Спецтрибунал для Путіна: чому його не судитимуть заочно, поки він є президентом РФ

Європейський Союз і Китай ведуть переговори щодо створення спеціального трибуналу для розслідування агресії Росії проти України. Однак, на даний момент, Володимир Путін не буде судимий заочно, поки займає посаду президента Росії, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на Euronews.

За словами європейських чиновників, також не планується заочне судове засідання щодо прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна та міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Трибунал буде проводити судові розгляди тільки за їх особистої присутності, однак це малоймовірно, оскільки Росія не визнає своє вторгнення в Україну злочином і не співпрацює з західними країнами.

Можливість заочного суду залишається на перспективу, але вона може стати реальною лише після того, як Путін покине свою посаду.

Правова основа для спецтрибуналу

Правова база для створення спеціального трибуналу вже була закладена в проєкті угоди, який готують у рамках Ради Європи — організації, яка не входить до складу ЄС, але активно співпрацює з європейськими державами. Зустріч так званої Основної групи у Страсбурзі завершила технічну підготовку документів на кінець березня, і наразі вже напрацьовано три ключових документи: угоду між Україною і Радою Європи, статут майбутнього трибуналу та угоду про його управління.

Очікується, що ці документи підпишуть 9 травня 2025 року у Києві, в День Європи, хоча дата може бути змінена залежно від політичних узгоджень.

Політичні компроміси та підготовка до підписання угоди

Представники ЄС повідомили, що обмеження на можливість проведення заочного суду є результатом компромісу між країнами-учасницями. Після тривалих переговорів це рішення було ухвалене і навряд чи буде змінене.

Після підписання угоди з України, вона має бути подана на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи, яка об’єднує представників 46 країн. Росію виключили з цієї організації після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Для того щоб угода була остаточно ухвалена, її мають підтримати дві третини депутатів асамблеї, що є майже гарантованим через широку підтримку серед більшості країн.

Країни з проросійською позицією, як Угорщина і Сербія, можуть утриматися від голосування або проголосувати проти, але індивідуального вето не передбачено.

Міжнародна підтримка трибуналу

До ініціативи приєднаються й демократичні держави поза межами Європи, зокрема Канада, Австралія, Нова Зеландія та Японія. Це, за словами представників Ради Європи, значно посилить легітимність трибуналу.

США наразі не беруть участі в цьому процесі. Американська делегація була відсутня на засіданні основної групи у березні, і, за інформацією джерел, політичний курс Вашингтона може вплинути на подальшу участь країни в процесі.

Спецтрибунал для Росії: нові перспективи

Першопочатково очікувалося, що спецтрибунал щодо Росії буде створено до кінця 2024 року, але цього не сталося. Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе зазначав про значний прогрес у питаннях створення трибуналу. Однак, за словами Ірини Мудрої, заступниці керівника Офісу президента України, трибунал, ймовірно, не запрацює до 2025 року.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна за незаконну депортацію українських дітей, що також впливає на політичний контекст цих переговорів.

Нагадаємо що сказав європейський парламент про Голодомор.