Сергій Кропива став одним із найпомітніших фігурантів операції НАБУ та САП «Карфаген» після слідчих дій в Офісі генерального прокурора та засідання Вищого антикорупційного суду. Сторона обвинувачення пов’язує посадовця з організацією, яка, за версією слідства, могла отримувати неправомірну вигоду за невтручання у діяльність шахрайських кол-центрів, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Окремий резонанс виник після того, як прокурор САП у суді розповів про характер відносин Кропиви з генеральним прокурором Русланом Кравченком. Серед озвучених епізодів були координація ремонтних робіт у будинку, де проживає родина генпрокурора, спілкування з майстрами, питання встановлення генератора та інші особисті доручення. Сам Кравченко заперечує будь-яку причетність до прикриття незаконних кол-центрів.

Навигация по статье
Хто такий Сергій Кропива і скільки йому років
Сергій Васильович Кропива народився 16 липня 1984 року. Місцем його народження у публічних біографічних матеріалах називають місто Золотоноша Черкаської області, а офіційна біографія Одеської ОДА підтверджує 1984 рік народження. Станом на вересень 2026 року Кропиві 42 роки.
За освітою він юрист та фахівець із кібербезпеки. У 2005 році Кропива закінчив Національний університет внутрішніх справ за напрямами «правознавство» і «правоохоронна діяльність». У 2019 році отримав ступінь магістра в Харківському національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю «кібербезпека».
До подій навколо «Карфагена» професійний шлях Кропиви понад два десятиліття був пов’язаний із правоохоронною системою, кібербезпекою та державною службою. Він працював у МВС, Національній поліції, Офісі генпрокурора та Одеській обласній адміністрації. У різні роки обіймав як оперативні, так і керівні посади.
Біографія Сергія Кропиви до роботи в Офісі генпрокурора
Біографія Сергія Кропиви у правоохоронних органах почалася після навчання. З липня 2005-го до листопада 2015 року він служив в органах внутрішніх справ, а після реформи перейшов до Національної поліції України, де працював до кінця 2021 року.
У публічних біографічних даних зазначається, що на початку кар’єри Кропива працював оперуповноваженим у справах неповнолітніх у Золотоноші. Згодом його професійна спеціалізація змістилася до протидії торгівлі людьми, злочинів у сфері інформаційних технологій та кіберзлочинності. Також повідомлялося про його участь у миротворчій місії МВС у Косові в 2006–2007 роках.
У кіберполіції Кропива поступово перейшов на керівну роботу. Він очолював Київське управління, а пізніше став першим заступником начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції. У 2021 році виступав від імені підрозділу на заходах з питань інформаційної та кібербезпеки.
Серед основних етапів його професійного шляху:
- служба в органах внутрішніх справ;
- робота у структурах Національної поліції;
- керівні посади у кіберполіції;
- робота радником генерального прокурора;
- керівництво департаментом Офісу генпрокурора;
- посада заступника голови Одеської ОВА з питань цифровізації;
- повернення до Офісу генерального прокурора.
Як Кропива потрапив до Офісу генерального прокурора
На початку 2022 року кар’єра Сергія Кропиви продовжилася вже в Офісі генерального прокурора. З січня до червня він був радником генпрокурора патронатної служби.
У червні 2022 року Кропива очолив департамент, який займався організацією та процесуальним керівництвом досудовими розслідуваннями правопорушень у сфері економіки та кібербезпеки держави. На цій посаді він працював до вересня того ж року. Офіційна біографія також фіксує, що присягу державного службовця Кропива склав 8 червня 2022 року.
Після роботи в ОГП він певний час займався підприємницькою діяльністю. У біографічних даних Одеської ОДА період ФОП зазначений із листопада 2022-го до червня 2023 року.
| Період | Посада або сфера діяльності |
|---|---|
| 2001–2005 | навчання в Національному університеті внутрішніх справ |
| 2005–2015 | служба в органах внутрішніх справ |
| 2015–2021 | Національна поліція, зокрема кіберполіція |
| січень–червень 2022 | радник генерального прокурора |
| червень–вересень 2022 | начальник департаменту ОГП |
| листопад 2022 – червень 2023 | підприємницька діяльність |
| з липня 2023 | заступник голови Одеської ОДА |
| 2025–2026 | керівна посада в Офісі генпрокурора |
Робота Кропиви в Одеській ОВА
У липні 2023 року Кропива перейшов до Одеської обласної державної адміністрації. Там він став заступником голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
На посаді він відповідав за напрямки, пов’язані з цифровими сервісами, кіберзахистом та цифровою трансформацією області. Кропива представляв адміністрацію на профільних заходах та працював у команді керівника Одеської ОВА Олега Кіпера.
Після цього посадовець знову опинився у структурі прокуратури. У річній декларації, поданій 30 березня 2026 року за 2025-й, його місцем роботи вже зазначено Офіс генерального прокурора, а посадою названо заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва.
