Російські окупаційні війська повністю захопили Гуляйполе в Запорізькій області та продовжують накопичувати сили на цьому відтинку фронту. Про це заявив співзасновник аналітичного проєкту DeepState Роман Погорілий, який охарактеризував становище українських підрозділів поблизу міста як надзвичайно складне. За його словами, противник не зупинився після встановлення контролю над населеним пунктом, а перекидає резерви та посилює наступальні дії, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на НВ.
Водночас Генеральний штаб ЗСУ офіційно не оголошував про повну втрату міста. В останніх зведеннях військове командування повідомляло про численні атаки російської армії на Гуляйпільському напрямку, однак сам населений пункт серед районів бойових зіткнень не згадувався. Тому інформація про остаточну окупацію Гуляйполя наразі ґрунтується на оцінці DeepState та даних аналітиків проєкту.
Навигация по статье
У DeepState підтвердили повну втрату Гуляйполя
Роман Погорілий заявив, що Гуляйполе окуповане повністю, а ситуація поблизу міста залишається критичною. За його оцінкою, російські війська заздалегідь перекинули на цей напрямок додаткові підрозділи, змогли закріпитися в населеному пункті та тепер розвивають наступ далі.
На карті DeepState територію Гуляйполя позначили як окуповану 28 червня 2026 року. Відтоді офіційних заяв Генерального штабу про втрату населеного пункту не було. Аналітики звернули увагу, що саме місто перестало регулярно фігурувати у повідомленнях про райони, де тривають атаки.
«Біля Гуляйполя в нас великі проблеми, дуже великі. Ми втратили населений пункт повністю, ворог там концентрує свої сили. Він перекинув перед цим додаткові сили і продовжує тиснути», — заявив співзасновник DeepState Роман Погорілий.
Аналітик також зазначив, що не має інформації про успішні контрнаступальні дії Сил оборони безпосередньо в районі Гуляйполя. За його оцінкою, російська армія утримує ініціативу, поступово накопичує людські та матеріальні ресурси й намагається просуватися вглиб української оборони.
Що повідомляє Генеральний штаб ЗСУ
Офіційні зведення підтверджують високу інтенсивність бойових дій на Гуляйпільському напрямку, проте не містять прямої заяви про окупацію міста. За інформацією Генштабу, лише протягом 7 липня російські війська здійснили 24 атаки на цьому відтинку фронту.
Бойові зіткнення відбувалися поблизу Добропілля, Гіркого, Цвіткового, Староукраїнки, Воздвижівки, Верхньої Терси, Гуляйпільського, Чарівного та Оленокостянтинівки. Українські військові, за офіційною інформацією, стримували штурми й не дозволяли противнику безперешкодно розширювати контроль над територіями.
Основні відмінності в повідомленнях виглядають так:
- DeepState позначив Гуляйполе як повністю окуповане;
- Генштаб не оголошував про офіційну втрату міста;
- українське командування продовжує повідомляти про численні бої на Гуляйпільському напрямку;
- російські війська атакують сусідні населені пункти та намагаються просуватися далі;
- остаточна конфігурація лінії фронту може уточнюватися із затримкою з міркувань безпеки.
За даними Генштабу, 5 липня українські захисники зупинили 21 російський штурм на Гуляйпільському напрямку. Наступальні дії противника фіксували поблизу Рибного, Залізничного, Новоселівки, Чарівного, Привільного, Гіркого, Різдвянки та Копанів. Це свідчить про те, що росіяни намагаються тиснути не лише в межах одного міста, а на широкій ділянці Запорізького фронту.
Відсутність назви міста в оперативному зведенні сама по собі не є офіційним підтвердженням його окупації. Військове командування може не розкривати частину інформації через оперативну необхідність. Водночас зміни на карті DeepState та заява співзасновника проєкту вказують на суттєве погіршення ситуації.
Чому Погорілий критикує офіційну статистику
Роман Погорілий висловив сумнів у тому, що офіційна статистика повною мірою відображає реальний стан справ на фронті. На його думку, кількість бойових зіткнень не завжди дозволяє зрозуміти масштаб просування противника, втрату позицій або фактичний контроль над населеними пунктами.
Аналітик пояснює, що одна атака може складатися з кількох хвиль штурму, залучення різної кількості особового складу, бронетехніки та безпілотників. Водночас у зведенні така подія може бути позначена як одне бойове зіткнення. Через це порівняння лише кількісних показників іноді не передає тяжкості становища українських підрозділів.
За оцінкою Погорілого, окремі офіційні повідомлення можуть створювати враження стабільності навіть тоді, коли противник поступово займає нові позиції. Аналітик закликає оцінювати ситуацію не лише за кількістю атак, а й за змінами лінії бойового зіткнення.
Варто враховувати, що Генеральний штаб і незалежні аналітичні проєкти використовують різні методики. Військове командування володіє оперативними даними, частина яких не може бути оприлюднена негайно. DeepState формує карту на основі геолокованих відео, повідомлень військових, інформації з відкритих джерел та перевірених контактів, але також може оновлювати дані із затримкою.
Яка ситуація склалася навколо міста
Після захоплення Гуляйполя російська армія, за оцінкою аналітиків, почала розширювати зону контролю та тиснути на прилеглі позиції. Особливу загрозу становить концентрація додаткових сил, оскільки вона може свідчити про підготовку наступних штурмів на сусідні населені пункти.
