Після смерті почесного патріарха Філарета в Українській православній церкві Київського патріархату оголосили про нове кадрове рішення. Новим главою структури, яка продовжує заявляти про власне існування, став архієпископ Сумський і Охтирський Никодим, повідомляють “Вечірні Вісті”
Інформацію про це оприлюднили після позачергового засідання архієрейського собору, яке відбулося 21 березня. Саме там, згідно з опублікованими матеріалами, було проголошено акт обрання нового керівника. Подія одразу набула широкого розголосу, адже сталася фактично наступного дня після смерті Філарета.
Навигация по статье
Хто очолив УПЦ-КП після смерті Філарета
Новим очільником УПЦ-КП оголосили архієпископа Сумського і Охтирського Никодима, у миру — Володимира Кобзаря. Відомо, що рішення було проголошене на тлі траурних подій, пов’язаних із прощанням із Філаретом.
У відеозаписі, який з’явився після собору, зазначається, що саме Никодима обрали новим главою церкви. Окремо було опубліковано і спільну заяву архієреїв. У ній він уже фігурує як обраний та наречений Патріархом Київським і всієї Руси-України.
“Від імені єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату Архієпископ Сумський і Охтирський Никодим, обраний та наречений Патріархом Київським і всієї Руси-України”.
Це формулювання стало одним із ключових у всій заяві. Саме воно підтвердило, що архієреї вирішили не відкладати питання керівництва на пізніший час. Таким чином, обрання Никодима стало не просто кадровим рішенням, а сигналом про намір продовжити окрему лінію існування УПЦ-КП.
Як проходило обрання нового глави
За оприлюдненими даними, голосування відбулося під час позачергового засідання Архієрейського собору. Участь у процедурі брали архієреї, які перебували як в Україні, так і за її межами. Частина учасників долучилася до засідання онлайн, що також окремо підкреслювалося в поясненнях до обрання. Сам акт проголошення зачитував архієпископ Дніпровський і Криворізький Даниїл. У матеріалах зазначено, що до процедури були залучені вісім архієреїв.
Серед тих, хто фігурував у процедурі, називалися митрополити, архієпископи та єпископи. За опублікованою інформацією, Никодима обрали одноголосно. Водночас не обійшлося без застережень: архієпископ Білоцерківський Андрій, як повідомляється, від участі відмовився. Причиною він назвав порушення регламенту та статуту церкви.
Для зручності основні деталі голосування можна звести в коротку таблицю:
| Пункт | Що відомо |
|---|---|
| Дата рішення | 21 березня 2026 року |
| Формат | позачергове засідання архієрейського собору |
| Кандидат | архієпископ Сумський і Охтирський Никодим |
| Спосіб участі | частина архієреїв долучилася онлайн |
| Результат | заявлено про одноголосне обрання |
| Особлива позиція | один із архієреїв відмовився брати участь |
Формат онлайн-голосування, таємне волевиявлення, оперативність рішення і прив’язка до моменту після смерті Філарета — усе це зробило процес особливо резонансним.
Що заявили архієреї після обрання
Разом із повідомленням про нового главу була оприлюднена і спільна заява архієреїв УПЦ-КП. У цьому документі вони наголосили, що мають намір і надалі зберігати свою церковну структуру як окрему та незалежну інституцію. У тексті також підкреслюється, що вони не планують входження до інших церковних структур. Фактично ця позиція стала підтвердженням того курсу, про який раніше неодноразово говорив Філарет. Саме тому заява після обрання Никодима має не лише організаційний, а й символічний характер.
“Архієреї зберігатимуть УПЦ-КП як незалежну духовну інституцію, без наміру входження до будь-яких інших церковних структур”.
Також у заяві прозвучала ще одна важлива теза: архієреї заявили про намір продовжувати справу Філарета у створенні та утвердженні, як вони зазначили, по-справжньому незалежної помісної Української Церкви з патріаршим устроєм. У цьому контексті Никодим подається як людина, яка має продовжити лінію попереднього керівника.
У цій історії важливе не лише саме ім’я нового очільника. Не менш важливий і політичний, і церковний підтекст рішення. Воно показує, що всередині цього середовища курс на окремішність не змінюється.
