Російське командування поступово змінює акценти своєї літньої кампанії та дедалі активніше концентрує сили на Запорізькому напрямку. Саме район Оріхова та Гуляйполя, за оцінкою військового аналітика і координатора групи «Інформаційний спротив» Костянтина Машовця, може стати ключовою точкою нового етапу бойових дій, повідомляють “Вечірні Вісті“.
За його словами, без ліквідації Оріхівського району оборони ЗСУ російські війська не мають можливості вести повноцінний оперативний наступ на Запоріжжя. Через це ворог перекидає резерви, перебудовує бойові порядки та намагається створити умови для масштабнішого тиску на південному фронті.
Літній наступ Росії 2026 дедалі більше концентрується навколо Оріхівського напрямку, який у Кремлі, схоже, вважають одним із головних для подальших дій.
Навигация по статье
Чому Оріхів став ключовою ціллю РФ
За оцінкою Костянтина Машовця, російське командування дійшло висновку, що без прориву української оборони в районі Оріхова просування у бік Запоріжжя втрачає оперативний сенс. Саме тому війська РФ почали активніше діяти на суміжних ділянках фронту.
Йдеться насамперед про сили угруповань «Днепр» та «Восток».
За словами Машовця, росіяни намагаються:
- посилити тиск на Оріхів;
- охопити район оборони зі сходу;
- просунутися в бік Новоандріївки;
- активізувати дії біля Гуляйполя;
- створити ширший фронт для подальшого наступу.
Після списку аналітики зазначають, що російська армія одночасно намагається перебудувати свою логістику та підтягнути резерви ближче до лінії зіткнення.
«Без нейтралізації Оріхівського району оборони будь-який великий наступ на Запоріжжя виглядає для РФ надто ризикованим», — пояснює Костянтин Машовець.
Також він звертає увагу на те, що противник активно використовує тактику дрібних штурмових груп.
Яка ситуація зараз на Запорізькому напрямку
Ситуація на фронті залишається надзвичайно складною та динамічною. Російські війська ведуть активні штурмові дії одразу на кількох ділянках.
Запорізький напрямок зараз фактично став однією з головних зон бойового зіткнення.
Таблиця основних районів активних боїв:
| Напрямок | Що відбувається |
|---|---|
| Оріхів | спроби прориву оборони |
| Гуляйполе | активність малих штурмових груп |
| Степногірськ | контратаки ЗСУ |
| Мала Токмачка | запеклі позиційні бої |
| Новоданилівка | спроби російських просувань |
Після таблиці військові експерти зазначають, що ворог дедалі частіше використовує тактику «інфільтрації» — проникнення невеликих груп у проміжки між українськими позиціями.
Саме через активне використання дронів російська армія змушена відмовлятися від великих колон техніки. Натомість противник переходить до дій дрібними групами піхоти. Це суттєво змінює характер бойових дій на півдні.
Чому росіяни змінили тактику
Костянтин Машовець звертає увагу, що російське командування фактично стало «заручником» власної тактики. Через постійні втрати та складну ситуацію на фронті окупанти дедалі частіше використовують малі штурмові підрозділи.
Такі групи намагаються проникати у слабко захищені ділянки української оборони.
Бої за Оріхів зараз мають виснажливий характер для обох сторін.
Основні особливості нової тактики РФ:
- використання малих піхотних груп;
- відмова від великих механізованих штурмів;
- активне застосування БпЛА;
- постійні спроби проникнення між позиціями;
- локальні атаки одразу на кількох напрямках.
Після списку аналітики зазначають, що така тактика дозволяє ворогу створювати постійний тиск, але водночас серйозно уповільнює загальні темпи просування.
«Російські війська змушені розпорошувати сили, що часто зводить їхнє просування майже до нуля», — вважає Машовець.
Чи здатна РФ швидко прорватися до Запоріжжя
Попри високу інтенсивність боїв, експерти сумніваються, що російська армія здатна найближчим часом реалізувати масштабний прорив у напрямку Запоріжжя. За словами Машовця, навіть захоплення Оріхова не гарантує швидкого просування далі.
Після великих боїв російським силам може знадобитися оперативна пауза.
Наступ РФ на Запоріжжя ускладнюється одразу кількома факторами:
- нестачею резервів;
- великими втратами;
- активною роботою українських дронів;
- складною логістикою;
- необхідністю перегрупування військ.
Після цього списку військові оглядачі зазначають, що російське командування зараз фактично стоїть перед вибором — концентрувати сили на Запоріжжі або на Слов’янсько-Краматорському напрямку.
Частина експертів вважає, що Кремль не має достатньо ресурсів для одночасного проведення двох масштабних наступальних операцій. Саме тому Росія може бути змушена визначати пріоритетний напрямок літньої кампанії.
Чому Слов’янськ і Краматорськ залишаються важливими для РФ
Костянтин Машовець окремо звертає увагу, що Слов’янсько-Краматорський напрямок для Кремля виглядає стратегічно привабливішим. У разі успіху там росіяни могли б отримати ширші можливості для подальшого просування.
Йдеться не лише про Донеччину, а й про потенційний тиск у напрямку Харківської області.
Таблиця можливих цілей РФ:
| Напрямок | Потенційна мета |
|---|---|
| Оріхів – Запоріжжя | вихід до обласного центру |
| Слов’янськ – Краматорськ | контроль над агломерацією |
| Павлоградський напрямок | тиск на логістику ЗСУ |
| Харківський напрямок | створення нової загрози |
Після таблиці аналітики нагадують, що будь-який великий наступ потребує значних резервів і часу на підготовку.
Які перспективи літньої кампанії
На думку Машовця, російське командування вже зараз активно готується до тривалих і виснажливих боїв на півдні України. Перекидання десантних підрозділів та концентрація сил свідчать про намір Кремля посилити тиск саме у Запорізькій області.
Костянтин Машовець вважає, що найближчі місяці можуть стати вирішальними для формування оперативної ситуації на південному фронті. Водночас він підкреслює: навіть у разі локальних успіхів Росії швидке просування до самого Запоріжжя виглядає сумнівним через великі втрати, нестачу ресурсів і необхідність постійного перегрупування сил. Бої за Оріхів та навколишні райони, ймовірно, стануть одним із центральних елементів літньої кампанії 2026 року.
Раніше під час нічної атаки на Київ росіяни вбили медика екстреної допомоги Сергія Смоляка.
