У НАТО виникли серйозні суперечки навколо нового плану військової підтримки України. Одразу п’ять великих держав Альянсу виступили проти ініціативи генерального секретаря НАТО Марка Рютте, яка передбачала виділення додаткових коштів на допомогу Києву, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на The Telegraph.
Йдеться про механізм, за яким країни-члени мали б спрямовувати щонайменше 0,25% власного ВВП на підтримку України. Однак через відсутність консенсусу реалізувати ідею найближчим часом не вдасться.
Ситуація вже викликала активне обговорення серед дипломатів та військових експертів. Особливо гостро дискусія розгорнулася після того, як стало відомо, які саме держави заблокували ініціативу.
Навигация по статье
Які країни виступили проти нового плану НАТО
За інформацією західних журналістів, проти нової моделі допомоги Україні виступили:
- Велика Британія
- Франція
- Іспанія
- Італія
- Канада
Саме позиція цих держав не дозволила ухвалити рішення на рівні всього Альянсу. У НАТО ключові рішення ухвалюються лише консенсусом, тому навіть кілька незгодних країн можуть заблокувати будь-яку ініціативу.
Водночас частина союзників навпаки підтримала пропозицію Марка Рютте. Йдеться насамперед про Польщу, Нідерланди, країни Балтії та Північної Європи.
«Допомога Україні розподілена нерівномірно в межах НАТО», — наголошував Марк Рютте під час обговорення нової ініціативи.
У чому полягала пропозиція Марка Рютте
Генеральний секретар НАТО запропонував створити більш прогнозований механізм фінансування допомоги Україні. За його задумом, кожна країна Альянсу мала б регулярно виділяти на підтримку Києва 0,25% свого ВВП.
У НАТО вважають, що такий підхід дозволив би:
- забезпечити стабільні поставки озброєння;
- спростити довгострокове планування допомоги;
- зменшити навантаження на окремі держави;
- зробити підтримку більш рівномірною;
- гарантувати Україні передбачуване фінансування.
Однак частина великих країн Альянсу не підтримала цю модель. За словами джерел у НАТО, деякі уряди “не в захваті” від такої ідеї.
Чому найбільше критики лунає на адресу Франції та Італії
Попри те, що Велика Британія входить до числа найбільших донорів військової підтримки України, основні претензії союзників зараз спрямовані саме на Францію, Італію, Іспанію та Канаду.
Причина полягає у співвідношенні економічних можливостей цих держав та реального рівня допомоги.
За даними аналітиків, окремі країни Північної Європи та Балтії вже зараз витрачають на підтримку України понад 0,25% свого ВВП. Для порівняння, внесок деяких великих економік НАТО виявився значно нижчим.
| Країни, які підтримали ініціативу | Країни, які виступили проти |
|---|---|
| Польща | Велика Британія |
| Нідерланди | Франція |
| Литва | Італія |
| Латвія | Іспанія |
| Естонія | Канада |
Особливо активно підтримують Україну саме східні члени НАТО, які вважають російську загрозу безпосередньою небезпекою для себе.
Чому ситуація стала ударом по репутації Лондона
У матеріалах західної преси окремо наголошується, що рішення Лондона стало неприємним сигналом для союзників. Причиною є не лише позиція щодо нового механізму фінансування, а й нещодавнє рішення британського уряду щодо пального російського походження.
Цього тижня у Великій Британії погодили тимчасові винятки для закупівель дизеля та авіаційного пального, виготовлених із російської сировини у третіх країнах.
Через це частина партнерів поставила під сумнів послідовність британської політики щодо РФ.
«Я б дуже хотів, щоб більше країн, які так гарно відгукуються про Україну, також підкріплювали свої слова реальними грошима», — заявив прем’єр Швеції Ульф Крістерссон.
Чому тема допомоги Україні стає дедалі складнішою для НАТО
Останні місяці в Альянсі дедалі частіше обговорюють питання справедливого розподілу фінансового навантаження. Частина держав вважає, що підтримка України сьогодні надто сильно залежить від окремих країн.
Особливо активно на цьому наголошує керівництво НАТО. Марк Рютте неодноразово заявляв, що Європа повинна брати більше відповідальності на себе та не покладатися виключно на США.
Усередині Альянсу поступово формується нова дискусія. Одні країни закликають до більш рішучої підтримки України. Інші ж дедалі обережніше ставляться до збільшення витрат на оборону та військову допомогу.
На тлі цих суперечок позиція східноєвропейських держав стає дедалі жорсткішою. Польща та країни Балтії відкрито закликають союзників збільшувати фінансування оборонних програм і підтримки Києва.
Чи можуть повернутися до цієї ініціативи пізніше
Попри провал нинішньої спроби, у НАТО не виключають, що питання знову винесуть на обговорення під час майбутніх самітів. Частина дипломатів вважає, що союзникам усе одно доведеться шукати стабільний механізм фінансування підтримки України.
Наразі остаточного компромісу немає. Проте сама дискусія показала, наскільки різними залишаються підходи країн НАТО до довгострокової допомоги Києву.
| Основні причини суперечок | Що пропонував НАТО |
|---|---|
| Небажання збільшувати витрати | 0,25% ВВП на підтримку України |
| Різний рівень внесків союзників | Регулярне фінансування |
| Політичні розбіжності | Довгостроковий механізм допомоги |
| Внутрішні економічні проблеми | Більш рівномірний розподіл витрат |
Експерти зазначають, що нинішня ситуація може стати важливим тестом для єдності Альянсу. Адже питання підтримки України поступово перетворюється не лише на військову тему, а й на політичний маркер готовності НАТО діяти спільно у довгостроковій перспективі.
Раніше ми повідомляли, чи можуть мобілізувати чоловіків після 60 років в Україні в 2026 році.
