На 88-му році життя помер український актор театру і кіно Леонід Марченко, знайомий глядачам за десятками сценічних робіт і фільмів, зокрема стрічкою «В бій ідуть тільки “старики”». Про смерть артиста повідомив Київський академічний театр юного глядача на Липках, якому Марченко віддав понад шість десятиліть професійного життя, повідомляють “Вечірні Вісті“.
Леонід Марченко помер наприкінці серпня 2026 року. Йому було 88 років. Причину смерті родина та театр публічно не повідомляли, тому твердження про конкретне захворювання або обставини смерті наразі не мають підтвердження.
Для Марченка Театр юного глядача на Липках став головним місцем роботи на десятиліття. Він вийшов на його сцену ще у 1963 році та створив близько пів сотні сценічних образів. Його акторська кар’єра охопила театр, кінематограф і телевізійні проєкти.
Навигация по статье
Леонід Марченко помер у 88 років
Про смерть заслуженого артиста України повідомили 31 серпня. У театрі наголосили, що Леонід Марченко був не просто багаторічним актором трупи, а людиною, з якою пов’язана значна частина історії колективу.
За роки роботи він зіграв близько 50 ролей на сцені. Марченка пам’ятають за виставами «Недоук», «Казка про царя Гороха», «Пеппі Довгапанчоха», «Вишневий сад» та іншими постановками.
«Леонід Марченко був частиною історії нашого театру. Частиною його пам’яті, його голосу, його сцени», – зазначили у Театрі юного глядача на Липках.
Колеги висловили співчуття родичам, друзям і всім, хто працював з актором.
Прощання з Марченком запланували на середу, 2 вересня, у приміщенні Театру юного глядача на Липках у Києві за адресою вул. Липська, 15/17. Час церемонії мали повідомити окремо.
Яка причина смерті Леоніда Марченка
Причина смерті Леоніда Марченка офіційно не розголошувалася. У повідомленні театру немає інформації про захворювання, госпіталізацію або інші обставини, які могли передувати смерті артиста.
Тому повідомлення про конкретний діагноз не мають підтвердженої основи. Відомо лише, що актор помер у віці 88 років.
У відкритих повідомленнях про смерть Марченка основну увагу приділили його багаторічній роботі в театрі та творчому доробку. Колеги згадували артиста як людину, яка вміла створювати повноцінні характери навіть у невеликих ролях.
У Національній спілці кінематографістів України згадали Марченка як талановитого та інтелігентного актора з добрим почуттям гумору, який умів точно працювати з деталями й інтонаціями персонажів.
Біографія Леоніда Марченка
Леонід Леонідович Марченко народився 16 січня 1938 року в Києві. Професійну акторську освіту здобував у театральній студії при Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка.
У 1961 році він закінчив акторське відділення студії. Згодом продовжив освіту і 1976 року завершив навчання на театрознавчому факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Першим помітним етапом його професійної кар’єри стала робота на Київській студії телебачення. Уже 1963 року Марченко приєднався до трупи Київського театру юного глядача, з яким надалі була пов’язана більша частина його життя.
Коротко основні факти його біографії:
- народився 16 січня 1938 року в Києві;
- здобув акторську та театрознавчу освіту;
- працював на Київській студії телебачення;
- у 1963 році став актором Театру юного глядача;
- створив близько 50 сценічних образів;
- зіграв у десятках кіно- і телевізійних проєктів;
- у 1992 році отримав звання заслуженого артиста України;
- у 2009 році був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Біографія Леоніда Марченка фактично охоплює понад шість десятиліть українського театру. Він залишався пов’язаний з однією сценою значно довше, ніж триває професійна кар’єра більшості акторів.
У яких фільмах знімався Леонід Марченко
Широка аудиторія знала Марченка не лише за театральними роботами. Він активно знімався у кіно, отримуючи як характерні епізодичні ролі, так і помітніші образи.
Однією з найбільш відомих робіт стала роль Савчука у військовій драмі Леоніда Бикова «В бій ідуть тільки “старики”», яка вийшла на екрани у 1973 році.