Заяви щодо заповіту Філарета та позиції ПЦУ
Окремий блок у заяві архієреїв був присвячений темі можливих документів чи заповітів, які можуть з’явитися після поховання Філарета. У тексті вказано, що архієреї УПЦ-КП не визнаватимуть жодних документів, які, на їхню думку, можуть бути оприлюднені керівництвом ПЦУ після прощання з патріархом. Водночас вони заявили, що визнають лише той духовний заповіт, який, за їхніми словами, був складений публічно у жовтні 2025 року у Володимирському соборі. Ця частина заяви одразу стала однією з найгостріших. Вона фактично заздалегідь окреслила лінію конфлікту навколо спадщини Філарета.
“Ми, архієреї УПЦ КП, не визнаємо жодного документа чи заповіту, який можливо буде опубліковано керівництвом ПЦУ після поховання Святійшого Патріарха Філарета”.
Крім того, у спільній заяві містилися твердження про те, що представників УПЦ-КП нібито змусили залишити Володимирський собор та перешкоджали проведенню їхнього засідання. Також там згадувалися закиди щодо дій довкола тіла покійного Філарета. Усе це свідчить, що обрання Никодима відбулося в атмосфері не лише жалоби, а й гострого протистояння.
Що відомо про Никодима
Новий очільник, згідно з оприлюдненими біографічними даними, народився 15 березня 1971 року в Сумах. У молодості він навчався у військовому авіаційному училищі. Пізніше його життєвий шлях був пов’язаний із церковною службою в Сумській єпархії УПЦ-КП. Із 1993 року він був кліриком цієї структури, а в 1998 році прийняв чернечий постриг з ім’ям Никодим. Згодом виконував адміністративні та пастирські функції, а також очолював парафії і храмові громади.
Серед основних фактів його біографії варто виділити такі:
- народився у Сумах у 1971 році
- навчався у військовому авіаційному училищі
- з 1993 року служить у структурі УПЦ-КП
- у 1998 році прийняв чернечий постриг
- був секретарем Сумського єпархіального управління
- у 2019 році його обрали єпископом Сумським і Охтирським
Саме цей досвід і став підставою для його висунення на вищу церковну посаду. На сторінках, пов’язаних із УПЦ-КП, уже з’явилися вітання на адресу нового керівника. У цих зверненнях його називають достойним кандидатом та покладають на нього надії щодо “відродження і зміцнення” Київського патріархату.
“Українське духовенство побачило у Вас достойного кандидата стати нашим предстоятелем”.
Який контекст мав конфлікт навколо УПЦ-КП
Щоб зрозуміти значення нинішнього рішення, потрібно враховувати попередні заяви та дії Філарета. За життя він неодноразово наполягав, що УПЦ-КП продовжує існувати, попри рішення про її ліквідацію, ухвалене ще у грудні 2018 року. Пізніше, у 2019 році, він підтримав збори, які скасували ту постанову. У 2020 році Філарет також відкликав свій підпис під документом про ліквідацію Київського патріархату. Надалі він неодноразово публічно заявляв, що не погоджується з окремими умовами Томосу та виступає за іншу модель церковного устрою.
У цьому контексті нове рішення архієреїв виглядає як пряме продовження курсу Філарета. Саме тому його смерть не стала точкою завершення цієї історії. Навпаки, вже за добу після неї було продемонстровано намір зберегти попередню лінію та оформити нове керівництво.
Що означає це рішення для подальших подій
Обрання архієпископа Никодима означає, що в УПЦ-КП намагаються оперативно закріпити новий центр ухвалення рішень. Для самої структури це питання не лише внутрішньої дисципліни, а й демонстрації безперервності.
Для ширшого церковного середовища це, очевидно, означає продовження публічної дискусії про статус Київського патріархату, спадщину Філарета та межі повноважень різних православних юрисдикцій в Україні. Подальший розвиток подій багато в чому залежатиме від того, які документи, заяви та кроки з’являться після поховання Філарета. Але вже зараз очевидно, що тема не зникне з порядку денного.
Никодим очолив УПЦ-КП у момент, коли церковне середовище переживає одночасно і втрату, і новий виток напруги. Після смерті Філарета архієреї швидко окреслили свою позицію, підтвердили курс на окремішність та оголосили нового керівника. Це рішення вже стало однією з найбільш обговорюваних тем у церковному житті України.
Раніше під час нічної атаки на Київ росіяни вбили медика екстреної допомоги Сергія Смоляка.
