В Україні обговорюють можливу зміну підходу до призову військовозобов’язаних старших вікових груп. У Генеральному штабі розглядають варіант, за якого чоловіків після 50 або 55 років можуть мобілізувати більш вибірково, насамперед з урахуванням їхньої військово-облікової спеціальності та потреб конкретних підрозділів, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на ТСН.
Остаточного рішення поки немає. Водночас представники парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки наголошують, що дискусія про старші вікові групи не означає автоматичного зниження нижньої межі мобілізації. Питання призову чоловіків молодше 25 років має іншу правову основу та потребувало б окремих законодавчих рішень.
Навигация по статье
Що можуть змінити в мобілізації чоловіків після 50 років
Про дискусію в Генштабі повідомив секретар оборонного комітету Верховної Ради Роман Костенко. За його словами, військові розглядають можливість змінити практику комплектування частин людьми старшого віку.
Йдеться не про повне скасування мобілізації чоловіків після 50 років. Один із варіантів передбачає обмеження призову громадян, які старші за 50 або 55 років, якщо вони не мають спеціальностей, особливо потрібних Силам оборони.
До таких винятків потенційно можуть належати військовозобов’язані з дефіцитними або критично необхідними навичками. Конкретного переліку професій чи військово-облікових спеціальностей у межах цієї дискусії поки не представлено.
Роман Костенко пояснив, що в Генштабі обговорюють зміну підходів із урахуванням віку та можливість обмежити призов старших військовозобов’язаних, залишивши винятки для потрібних армії спеціалістів.
Ключове слово тут саме «обговорюють». Нові правила поки не набули чинності, тому сама поява такої пропозиції не означає, що чоловіків певної вікової категорії вже перестали мобілізувати.
Чи можуть встановити межу у 50 або 55 років
У публічній дискусії зараз фігурують одразу дві можливі позначки: 50 і 55 років. Яку саме з них можуть використати, якщо підхід узагалі змінять, наразі не визначено.
За словами Костенка, для коригування практики комплектування людей старших вікових категорій не обов’язково змінювати саму законодавчу верхню межу. Теоретично військове командування може встановити пріоритети комплектування так, щоб певні категорії призивали лише за конкретної потреби.
Це суттєво відрізняється від законодавчого виключення з мобілізації. Якщо чоловіка після певного віку просто не планують призивати без нагальної потреби, він не обов’язково перестає бути військовозобов’язаним.
Поки що межу у 50 чи 55 років не слід сприймати як нове загальне правило. Остаточного рішення не оголошено. Чинний порядок продовжує діяти доти, доки уповноважені органи не ухвалять і не повідомлять про зміни.
Саме через це формулювання «скасування мобілізації після 50 років» зараз було б передчасним. Обговорюється насамперед обмеження призову чоловіків 50+, а не автоматичне звільнення всієї вікової групи від військового обов’язку.
Чому військові можуть переглянути підхід до старших чоловіків
Мобілізація має враховувати не тільки кількість людей, а й здатність конкретного військовослужбовця виконувати завдання за посадою. Вік у цьому контексті є лише одним із критеріїв поряд із станом здоров’я, досвідом, спеціальністю та потребами військової частини.
Обговорюваний підхід може означати точніше використання людського ресурсу. Людей старшого віку з необхідною кваліфікацією військо може й надалі залучати, тоді як мобілізація інших категорій залежатиме від конкретних потреб.
Серед факторів, які можуть враховувати при новому підході:
- вік військовозобов’язаного;
- висновок про придатність до військової служби;
- військово-облікову спеціальність;
- досвід служби та професійну підготовку;
- потребу військових частин у конкретних фахівцях;
- можливість виконувати завдання на відповідній посаді.
Такий принцип не означає, що люди після 50 років не потрібні війську. Навпаки, для окремих технічних, штабних, логістичних та інших спеціальностей професійний досвід може мати суттєве значення.
Що кажуть у Верховній Раді
У профільному парламентському комітеті поки не говорять про готове рішення. Народна депутатка Ірина Фріз заявила, що Міністерство оборони та Генштаб не виносили на комітет конкретного питання про встановлення нової верхньої межі на рівні 50 або 55 років.
За її позицією, предметно оцінювати пропозицію можна буде після появи розрахунків військових. Для такого рішення мають бути аргументи щодо потреб армії, кількості військовозобов’язаних та інших даних, на яких базуватиметься нова модель комплектування.
Ірина Фріз наголосила, що говорити предметно про зміну вікових підходів можна після того, як військові представлять відповідні розрахунки та обґрунтують необхідність такого рішення.
