Голова канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького Збігнєв Богуцький опинився в центрі нового скандалу у польсько-українських відносинах. Український сайт «Миротворець» вніс польського посадовця до своєї бази після його висловлювань про історичні події, українські території та відповідальність Києва за погіршення відносин із Варшавою. У відповідь Богуцький заявив, що не є ворогом України, але назвав себе «ворогом бандеризму», повідомляють “Вечірні Вісті“.
Інцидент набув розголосу через високу посаду політика. Богуцький очолює канцелярію президента Польщі та належить до найближчого політичного оточення Кароля Навроцького. Він також є юристом, колишнім прокурором, депутатом Сейму та впливовим представником партії «Право і справедливість».
Ситуація викликала нову хвилю дискусій про історичну пам’ять, Волинську трагедію, діяльність ОУН і УПА та межі допустимої політичної риторики між двома державами. Водночас важливо розмежовувати персональну позицію Богуцького, оцінку громадського сайту «Миротворець» та офіційну позицію української влади.
Навигация по статье
Хто такий Збігнєв Богуцький
Збігнєв Богуцький — польський політик, адвокат і державний діяч. Він народився 26 січня 1980 року в місті Гура у Нижній Сілезії. Станом на липень 2026 року йому 46 років. Офіційна біографія польської президентської канцелярії вказує, що він здобув юридичну освіту в Щецинському університеті.
Після навчання Богуцький пройшов прокурорську підготовку, одночасно працюючи в західнопоморському відділенні Національного фонду охорони здоров’я Польщі. У 2009–2012 роках він як асесор виконував обов’язки прокурора. З 2012 року займався адвокатською практикою та керував власною юридичною фірмою.
Політичну кар’єру Богуцький пов’язав із консервативною партією «Право і справедливість». Він входить до політичного комітету цієї сили та очолює її регіональну структуру в Щецині. Саме через партійну діяльність він поступово став одним із помітних представників польського правого табору.
Богуцький має досвід роботи і в юридичній сфері, і в місцевому самоврядуванні. Його кар’єра розвивалася від прокуратури та адвокатури до керівних державних посад. Після обрання Кароля Навроцького президентом він увійшов до найближчого кола нового глави держави.
Основні факти біографії політика
Кар’єрний шлях Богуцького охоплює юридичну практику, регіональне управління та роботу у парламенті. До президентської канцелярії він прийшов уже як досвідчений політик із власною електоральною базою та впливом у партії «Право і справедливість».
Основні етапи його біографії можна подати так:
- 1980 року народився в місті Гура;
- закінчив юридичний факультет Щецинського університету;
- у 2009–2012 роках виконував прокурорські обов’язки;
- з 2012 року займався приватною адвокатською практикою;
- у 2018–2020 роках був депутатом сеймика Західнопоморського воєводства;
- у 2020–2023 роках очолював Західнопоморське воєводство;
- у 2023 році став депутатом Сейму Польщі;
- у 2024 році балотувався на посаду мера Щецина;
- у 2025 році очолив канцелярію президента Польщі.
Під час роботи воєводою він координував діяльність державної адміністрації регіону в період пандемії COVID-19, екологічної кризи на річці Одра та прибуття українських біженців після початку повномасштабної російської агресії. Польська президентська канцелярія також відзначає його участь у реалізації великих інфраструктурних проєктів.
У 2023 році Богуцький був обраний до Сейму десятого скликання. Через рік він висувався кандидатом «Права і справедливості» на виборах мера Щецина, але не здобув посаду. Після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах політик отримав одну з ключових адміністративних посад у президентській команді.
Яку посаду обіймає Богуцький
З 2025 року Богуцький очолює канцелярію президента Польщі. Це орган, який забезпечує діяльність глави держави, готує документи, координує роботу президентських радників і бере участь у формуванні офіційної позиції президентського офісу.