Окупанти активізувалися біля Гуляйпільського, а також продовжують атаки в напрямку населених пунктів, розташованих західніше й північніше міста. Їхньою метою може бути розтягування української оборони, вихід до важливих доріг і створення передумов для просування в бік Оріхова.
| Показник | Ситуація на напрямку |
|---|---|
| Статус Гуляйполя за DeepState | Повністю окуповане |
| Офіційна позиція Генштабу | Втрата міста прямо не підтверджена |
| Активність російських військ | Десятки атак протягом доби |
| Основна загроза | Накопичення сил і подальший рух на захід |
| Сусідні райони боїв | Гуляйпільське, Чарівне, Гірке, Верхня Терса |
| Можлива мета РФ | Розширення плацдарму та тиск у напрямку Оріхова |
Російські підрозділи можуть використовувати руїни міста як укриття для піхоти, операторів безпілотників і невеликих штурмових груп. Водночас зруйнована забудова ускладнює переміщення важкої техніки та створення стабільної логістики. Саме тому контроль над навколишніми дорогами й селами має для обох сторін не менше значення, ніж утримання самого населеного пункту.
Що передувало окупації Гуляйполя
Проблеми на цьому відтинку фронту почали стрімко загострюватися задовго до кінця червня. Ще 11 березня Роман Погорілий повідомляв, що російські війська контролюють майже все Гуляйполе, а ініціатива залишається на боці противника.
На той момент українські підрозділи ще могли утримувати окремі позиції та стримувати просування окупантів. Однак російська армія посилювала атаки малими піхотними групами, активно застосовувала дрони й намагалася проникати між позиціями Сил оборони.
У лютому командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов розповідав, що після захоплення більшої частини міста росіяни змогли перейти річку та почали рухатися в напрямку Оріхова. Це створювало ризик поступового розширення російського плацдарму.
Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше попереджав, що до кінця липня противник може спробувати оволодіти Гуляйполем і Покровським, а також вийти до рубежів уздовж річки Гайчур. За оцінкою DeepState, частину цього плану російська армія вже реалізувала.
Чому Гуляйполе важливе для оборони Запорізької області
Гуляйполе розташоване на важливій ділянці східної частини Запорізької області. Через населений пункт і прилеглі території проходять дороги, які дозволяють переміщувати підрозділи між різними відтинками фронту. Контроль над містом також відкриває росіянам можливість посилити тиск у бік Оріхова та інших оборонних рубежів.
Водночас твердження про те, що Гуляйполе є прямим «ключем до Запоріжжя», потребує обережного трактування. Між містом та обласним центром залишається значна відстань, кілька оборонних ліній і природних перешкод. Навіть повна окупація населеного пункту не означає автоматичного відкриття шляху до Запоріжжя.
Військові аналітики зазвичай оцінюють значення таких міст у комплексі. Важливими є не лише їхнє географічне розташування, а й стан доріг, можливість організувати постачання, наявність резервів, активність українських дронів та підготовленість наступних оборонних позицій.
Контроль над одним населеним пунктом не гарантує швидкого оперативного прориву. Для подальшого наступу російським військам необхідно підтягувати резерви, забезпечувати їх боєприпасами та захищати маршрути постачання від українських ударів.
Як місто перетворилося на руїни
Гуляйполе перебувало під постійними російськими обстрілами з перших місяців повномасштабної війни. Російська армія застосовувала проти міста артилерію, авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню та ударні безпілотники.
До війни Гуляйполе було адміністративним і культурним центром громади. Через регулярні удари більшість житлових будинків, соціальних об’єктів та інфраструктури зазнали значних пошкоджень або були повністю зруйновані. Основна частина цивільного населення залишила місто, хоча евакуація тривала в умовах постійної небезпеки.
У міру наближення лінії фронту гуманітарна ситуація погіршувалася. Доставляти продукти, воду, медикаменти й будівельні матеріали ставало дедалі складніше. Рятувальники та волонтери працювали під загрозою повторних ударів, а комунальні служби часто не могли відновити пошкоджені мережі.
Чого очікувати на Гуляйпільському напрямку
Після ймовірної повної окупації міста російські війська можуть спробувати розвивати наступ у кількох напрямках. Одним із пріоритетів противника може стати розширення зайнятої території навколо Гуляйполя, щоб ускладнити можливі контратаки Сил оборони.
Росіяни також можуть посилити тиск на дороги, які використовуються для забезпечення українських підрозділів. Для цього окупаційна армія активно застосовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, артилерію та авіацію. Одночасно невеликі піхотні групи намагатимуться проникати між опорними пунктами.
Українським військам важливо не допустити швидкого перетворення Гуляйполя на зручний тиловий район російської армії. Удари по місцях концентрації особового складу, складах і маршрутах постачання можуть уповільнити подальше просування ворога.
Станом на 9 липня 2026 року Генеральний штаб не підтвердив офіційно повну окупацію Гуляйполя. Водночас DeepState позначає місто як захоплене російськими військами, а Роман Погорілий прямо заявив про його втрату. На прилеглих територіях тривають інтенсивні бої, противник накопичує резерви та намагається просуватися далі, тому ситуація на Запорізькому фронті залишається вкрай напруженою.
Раніше під час нічної атаки на Київ росіяни вбили медика екстреної допомоги Сергія Смоляка.