Також у фільмографії Марченка були «Морська чайка», «Лісова пісня», «Вулиця тринадцяти тополь», «Стара фортеця», «Юркові світанки», «Ати-бати, йшли солдати», «Сад Гетсиманський» та інші картини.
| Період | Роботи Леоніда Марченка |
|---|---|
| Початок 1960-х | «Морська чайка», «Лісова пісня» |
| Кінець 1960-х | «Вулиця тринадцяти тополь» |
| 1970-ті | «В бій ідуть тільки “старики”», «Стара фортеця», «Юркові світанки», «Ати-бати, йшли солдати» |
| Пізніший період | «Сад Гетсиманський» та інші кіно- й телевізійні роботи |
| Телебачення | «Нюхач», «Доярка з Хацапетівки-3», «Небесні родичі» |
За даними Національної спілки кінематографістів України, Марченко створив 58 екранних образів у 58 проєктах.
Відомість після популярного фільму не змінила головного напрямку його кар’єри. Театр залишався для Марченка постійною професійною основою. Кіно й телебачення доповнювали сценічну роботу, а не витісняли її.
Роль у фільмі «В бій ідуть тільки “старики”»
У картині Леоніда Бикова Марченко зіграв Савчука. Хоча ця роль не була центральною, участь у фільмі зробила його обличчя впізнаваним для кількох поколінь глядачів.
Стрічка розповідає про бойових льотчиків у роки Другої світової війни. Режисером і виконавцем однієї з головних ролей був Леонід Биков.
«В бій ідуть тільки “старики”» став однією з найвідоміших робіт у фільмографії Марченка, однак його творчий доробок значно ширший за участь у цій картині.
Іншою помітною воєнною стрічкою за участю актора були «Ати-бати, йшли солдати». Марченко зіграв у ній Льоню, сина Лавкіна.
Що Леонід Марченко казав про війну в Україні
Після початку повномасштабного вторгнення Росії ім’я актора не було пов’язане з гучними політичними заявами або регулярними публічними інтерв’ю про війну. Позиція Леоніда Марченка щодо війни не представлена широко цитованими особистими заявами, які можна було б достовірно відтворити як його пряму мову.
Підтверджених публічних висловлювань Марченка, у яких він детально коментував би російське вторгнення, бойові дії або політичну ситуацію після 24 лютого 2022 року, у доступних біографічних та інформаційних матеріалах немає.
Це не дає підстав приписувати акторові слова або оцінки, яких він публічно не висловлював. Відомо, що Марченко залишався українським актором, заслуженим артистом України та багаторічним представником київської театральної сцени.
Його професійне життя було тісно пов’язане з українськими культурними установами. Він народився в Києві, навчався в українських театральних закладах, понад 60 років працював у столичному ТЮГу та був членом Національної спілки кінематографістів України.
Понад 60 років на сцені Театру на Липках
До Київського театру юного глядача Марченко прийшов у 1963 році. Настільки тривалий період роботи в одному колективі став визначальною частиною його професійної біографії.
За цей час змінювалися покоління режисерів, акторів та глядачів, а Марченко продовжував виходити на сцену. У театрі він грав як у дитячих постановках, так і у виставах за класичною драматургією.
Серед його сценічних образів згадують ролі у постановках:
- «Недоук»;
- «Казка про царя Гороха»;
- «Пеппі Довгапанчоха»;
- «Вишневий сад»;
- «Камера обскура»;
- «Метаморфози»;
- «Фігаро»;
- «Різдвяна ніч».
Марченко не належав до акторів, чия кар’єра будувалася лише навколо головних кіноролей. Значну частину професійної репутації він здобув саме як характерний театральний актор.
«Його акторські роботи назавжди залишаться в історії українського кіно», – зазначили колеги, згадуючи творчий шлях артиста після повідомлення про його смерть.
Коли і де прощатимуться з Леонідом Марченком
Прощання з актором відбудеться 2 вересня у Київському академічному театрі юного глядача на Липках. Саме тут пройшла більша частина його професійного життя.
Театр розташований на вулиці Липській, 15/17 у Києві. Точний час церемонії в першому повідомленні про смерть не називали та пообіцяли оголосити додатково.
Леонід Марченко прожив 88 років і понад шість десятиліть працював на українській сцені. Причину його смерті не оприлюднили, а достовірно зафіксованих розгорнутих заяв актора про повномасштабну війну немає. У творчому доробку Марченка залишилися десятки театральних образів і кіноролей, серед яких Савчук із фільму «В бій ідуть тільки “старики”» став одним із найбільш упізнаваних.
Раніше ми повілмляли, що призерка чемпіонату світу з тхеквондо Ізабель Сава померла у 19 років. Спортсменка навчалася на юристку в Лондоні та планувала кар’єру в комерційному праві.