Керівник канцелярії належить до найвпливовіших чиновників у президентському оточенні. Він представляє позицію президента в публічних дискусіях, коментує законодавчі ініціативи та бере участь у внутрішньополітичних і міжнародних консультаціях.
| Відомості | Дані |
|---|---|
| Повне ім’я | Збігнєв Богуцький |
| Дата народження | 26 січня 1980 року |
| Вік у липні 2026 року | 46 років |
| Освіта | Право, Щецинський університет |
| Професія | Юрист, адвокат, політик |
| Партія | «Право і справедливість» |
| Колишня посада | Західнопоморський воєвода |
| Нинішня посада | Голова канцелярії президента Польщі |
Призначення Богуцького було оголошене ще до вступу Навроцького на посаду. Польські медіа називали його одним із найближчих соратників новообраного президента та представником консервативної частини його команди.
Чому Богуцький потрапив у базу «Миротворець»
За повідомленнями українських і польських медіа, профіль Богуцького з’явився у базі «Миротворця» після його заяв, які адміністрація ресурсу розцінила як посягання на суверенітет України та маніпулювання історичними фактами. На сайті його назвали антиукраїнським пропагандистом, який сприяє розпалюванню ворожнечі між українцями та поляками.
Окрему увагу привернуло використання Богуцьким історичного терміна «Східна Малопольща» щодо сучасних західних областей України. Хоча політик одночасно визнав ці землі невіддільною частиною України, адміністрація «Миротворця» пов’язала таку лексику з польськими ревізіоністськими наративами.
Ще однією причиною стали його регулярні заяви про ОУН, УПА та Волинську трагедію. Богуцький звинувачував українських націоналістів у масових убивствах польського цивільного населення та виступав проти їхнього вшанування як героїв.
«Вони вчинили звіряче геноцидне вбивство цивільного населення: дітей, жінок та літніх людей на Волині та у Східній Малопольщі. Ці землі сьогодні є невіддільною частиною України. Ніколи також не прийму культу цих злочинців і не називатиму їх героями», — написав Богуцький.
Це висловлювання містить позицію самого польського чиновника. Історичні оцінки діяльності ОУН і УПА, а також юридична кваліфікація Волинської трагедії залишаються предметом гострих суперечок між політичними та науковими середовищами двох країн.
Що Богуцький сказав після внесення до бази
Після появи своєї сторінки на сайті «Миротворець» чиновник опублікував реакцію у соціальній мережі X. Він відкинув звинувачення у ворожості до України й заявив, що його критика стосується не української держави та народу, а ідеології, яку він називає «бандеризмом».
«Я не ворог України. Я ворог бандеризму», — заявив Збігнєв Богуцький.
Політик запевнив, що продовжуватиме підтримувати українців, які потерпають від російської агресії. Він також засудив російський імперіалізм і політику Володимира Путіна. За словами Богуцького, його історичні погляди не суперечать підтримці незалежності та територіальної цілісності України.
Водночас він повторив негативні оцінки ОУН і УПА та заявив, що не погодиться з героїзацією їхніх представників. Саме поєднання підтримки України у війні проти Росії з жорсткою історичною риторикою є характерною рисою його публічної позиції.
Що він говорив про відносини України та Польщі
Ще до скандалу навколо «Миротворця» Богуцький неодноразово критикував українську владу. 23 червня він заявив, що погіршення двосторонніх відносин відбулося через дії української сторони, а не через рішення президента Кароля Навроцького.
За його словами, Київ нібито не виконав очікувань Варшави у питаннях історичної пам’яті. Богуцький також критикував рішення щодо назв українських військових підрозділів, пов’язаних з УПА, та стверджував, що польська сторона не отримала очікуваної відповіді.
«Для порозуміння між нашими країнами необхідно чесно говорити про історичні події та долати антиполонізм», — так Богуцький пояснював власний підхід до польсько-українського діалогу.
Українська сторона зі свого боку неодноразово наголошувала, що історичні дискусії не повинні використовуватися для політичного тиску, територіальних натяків або послаблення співпраці перед загрозою з боку Росії. Київ також наполягає, що складні сторінки минулого мають досліджувати історики, а не використовувати політики для мобілізації виборців.
Чи допомагав Богуцький Україні
Сам Богуцький наголошує, що його не можна називати противником України. Він посилається на період роботи воєводою Західнопоморського воєводства, коли регіон приймав українських біженців після початку повномасштабного вторгнення Росії.