Народний депутат Федір Веніславський також оцінює перспективи швидкої зміни законодавчих вікових меж стримано. За його словами, відповідні ініціативи щодо зміни верхнього або нижнього порогу навряд чи легко отримають необхідну підтримку в парламенті.
| Питання | Що відомо зараз |
|---|---|
| Мобілізація після 50 років | чинні правила не скасовані |
| Можлива нова межа | у дискусії фігурують 50 або 55 років |
| Чи є остаточне рішення | ні |
| Можливі винятки | потрібні війську спеціалісти |
| Мобілізація молодше 25 років | загального рішення про зниження межі немає |
| Законодавчі зміни щодо нижньої межі | потребували б рішення Верховної Ради |
Чи можуть почати мобілізувати чоловіків молодше 25 років
Окрема частина дискусії стосується молодших чоловіків. Поява розмов про обмеження призову старших військовозобов’язаних викликала питання, чи не планує держава натомість розширити мобілізацію за рахунок громадян молодше 25 років.
Роман Костенко заявив, що таке питання наразі не розглядається. На відміну від можливого коригування практики мобілізації старших чоловіків, для загального зниження нижньої вікової межі необхідно було б змінювати законодавство.
Федір Веніславський також повідомив, що станом на час його коментаря відповідних законодавчих ініціатив у парламенті не зареєстровано.
За словами Веніславського, ініціативи щодо загального зниження мобілізаційного віку нижче 25 років у Верховній Раді зараз немає.
Тому мобілізація до 25 років і можливі зміни для групи 50+ є різними питаннями. Одне не запускає інше автоматично.
При цьому в законодавстві існують окремі категорії громадян молодше 25 років, які можуть мати статус військовозобов’язаних через попередню службу, військову підготовку чи інші визначені законом обставини. Тому в кожній конкретній ситуації має значення не лише вік, а й військово-обліковий статус людини.
Чи означатиме зміна межі звільнення чоловіків 50+
Навіть якщо новий підхід буде запроваджено, це не обов’язково означатиме автоматичне виключення чоловіків старше визначеного віку з військового обліку. Значно ймовірніше, що за такого сценарію зміниться саме пріоритет їхнього призову.
Наприклад, військовозобов’язаного із затребуваною спеціальністю можуть розглядати для комплектування і після 50 або 55 років. Для людини без критично потрібної армії професії практична ймовірність призову за новими правилами могла б бути нижчою.
Це важливе розмежування для розуміння можливих змін:
- обмеження мобілізації не тотожне повному звільненню від неї;
- новий підхід може передбачати винятки за спеціальністю;
- верхня законодавча межа може залишитися незмінною;
- конкретні правила мають бути офіційно затверджені до їх застосування.
Мобілізаційний вік в Україні тому не варто вважати вже переглянутим лише через заяви про дискусію в Генштабі. Наразі йдеться про можливу нову модель комплектування.
Що зараз діє для чоловіків 50–60 років
Поки рішення про новий порядок не оголошене, чоловікам віком від 50 років потрібно орієнтуватися на чинні правила військового обліку та мобілізації. Сам факт досягнення 50 чи 55 років зараз не створює автоматичного загального звільнення від призову.
Наявність підстав для відстрочки, бронювання, висновок щодо придатності та військово-обліковий статус оцінюються окремо. Можлива майбутня зміна пріоритетів комплектування цього не скасовує до моменту її офіційного запровадження.
Дискусія про чоловіків 50+ стосується передусім того, кого війську доцільно призивати з урахуванням реальних потреб. Це ще не нова норма для ТЦК. До появи офіційного рішення правила не змінюються лише на підставі заяв політиків.
Що може змінитися найближчим часом
Найбільш предметним сценарієм зараз є не повна зміна правил мобілізації в Україні, а запровадження більш вибіркового підходу до військовозобов’язаних старше 50 або 55 років. Дефіцитних спеціалістів за такого варіанта зможуть залучати й надалі, тоді як для інших чоловіків старших вікових категорій призов можуть обмежити.
Зниження нижньої межі нижче 25 років наразі не оформлене як рішення чи зареєстрована законодавча зміна. Представники профільного комітету Ради також не підтверджують, що такий крок готується найближчим часом.
Отже, головна зміна, яку зараз справді обговорюють, стосується принципу комплектування чоловіками старшого віку. До ухвалення конкретного рішення громадянам 50+ слід виходити з чинних норм, а заяви про нібито повне припинення їх мобілізації або автоматичний початок призову молодших за 25 років не відповідають нинішньому статусу дискусії.
Раніше ми повідомляли, що у ніч на 19 липня російська атака знищила склад Книголав, одного з українських видавництв, яке працює для масового читача, дітей, підлітків і дорослої аудиторії.