Що таке операція «Карфаген» і до чого тут Кропива
У вересні 2026 року операція «Карфаген» різко змінила інформаційний контекст навколо посадовця. НАБУ та САП повідомили про розслідування щодо ймовірної злочинної організації, учасники якої, за версією правоохоронців, могли отримувати гроші від шахрайських кол-центрів за невтручання у їхню діяльність та легалізовувати отримані активи.
За даними медіа з посиланням на матеріали розслідування, Кропиву ідентифікували як фігуранта з псевдонімом «Канцлер». Антикорупційні органи описували головного організатора як одного з керівників структурного підрозділу ОГП, а журналісти повідомили, що йдеться саме про Кропиву.
Його процесуальний статус не означає автоматичного визнання винуватим. Сторона обвинувачення має доводити викладену версію доказами в суді. Сам Кропива під час розгляду запобіжного заходу заявив, що не погоджується з твердженнями прокурора.
«Усі заяви, озвучені прокурором, не мають нічого спільного з реальністю», — заявив Кропива під час судового засідання.
Що САП заявила про ремонт будинку Кравченка
Під час засідання ВАКС прокурор САП описав епізоди, які, на думку сторони обвинувачення, свідчать про близькі неформальні відносини Кропиви з Русланом Кравченком. Одним із центральних став ремонт будинку Кравченка в Козині.
Прокурор посилався на записані розмови Кропиви з різними людьми. За версією САП, посадовець спілкувався з виконробом та іншим персоналом і вирішував технічні питання у будинку, де проживає родина генпрокурора.
«Кропива організовує і координує ремонт у будинку, у якому проживає генеральний прокурор, здійснює комунікацію з виконробом та іншим персоналом», — заявив прокурор САП.
Серед озвучених у суді деталей була розмова про встановлення газового генератора потужністю приблизно 30 або 50 кіловатів. Також сторона обвинувачення згадувала допомогу з організаційними питаннями під час закордонної поїздки генпрокурора.
Прокурор стверджував, що Кропива міг допомагати з питанням американської візи для дружини Кравченка та організацією святкування дня народження генпрокурора в Мадриді під час відрядження. У матеріалах згадувалися бронювання житла та ресторану.
Як Кравченко пояснив контакти з Кропивою
Руслан Кравченко після судового засідання відреагував на озвучені твердження. Він повідомив, що його родина проживає в орендованому будинку площею 280 квадратних метрів, який перед переїздом потребував додаткових робіт та налаштування обладнання.

За словами генпрокурора, саме в цьому контексті йшлося про майстрів, сигналізацію та побутову техніку. Родина, як він повідомив, переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заперечив версію про те, що Кропива організовував отримання американської візи для його дружини.
«Я не маю жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів», — заявив Кравченко.
В Офісі генпрокурора Кропиву після початку розслідування відсторонили від виконання службових обов’язків. Кравченко також оголосив перевірку окремих підрозділів ОГП та заявив про намір перевіряти на поліграфі працівників, пов’язаних із провадженнями щодо незаконних кол-центрів.
Який запобіжний захід обрали Сергію Кропиві
6 вересня Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання щодо посадовця. Суд постановив тримати Кропиву під вартою до 2 листопада 2026 року.
Альтернативою визначена застава 120 млн грн. Прокурор САП просив встановити заставу в більшому розмірі, однак суд визначив іншу суму.
Рішення про запобіжний захід не є вироком у справі. Подальше розслідування має встановити, чи підтверджуються твердження НАБУ та САП про ймовірну схему з кол-центрами, а також яку роль у ній міг виконувати кожен із фігурантів.
Що відомо про Сергія Кропиву на цей момент
Кропива народився 16 липня 1984 року, тому у вересні 2026-го йому 42 роки. За понад 20 років професійної діяльності він пройшов шлях від органів внутрішніх справ до керівництва в кіберполіції, Офісі генпрокурора та Одеській ОВА.
Нині його ім’я пов’язане зі справою НАБУ і САП про шахрайські кол-центри та легалізацію ймовірно незаконних доходів. Додатковий суспільний інтерес викликали оприлюднені в суді дані про особисті доручення Кропиві з боку Руслана Кравченка, тоді як і Кропива, і генпрокурор заперечують висновки про незаконний характер відповідних контактів.
Наступні етапи справи залежатимуть від матеріалів досудового розслідування, рішень ВАКС та доказів сторін. Станом на початок вересня Кропиві обрано тримання під вартою з можливістю внесення застави, а розслідування операції «Карфаген» триває.
Раніше ми повідомляли, що 24-річна Єлизавета Івахненко опинилася в центрі публічної уваги після засідання Вищого антикорупційного суду у справі, пов’язаній зі спецоперацією НАБУ та САП «Карфаген».