В Україні готують зміну керівника Кабінету Міністрів. Президент Володимир Зеленський 12 липня заявив про необхідність оновлення уряду, а Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду прем’єр-міністерки, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на УП.
Остаточного претендента станом на 13 липня 2026 року офіційно не оголосили. За даними джерел у владі, кандидати на посаду прем’єра вже визначені на рівні попереднього обговорення: це Сергій Корецький, Денис Шмигаль, Михайло Федоров та Ігор Терехов. Президент провів зустрічі з посадовцями, яких медіа називають можливими наступниками Свириденко.
Найбільше уваги прикуто до голови правління «Нафтогазу» Сергія Корецького. Кілька медіа та народний депутат Ярослав Железняк назвали його фаворитом, однак рішення має пройти політичне погодження та голосування у Верховній Раді.
Навигация по статье
Кого розглядають на посаду нового прем’єра
До переліку можливих керівників уряду увійшли представники державного бізнесу, чинні міністри та міський голова. Кожен має управлінський досвід, але працював із різними напрямами державної політики.
| Кандидат | Посада у липні 2026 року | Основний управлінський досвід |
|---|---|---|
| Сергій Корецький | Голова правління «Нафтогазу» | Державні енергетичні компанії та корпоративне управління |
| Денис Шмигаль | Міністр енергетики | Попередня робота на посаді прем’єра та керівництво міністерствами |
| Михайло Федоров | Міністр оборони | Цифровізація, державні сервіси та оборонні технології |
| Ігор Терехов | Міський голова Харкова | Управління великим прифронтовим містом |
Президент 12 липня зустрівся з Корецьким, Шмигалем, Федоровим і Тереховим. Офіційні повідомлення за підсумками розмов стосувалися енергетики, безпеки, стійкості держави та захисту інфраструктури, а не прямого призначення на посаду глави уряду.
Джерела у владі повідомляють, що єдиного погодженого кандидата поки немає. Перелік із чотирьох прізвищ залишається робочим.
Процес кадрового оновлення вже розпочався. Проте зустріч із президентом не означає автоматичного призначення. Остаточне рішення залежатиме від подання та підтримки народних депутатів.
Сергій Корецький став головним претендентом
Сергій Корецький очолює НАК «Нафтогаз України», а до цього керував «Укрнафтою». Його кандидатура пов’язана з очікуванням, що новий Кабмін зосередиться на енергетичній стійкості, державних компаніях та економічному управлінні.
Після зустрічі Зеленський подякував Корецькому за роботу на чолі стратегічних підприємств. Президент також повідомив, що обговорив із ним кроки для посилення стійкості України в межах оновленої політичної стратегії. Самого призначення глава держави не анонсував.
Частина джерел стверджує, що Корецький має найбільші шанси очолити Кабмін. Ярослав Железняк також назвав його фаворитом серед чотирьох претендентів, але офіційного подання до Верховної Ради на момент появи цієї інформації не було.
Народний депутат Ярослав Железняк назвав Корецького основним претендентом, водночас повідомивши про розгляд ще трьох кандидатур.
Його можлива перевага полягає у досвіді керування великими компаніями та роботі з енергетичним сектором під час війни. Слабким місцем може стати відсутність досвіду парламентської роботи й керівництва повним складом уряду, де потрібно координувати не лише економіку, а й соціальну, оборонну та зовнішню політику.
Денис Шмигаль може повернутися на посаду
Денис Шмигаль уже очолював Кабінет Міністрів із березня 2020 року до липня 2025 року. Після урядового перезавантаження він продовжив працювати у виконавчій владі, а у 2026 році обійняв посаду міністра енергетики.
Його повернення означало б ставку на досвід і передбачуваність. Шмигаль знає механізм підготовки державного бюджету, проведення рішень через парламент, роботу з міжнародними кредиторами та координацію міністерств.
Зеленський зустрівся зі Шмигалем після розмови з Корецьким. Офіційно сторони обговорювали посилення захисту енергетики й стратегічних інфраструктурних об’єктів. Прямої заяви про пропозицію очолити уряд не було.
Повернення колишнього прем’єра дозволило б провести кадрову зміну без тривалого періоду адаптації. Водночас таке призначення складно назвати повним політичним перезавантаженням, адже Шмигаль уже керував урядом понад п’ять років.
Михайло Федоров представляє технологічний напрям
Михайло Федоров у 2026 році очолює Міністерство оборони. До цього він працював над цифровізацією державних послуг, розвитком застосунку «Дія», системою електронних сервісів і технологічними проєктами у сфері оборони.
Його можливе призначення могло б означати зосередження уряду на швидких управлінських змінах, цифрових рішеннях та оборонних інноваціях. Такий сценарій відповідав би потребі скорочувати бюрократичні процедури й прискорювати виконання рішень.
Федоров також провів зустріч із президентом 12 липня. У повідомленнях ішлося про оборонні питання та посилення можливостей держави, але підтвердження його висування на посаду прем’єра немає.
