частина даних про цей виріб залишається закритою, а публічних демонстрацій практично немає. Тому у відкритому доступі фігурують переважно заявлені характеристики та оцінки профільних експертів. У цьому матеріалі зібрано ключове, що відомо про ЗМ22 «Циркон», включно з історією випробувань, параметрами, дискусіями щодо реальної «гіперзвуковості» та порівнянням із Х-47 «Кинджал».
Про «Циркон» говорять багато. Публічних доказів мало. Через це навколо ракети постійно виникають суперечки.
Навигация по статье
Як з’явився «Циркон» і що відомо про випробування
Розробку 3М22 «Циркон» пов’язують із початком робіт у 2011 році, які приписують конструктору Олександру Леонову та підприємству «НПО машиностроєнія». За повідомленнями, перші відомості про випробування почали з’являтися у 2016 році.
У березні 2018 року Володимир Путін публічно заявив про успішне завершення випробувань «гіперзвукової зброї» та її прийняття на озброєння, паралельно з тезою про інші нові зразки.
Далі у російських повідомленнях фігурують запуски з надводних носіїв. Зокрема, згадувалися пуски з фрегата Північного флоту «Адмірал Горшков» в акваторії Баренцевого моря, де швидкість нібито сягала 8 Махів. Також повідомлялося про пуски з атомного підводного човна К-560 «Северодвинск» у Баренцевому морі, зокрема у жовтні 2021 року та січні 2022 року. На цьому тлі РФ озвучувала плани щодо серійного виробництва.
«Офіційно ракета лишається “секретною”, тому в публічному просторі — переважно заяви та окремі параметри», — зазначають військові оглядачі.
Заявлені характеристики 3М22 «Циркон»
Попри статус «закритої» зброї, у відкритих джерелах неодноразово озвучувалися окремі параметри. Їх важливо сприймати як заявлені або оціночні, адже повного технічного профілю публічно не оприлюднювали.
Водночас саме ці цифри найчастіше використовують у поясненнях, що таке «Циркон» і чому його називають складною ціллю для перехоплення. Окремо підкреслюється, що ракета може мати різні типи бойової частини, включно з версіями, які у РФ описують як потенційно ядерні, але без незалежних підтверджень.
Нижче — параметри, які найчастіше згадувалися у публічних оцінках:
| Параметр | Що озвучувалося у відкритих оцінках |
|---|---|
| максимальна швидкість | 8–10 Махів (у заявах також фігурують близькі значення) |
| дальність польоту | приблизно 450–1000 км (за різними оцінками) |
| висота на маршовій ділянці | близько 30–40 км |
| довжина | орієнтовно 8–9,5 м |
| маса бойової частини | приблизно 300–400 кг |
| система управління | інерційна навігація та активна радіолокаційна ГСН |
| носії | надводні кораблі, підводні човни, у заявах також — наземні пускові |
«Дані про параметри “Циркона” здебільшого походять із заяв російської сторони, а не з повноцінної публічної демонстрації», — підкреслюють аналітики.
Окремо у повідомленнях ГУР МО звучала оцінка, що в резерві РФ може бути близько 40 ракет «Циркон», а виробничі можливості називалися на рівні до 10 одиниць на місяць. Водночас інші експерти наводили суттєво стриманіші оцінки щодо темпів.
Чим «Циркон» відрізняється від «Кинджала»
Порівняння з Х-47 «Кинджал» найчастіше зводиться до питання: чи здатна ракета стабільно підтримувати гіперзвукову швидкість упродовж значної частини маршруту. Авіаексперт Валерій Романенко наголошував, що ключова різниця — саме в характері підтримання швидкості та роботі двигуна на різних ділянках польоту. У його поясненні «Кинджал» є «умовно гіперзвуковим», бо на маршовому відрізку двигун вимикається, а на термінальній ділянці швидкість знижується.
«На термінальному відрізку… у нього вже швидкість 4 махи максимально, а це не гіперзвук», — пояснював Валерій Романенко.
Про «Циркон» той самий експерт говорив жорсткіше, підкреслюючи, що двигун у нього нібито працює довше, через що висока швидкість зберігається майже до завершення польоту.
«А от з “Цирконом” — гірше, у нього практично до останнього моменту працює двигун, тому він зберігає високу швидкість і через це його важче уразити», — наголошував Романенко.
Окремим блоком експерти звертали увагу на спосіб запуску. Зокрема, зазначалося, що «Кинджал» запускається з літака МіГ-31К, і це може давати додатковий час на реагування після фіксації зльоту носія. У публічних оцінках щодо «Циркона» звучала теза про потенційно ширший набір носіїв.