За словами політика, він координував роботу регіональних служб, органів влади та гуманітарних структур. Офіційна біографія також підтверджує, що під час його перебування на посаді адміністрація займалася розміщенням людей, які виїхали з України через війну.
Богуцький стверджує, що допомагав і як приватна особа. Зокрема, він заявляв про участь у доставленні гуманітарної допомоги до України. Це він використовує як аргумент проти звинувачень у загальній антиукраїнській позиції.
Політична суперечка навколо Богуцького не зводиться до простої схеми «за Україну» або «проти України». Він засуджує російську агресію та підтримує українських біженців, але водночас використовує різку риторику щодо української історичної політики. Саме ця суперечність і стала головною причиною суспільного резонансу.
Що таке база «Миротворець»
«Миротворець» є українським недержавним інтернет-ресурсом, який публікує інформацію про людей, котрих його автори вважають причетними до дій проти національної безпеки України. Це не офіційний державний реєстр і не санкційний список української влади.
Внесення особи до бази саме по собі не означає винесення судового вироку, відкриття кримінального провадження або автоматичної заборони на в’їзд. Рішення про юридичні обмеження можуть ухвалювати лише уповноважені державні органи відповідно до законодавства.
Ресурс неодноразово ставав предметом критики через публікацію персональних даних та власні оцінки діяльності людей. Водночас його представники заявляють, що збирають відкриту інформацію про дії, які можуть становити загрозу для України.
Тому формулювання «потрапив у “Миротворець”» варто розуміти як рішення адміністрації приватного громадського проєкту. Воно не є офіційною позицією українського уряду, Міністерства закордонних справ або правоохоронної системи.
Чому скандал важливий для відносин Києва і Варшави
Суперечка відбулася на тлі помітного загострення історичних дискусій між Україною та Польщею. Варшава дедалі частіше порушує питання ексгумацій, вшанування польських жертв та ставлення України до ОУН і УПА. Українська сторона закликає не перетворювати історичні теми на інструмент сучасного політичного тиску.
Особливого значення інцидент набуває через посаду Богуцького. Це не рядовий партійний активіст, а керівник канцелярії польського президента. Його слова можуть сприйматися як відображення настроїв у найближчому оточенні Кароля Навроцького, навіть коли вони не оформлені як офіційна позиція держави.
Польща залишається важливим партнером України, логістичним центром військової та гуманітарної допомоги, а також країною, що прийняла велику кількість українських громадян. Через це різкі взаємні заяви здатні мати наслідки, які виходять далеко за межі історичних дискусій.
Експерти з міжнародних відносин зазвичай наголошують, що суперечливі питання мають вирішуватися через двосторонні комісії, роботу істориків, дипломатичні консультації та гідне вшанування всіх цивільних жертв.
Історична пам’ять має велике значення для обох суспільств, однак вона не повинна перетворюватися на мову територіальних претензій або політичного приниження. Особливо небезпечно загострювати такі конфлікти під час війни, коли Росія намагається послабити єдність України та Польщі.
Що відомо про позицію польського політика
Збігнєв Богуцький є 46-річним польським юристом і політиком, який пройшов шлях від прокурорської та адвокатської роботи до посади голови президентської канцелярії. Він входить до керівництва «Права і справедливості», має досвід роботи воєводою та депутатом Сейму.
До бази «Миротворець» його внесли через заяви про українську історію, західні області України та польсько-українські відносини. Адміністрація ресурсу звинуватила посадовця у посяганні на суверенітет України та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.
Богуцький усі звинувачення в антиукраїнській позиції відкидає. Він наголошує на своїй допомозі біженцям, засуджує Росію та визнає територіальну цілісність України. Одночасно політик продовжує різко критикувати ОУН, УПА та українську політику пам’яті.
Інцидент показав, наскільки чутливими залишаються історичні питання у відносинах Києва та Варшави. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи залишиться конфлікт на рівні публічної полеміки, чи отримає офіційне дипломатичне продовження.
Раніше під час нічної атаки на Київ росіяни вбили медика екстреної допомоги Сергія Смоляка.