Федоров має впізнаваний реформаторський образ. Його сильна сторона пов’язана з технологіями та побудовою команд. Посада прем’єра вимагатиме значно ширшої відповідальності, включно з фінансами, соціальною політикою та регіональним управлінням.
Ігор Терехов може перейти з Харкова до уряду
Ігор Терехов очолює Харків, який регулярно зазнає російських обстрілів і потребує постійного відновлення критичної інфраструктури. Його включення до списку претендентів показує, що в Офісі президента можуть розглядати кандидатуру з досвідом безпосереднього управління прифронтовим містом.
Терехов відповідає за міське господарство, транспорт, опалення, відновлення житла та координацію роботи комунальних служб. Такий досвід відрізняється від роботи керівників центральних органів влади, оскільки передбачає щоденне виконання рішень на місцевому рівні.
Президент зустрівся з міським головою Харкова того самого дня, коли відбувалися розмови з іншими потенційними кандидатами. Офіційного повідомлення про готовність Терехова залишити посаду мера немає.
Перехід до Кабміну потребував би кадрового рішення на рівні Харкова. Крім того, новому главі уряду довелося б швидко перейти від управління одним містом до координації роботи всієї виконавчої влади.
Чому Юлія Свириденко залишає Кабмін
Відставка Юлії Свириденко стала частиною ширшого оновлення політичної стратегії. Зеленський подякував їй за роботу та запропонував очолити новий напрям у відносинах з одним із ключових міжнародних партнерів.
Сама Свириденко підтвердила готовність перейти на іншу посаду. Вона повідомила, що обговорила з президентом зміни для посилення роботи уряду й міжнародної взаємодії.
«Готова й надалі служити Українській державі», — заявила Юлія Свириденко після зустрічі з президентом.
Офіційна назва нового напряму та наступна посада Свириденко не оголошені. У медіа з’явилася версія про можливе дипломатичне призначення у США, але до указу президента або повідомлення Міністерства закордонних справ така інформація залишається непідтвердженою.
Свириденко очолила уряд 17 липня 2025 року. За її призначення проголосували 262 народні депутати. Вона керувала Кабінетом майже рік.
Як призначать нового прем’єр-міністра
Президент не може одноосібно призначити главу уряду. За Конституцією новий прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою за поданням президента.
Кандидатуру главі держави пропонує коаліція депутатських фракцій або фракція, до якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу парламенту. Після цього президент вносить офіційне подання до Верховної Ради.
Процедура передбачає кілька етапів:
- Політичне погодження кандидатури парламентською більшістю.
- Внесення президентом подання до Верховної Ради.
- Розгляд питання профільним парламентським комітетом.
- Представлення кандидата в сесійній залі.
- Голосування народних депутатів.
- Формування нового складу Кабінету Міністрів.
Для призначення потрібна підтримка щонайменше 226 народних депутатів. Після обрання прем’єр вносить кандидатури більшості членів Кабміну, тоді як міністрів оборони та закордонних справ парламент призначає за поданням президента.
Конституційна процедура залишає остаточне рішення за Верховною Радою, навіть якщо кандидата публічно підтримує президент.
Що станеться після відставки Свириденко
Відставка прем’єр-міністра має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів. Це не означає миттєвого припинення роботи міністерств: чинний уряд продовжує виконувати повноваження до початку роботи нового Кабміну.
Після призначення нового прем’єра може змінитися не лише глава уряду. Зеленський уже анонсував кадрове оновлення Кабміну та керівництва правоохоронних органів, тому частина міністрів може перейти на інші посади або залишити виконавчу владу.
Основними напрямами нового уряду можуть стати:
- захист енергетики та критичної інфраструктури;
- оборонне виробництво й технології;
- виконання міжнародних фінансових домовленостей;
- відновлення прифронтових територій;
- підготовка державного бюджету;
- продовження переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Склад Кабміну залежатиме від обраного керівника. Корецький може зробити акцент на державних компаніях та енергетиці, Шмигаль на стабільності управління, Федоров на цифровій трансформації, а Терехов на регіональній політиці та відбудові.
Хто має найбільші шанси очолити уряд
Станом на 13 липня Сергія Корецького найчастіше називають головним претендентом. На його користь свідчать зустріч із президентом, публічна висока оцінка роботи у «Нафтогазі» та повідомлення кількох джерел у владі.
Однак остаточної кандидатури ще немає. Навіть після політичного рішення майбутній прем’єр повинен отримати голоси парламенту, а разом із цим погодити структуру та персональний склад нового Кабінету Міністрів.
Найближчими офіційними сигналами стануть подання президента до Верховної Ради та проєкт парламентської постанови. До їх появи Корецький, Шмигаль, Федоров і Терехов залишаються можливими кандидатами, а не призначеними керівниками уряду.
Раніше ми повідомляли, що Залужний зробив заяву про важливість технологій у сучасній війні.