Виробництво і ціна: чому навколо цифр стільки різночитань
Питання, скільки РФ здатна виготовляти «Цирконів», залишається дискусійним. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко, коментуючи тему, озвучував значно нижчий темп — одна ракета на місяць, наголошуючи на технологічній складності.
«Одна ракета на місяць — ось темпи виробництва цих ракет», — зазначав Олександр Коваленко.
Не менш «туманною» лишається і вартість ракети «Циркон». Прямих офіційних цифр немає, проте експерти Defense Express називали розробку 3М22 вкрай складною та ресурсомісткою, зокрема через потребу у створенні прямотічного гіперзвукового двигуна, а також вирішення проблем перегріву корпусу, навігації та керованості в екстремальних умовах. У такій логіці «Циркон» описують як дорожчий за «Кинджал», який є простішою твердопаливною ракетою і виходить на високі швидкості іншим шляхом.
Скільки часу потрібно «Циркону», щоб долетіти: що кажуть оцінки
У публічних оцінках часто з’являється питання про час підльоту. Водночас самі профільні аналітики наголошують: точно порахувати його складно через комбінацію швидкісних режимів і траєкторії, яка включає підйом, розгін і зниження. Defense Express звертав увагу, що заявлені 9000 км/год можуть відповідати піковим значенням на окремій ділянці, тоді як оціночна швидкість на основному маршруті може бути нижчою. Через це у відкритих обговореннях фігурують лише орієнтири, а не гарантійні цифри «до хвилини».
«Через траєкторію та різні швидкості майже неможливо точно підрахувати час підльоту до конкретної цілі», — підкреслювали аналітики.
Для цивільних головне не цифри в теорії. Головне — реагувати на повітряну тривогу одразу. Саме час до укриття вирішує все.
«Аналоговнєт» і скепсис експертів: що ставлять під сумнів
У РФ «Циркон» часто називають зброєю, що «не має аналогів», посилаючись на поєднання швидкості, висоти та маневреності. Однак експертне середовище неодноразово ставило під сумнів як офіційні характеристики, так і демонстраційні матеріали. Зокрема, Королівський інститут стратегічних досліджень припускав, що під відео нібито успішних випробувань 3М22 могли показувати іншу ракету — П-800, адже габарити схожі. Водночас аналітики Defense Express зауважували, що, як і інші заявлені «гіперзвукові» системи, «Циркон» може мати різні режими швидкості залежно від ділянки польоту.
Капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ Андрій Риженко називав «Циркон» «не таким страшним», як його подає російська пропаганда, і характеризував як «ракету-привид» через нестачу чіткої публічної інформації.
«Дуже багато розмов… а насправді ніхто не знає, скільки таких ракет і наскільки вони ефективні», — говорив Андрій Риженко.
Як Україна може протидіяти «Циркону»
Питання протидії гіперзвуковим ракетам зводиться до комбінації засобів виявлення, прогнозування траєкторій і сучасних комплексів ППО. Полковник запасу ЗСУ Петро Черник у коментарях називав системи, які, за його словами, здатні працювати по такій загрозі, зокрема Patriot, а також інші рішення та ракети, які в різних конфігураціях використовуються для протиповітряної оборони.
«Існує багато систем, здатних збивати цю зброю», — наголошував Петро Черник, акцентуючи на ролі сучасних комплексів.
Паралельно у публічному просторі звучали повідомлення, що в Україні тривають роботи над розвитком можливостей перехоплення складних цілей. Водночас експерти підкреслюють: навіть найкраща техніка працює ефективніше, коли громадяни дисципліновано реагують на тривогу.
Удари «Цирконом» по Україні: які епізоди згадують
У відкритих повідомленнях зазначалося, що РФ вперше застосувала «Циркон» під час масованого удару 29 грудня 2023 року, а уламки тоді знаходили у Запоріжжі. Також повідомлялося про удар по Києву 7 лютого 2024 року, коли уламки пошкодили підземні лінії електропередачі та трамвайні колії. Окремо згадувалися атаки по енергетичній інфраструктурі в ніч на 17 листопада 2024 року, а також епізоди 2025 року, серед яких називалися удари по Сумах і застосування «Циркона» в окремих атаках.
У підсумку 3М22 «Циркон» залишається однією з найбільш обговорюваних російських ракет саме через поєднання гучних заяв і дефіциту перевірених публічних даних.
У відкритих оцінках фігурують заявлені характеристики, дискусія про реальну гіперзвукову швидкість, суперечки щодо виробництва та вартості, а також різні експертні думки про ефективність і вразливості. Для українців практичний сенс цієї інформації простий: уважно стежити за повідомленнями, не ігнорувати тривоги та діяти за правилами безпеки, бо саме це зберігає життя.
Раніше під час нічної атаки на Київ росіяни вбили медика екстреної допомоги Сергія Смоляка.
